У дисертації вирішено актуальне наукове завдання теоретикометодологічного обґрунтування механізмів державного управління щодоздійснення контролю у сфері використання та охорони природних ресурсів в Україні і розробці практичних рекомендацій органам державної влади щодо їх удосконалення. Обґрунтовано організаційно-правовий, інституційний, технологічний механізми державного управління щодо здійснення парламентського контролю у сфері використання та охорони природних ресурсів в Україні, що ґрунтуються на засадах комплексного підходу до його організації, принципах стримування і противаги відносно органів виконавчої влади та сучасних формах контролю (аудиторські перевірки коштів державного бюджету, проведення засідань тимчасових постійних парламентських комітетів, здійснення моніторингу додержання прав і свобод людини і громадянина омбудсменом у сфері природокористування, депутатська вимога, візити на місця), які серед інших традиційних (парламентські слухання, інтерпеляція, звіти уряду й інших ОДВтощо) форм контролю, активно використовуються у зарубіжній практиці роботи парламентів. Удосконалено організаційну структуру консультаційно-дорадчого органу парламентського комітету шляхом визначення й обґрунтування повноважень аналітичного, методологічного, організаційного забезпечення процедури здійснення парламентського контролю у сфері використання таохорони природних ресурсів в Україні. Результати, отримані в процесі дослідження, підтверджують досягнення поставленої мети й вирішення завдань, дають підстави сформулювати висновки і практичні рекомендації.^UThe dissertation solves an urgent scientific task regarding the theoretical and methodological substantiation of the state administration mechanisms regarding the implementation of parliamentary control in the sphere of use and protection of natural resources in Ukraine and the development of practical recommendations to state authorities regarding their improvement.The organizational-legal, institutional, and technological mechanisms of state administration regarding the implementation of parliamentary control in the sphere of use and protection of natural resources in Ukraine, which are based on the principles of an integrated approach to its organization, the principles of deterrence and counterbalance in relation to executive authorities and modern forms of control (auditchecks) funds from the state budget, holding meetings of temporary standing parliamentary committees, monitoring the observance of human and citizen rights and freedoms by the ombudsman in the field of nature use, parliamentary demands, site visits), which, among other traditional ones (parliamentary hearings, interpellation, reports of the government and other EDFs, etc.) forms of control actively used in the foreign practice of the work of parliaments. The organizational structure of the consultative and advisory body of the parliamentary committee has been improved by defining and justifying the powers of analytical, methodological, and organizational support for the procedure of parliamentary control in the sphere of use and protection of natural resources in Ukraine. The results obtained in the research process confirm theachievement of the set goal and the solution of the tasks, give grounds for formulating conclusions and practical recommendations.

У дисертації вперше в українському мовознавстві здійснено ґрунтовнийрізноаспектний аналіз дискурсу російсько-української інформаційної війни зпогляду лінгвокогнітивістики та психолінгвістики.Досліджено тему протистояння між двома країнами в історичній площині, зокрема увагу приділено мовній об’єктивації подій і явищ періоду визвольних змагань початку ХХ століття, а також докладно вивчено наративи підготовки інформаційного поля до гарячої фази війни в добу незалежности (2003 – 2013 рр.) й наративи періоду збройної агресії (2014 р. – дотепер). Проаналізовано мовний інструментарій, використовуваний Росією з метою маніпулювання суспільною думкою, а також вивчено особливості формування дискурсу українського опору.У процесі аналізу дискурсу інформаційної війни визначено низку йогодиференційних ознак, таких, як: 1) наскрізна сугестивність, що полягає всистематичному впливі на суспільну свідомість; 2) узагальнювальністьучасників комунікації (увага зорієнтована на тому, аби вплинути на великі групинаселення); 3) зрозумілість широкому колу реципієнтів;4) нав’язувана оцінність, яка змушує реципієнта сприймати будь-які поняття в межах категорії добре – погане; 5) необмеженість жанрів; 6) орієнтованість на ментальну картину світу певного суспільства; 7) інформаційна варіативність, щопокликана дезорієнтувати суспільство створенням великої кількости версій тієїсамої події чи явища.Встановлено власне-мовні способи впливу на реципієнта в дискурсівоєнного протистояння, серед них: 1) уведення слова в потрібний мікроконтекст(прийом зв’язки); 2) використання евфемізмів; 3) висловлення у формі трюїзмів/квазітрюїзмів (загальників); 4) вживання слів, сполук, фраз із іллокуцієюзаклику; 5) застосування концептуальних метафор; 6) вдавання до пресупозиційта імпліцитної семантики як засобів маніпуляції; 7) вживання конструкції такзваний та лексеми нібито; 8) маніпулювання прийменниками; 9) послуговуваннядегуманізувальною та демонізувальною лексикою; 10) використання слів зоб’єднувальною семантикою; 11) вживання мовних одиниць із префіксом недо-;12) вилучення важливих слів із публічного дискурсу; 13) заміна ключовихлексем у повідомленні та перейменування; 14) пояснення через заперечення;15) називання понять словами з протилежним значенням; 16) вживання великоїкількости емоційно забарвлених мовних одиниць; 17) онімна маніпуляція.У цілому дискурс інформаційного протистояння досліджено за чотирмааспектами: ворожого знецінення національної картини світу; агресії; опору;асоціативно-семантичних виявів концепту ВІЙНА.Результати дисертації формують методологічну базу для досліджуванняінформаційного дискурсу щодо наявності мовних засобів маніпулятивноговпливу, виявлення прихованих загроз, а також для проведення лінгвістичнихекспертиз у межах законодавства, спрямованого на захист національнихінтересів держави.Ключові слова: інформаційна війна, маніпулятивні мовні засоби, концепт,концептуальна метафора, лінгвомем, фрейм, фабрикований фрейм, фреймовімережі, прийом зв’язки, асоціативно-семантичне поле, асоціативно-семантичнагрупа, мова ворожнечі, дискурс агресії, дискурс опору.^UIn the thesis, for the first time in Ukrainian linguistics, a thorough multi-aspectanalysis of the discourse of the Russian-Ukrainian information warfare is carried outfrom the point of view of linguocognitivistics and psycholinguistics. The topic ofconfrontation between the two countries in the historical dimension is studied,particular attention is paid to the linguistic objectification of events and phenomena of the period of liberation struggle of the early twentieth century, and narratives ofpreparing the information field for the hot phase of the war in the period ofindependence (2003 – 2013) and narratives of the period of armed aggression arestudied in detail (period of 2014 – until now). The language tools used by Russia tomanipulate public opinion are analyzed, and the features of the discourse formation of Ukrainian resistance are studied.In the process of analyzing the discourse of information warfare, a number of itsdifferential features are identified, such as: 1) cross-cutting suggestibility, which means continuous impact on public consciousness; 2) generalizing communicators (attention is focused on influencing large groups of the population); 3) clarity to a wide range of recipients; 4) imposed evaluability, which forces the recipient to perceive any concepts within the category of good - bad; 5) unlimitedness of genres; 6) focus on the mental worldview of a certain society; 7) information variability, designed to disorient society by creating a large number of versions of the same event or phenomenon.The linguistic methods of influencing the recipient in the discourse of militaryconfrontation have been determined, among which: 1) introducing the word into thedesired microcontext (method of linking); 2) the use of euphemisms; 3) expressions in the form of truisms/quasi-truisms (generalizers); 4) the use of words, compounds,phrases with the urging illocation; 5) the use of conceptual metaphors; 6) resorting to presuppositions and implicit semantics as means of manipulation; 7) the use of the constructions so-called and the lexeme allegedly; 8) manipulation of prepositions;9) the use of dehumanizing and demonizing vocabulary; 10) use of words with unifying semantics; 11) the use of language units with the prefix under-; 12) removing important words from public discourse; 13) replacement of key lexemes in the message and renaming them; 14) explanation by objection; 15) naming concepts with words which have opposite meaning; 16) the use of a large number of emotionally colored language units; 17) manipulating proper nouns.On the whole, the discourse of information confrontation is studied in fouraspects: the hostile depreciation of the national worldview; aggression; resistance;associative-semantic manifestations of the concept of WAR.The results of the thesis form the methodological basis for the study ofinformation discourse on the availability of linguistic means of manipulative influence,discovery of hidden threats, as well as for linguistic expertise within the framework of legislation aimed at protecting the national interests of the state.Key words: information warfare, manipulative language means, concept,conceptual metaphor, linguomeme, frame, fabricated frame, frame networks, linkingmethod, associative-semantic field, associative-semantic group, hate speech,aggression discourse, resistance discourse.