Встановлено деструктивне - дистрофічні порушення клітин і судин міокарду. Вивчено показники синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини (СНДСТ) тканини у 119-ти хворих на ювенільний ревматоїдній артрит (ЮРА). Визначено превалювання ознак СНДСТ у хворих на суставно-вісцеральну форму (СВФ) ЮРА. Виявлено латентні порушення ритму та провідності серця у 37 (31,1 %) хворих на ЮРА, наявність показників ризику розвитку артеріальної гіпертензії, недостатнього ступеня нічного зниження систоличного артеріального тиску (САТ) зниження показників розкиду та концентрації серцевого ритму варіабельність серцевого ритму (ВСР), підвищений рівень частоти серцевих скорочень (ЧСС). Виявлено перевищування рівня тропоніна І (ТнІ) та мозкового натрійуретичного пропептида (NT proBNP). Встановлено, що показники NT proBNP ТнІ підвищуються залежно від форми ЮРА, тривалого перебігу хвороби та від ступеня СНДСТ. Показано ефективність включення до стандартного комплексу (СКЛ) препарату кардонат. Встановлено, що застосування запропонованого комплексу на фоні СКЛ сприяє відновленню функціонального стану серцево-судинної системи (ССС), що в свою чергу, чинить балансуючий вплив на серцевий м'яз, покращує тонус судин.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження температурно-теплових режимів роботи печей графітації електродних виробів. Встановлено часові температурні залежності керна, що дозволяють керувати процесом графітації та визначати необхідний термін підведення потужності. Розроблено енергозберігальні режими технологічного процесу в печах графітації постійного струму, в яких реалізовано технологію Ачесона. Розроблено методику високотемпературних досліджень печей графітації, одержано експериментальні дані, які використано як граничні умови та показники для верифікації числової моделі теплового стану печі в процесі моделювання температурних полів. Розроблено числову модель нестаціонарного процесу теплообміну. Для оперативної діагностики температурного стану керна за промислових умов запропоновано безрозмірні рівняння, які дозволяють визначати середню температуру заготовок у процесі графітації. Наведено оцінку енергетичної ефективності процесу графітації за величиною частки акумульованої заготовками теплоти та відносних втрат підведеної до печі електроенергії, розроблено інтенсифікований графік підводу потужності. Обгрунтовано доцільність використання дерев'яних щитів між керном і теплоізоляцією, що сприяє зменшенню теплових втрат від керна та забезпечує тривалість технологічного процесу приблизно до шести годин. Розроблено конструкцію газозбірного утепленого зонта печі графітації.

  Скачати повний текст

Визначено лінгвістичний статус ергонімів в ономастичному просторі, обгрунтовано використання відповідної термінології, виявлено структурно-семантичні моделі ергонімів. З'ясовано смислову специфіку ергонімних одиниць і семантичні особливості конотованих ергонімів. Показано, що ергоніми утворюються шляхом онімізації, трансонімізації й абревіації, що представлено однокомпонентними, двокомпонентними та багатокомпонентними (описовими) конструкціями традиційних моделей та у вигляді інноваційних утворень. Запропоновано формулу для виявлення конотативного ступеня ергонімів, які є вагомою константою рекламного мовлення, скерованого на вплив. Експериментально доведено мнемічну актуальність конотонімів, а також виявлено лінгвальні та екстралінгвальні чинники, що формують сприйняттєві характеристики ергонімів.

  Скачати повний текст

Вивчено типоморфні особливості алмазів та їх мінералів-супутників з розсипищ і деяких кімберлітових тіл, розташованих на периферії Сибірської та Східно-Європейської платформ. На базі комплексного дослідження кристаломорфології, конституції, твердих і газово-рідких включень в алмазах, а також парагенетичних асоціацій їх мінералів-супутників проведено порівняння алмазів Лєно-Анабарського міжріччя, Архангельської області, Тиману, Уралу, України та зроблено висновки стосовно специфіки алмазів з окраїн давніх платформ - переважають кривогранні кристали з широким діапазоном коливань ізотопного складу вуглецю та вмісту домішкового азоту, з підвищеною кількістю серед включень гранатів екологітового парагенезису та парастеричними асоціаціями мінералів-супутників, переважно піроп-цирконового складу.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена одержанню нанокомпозитів на основі титану (IV) оксиду, допованого оксидами рідкісноземельних металів (Sm3+, Er3+, Pr3+, Nd3+) та/або стануму (IV) оксидом, дослідженню їх фізико-хімічних властивостей і ефективності у фотокаталітичній деградації і мінералізації антибіотиків ципрофлоксацину і сульфаметоксазолу під дією штучного сонячного світла.В роботі розглянуто вплив параметрів (pH, температура, тип розчинника, тип прекурсору) різних методів синтезу (золь-гель, гідротермальний, комбінований золь-гель-гідротермальний, сольвотермальний) на фотокаталітичну активність порошків титану (IV) оксиду. Дослідження зразків титану (IV) оксиду, синтезованих різними методами, свідчать, що використані методи дозволяють отримувати наноструктурний ТіO2, а найвищу ефективність у фотокаталітичній деградації ципрофлоксацину в УФ-світлі (365 нм) виявляє зразок, синтезований гідротермальним методом синтезу з титану (IV) ізопропоксиду за низької температури (110 ℃) із використанням розчинника 2-пропанола. Одержаний зразок видаляє 99,5 % ципрофлоксацину за 120 хвилин процесу, характеризується високою питомою поверхнею (315 м2/г) і високою поруватістю. Встановлено, що при допуванні комерційного фотокаталізатора P25 TiO2 та синтезованого гідротермальним методом титану (IV) оксиду оксидами рідкісноземельних металів (Sm3+, Er3+, Pr3+, Nd3+) гідротермальним методом найвищу фотокаталітичну активність виявили зразки складу TiO2-Sm2О3. Найбільш ефективним у фотокаталітичній деградації ципрофлоксацину у штучному сонячному світлі є зразок синтезованого TiO2, допованого Sm2О3 (1 мас.% Sm), який видаляє 94 % антибіотика за 30 хв, а у мінералізації ципрофлоксацину – зразок комерційного фотокаталізатора P25 TiO2, допованого Sm2О3 (1 мас.% Sm), який мінералізує 86,5 % антибіотика за 6 год. Обидва фотокаталізатори продемонстрували кращі результати за комерційний зразок P25 TiO2. Продукти фотокаталітичного процесу із застосуванням зразків TiO2, допованих самарію (ІІІ) оксидом, не продемонстрували токсичність щодо бактерій E. coli на відміну від комерційного зразка P25 TiO2, який проявив токсичність через 6 год процесу.У фотокаталітичній деградації і мінералізації антибіотика сульфаметоксазолу найкращу активність проявив комерційний зразок P25 TiO2, який за 1 год видалив 75 % антибіотика, а за 3 год дозволив досягти 88 % мінералізації. Як продукти фотокаталітичного процесу, так і вихідний модельний розчин сульфаметоксазолу не виявили токсичності щодо бактерій E. coli, що може свідчити про вже розвинуту резистентність до цього антибіотику бактеріями E. coli.Дослідження оптичних властивостей титану (IV) оксиду, допованого оксидами рідкісноземельних металів, підтверджує зменшення ширини забороненої зони зразків на основі комерційного P25 TiO2 (Eg = 3,33 еВ) на 0,06-0,09 еВ, що сприяє зростанню фотокаталітичної активності. При цьому зразок синтезованого гідротермальним методом TiO2 та доповані зразки на його основі мають меншу енергію забороненої зони (3,27 еВ), яка не змінюється при допуванні.Ренгенофазовий і рентгеноструктурний аналіз зразків чистого TiO2 і TiO2, допованого Sm2О3, показав, що одержані матеріали є нанокристалічними. Фазовий склад зразків на основі P25 TiO2 представлений сумішшю анатазу і рутилу з великим розміром кристалітів (15-23 нм), зразки на основі HT TiO2 складаються з суміші анатазу і брукіту з малим розміром кристалітів (4-7 нм). Засобами скануючої електронної мікроскопії було встановлено, що допування рідкісноземельними металами не змінює морфологію TiO2. При цьому результати енергодисперсійного рентгенівіського мапування і рентгенівської фотоелектронної спектроскопії підтверджують утворення шару Sm2O3 на поверхні TiO2. Методом низькотемпературної адсорбції-десорбції азоту встановлено, що зразки на основі синтезованого титану (IV) оксиду мають більшу питому площу поверхні (202-220 м2/г), ніж зразки на основі комерційного зразка P25 TiO2 (57-61 м2/г) і, як наслідок, кращі адсорбційні властивості.Фотокаталізатори складу TiO2-SnO2, одержані із використанням прекурсору SnCl2×2H2O під час синтезу, мають найвищу ефективність у фотокаталітичній деградації антибіотика ципрофлоксацину в ультрафіолетовому світлі. Допування комерційного зразка фотокаталізатора P25 TiO2 cтануму (IV) оксидом або самарію (IV) оксидом або обома оксидами одночасно не призводить до зростання ефективності мінералізації антибіотика ципрофлоксацину під дією штучного видимого світла. Навпаки, допування синтезованого титану (IV) оксиду самарію (IV) оксидом або cтануму (IV) оксидом та самарію (IV) оксидом одночасно призводить до зростання ефективності мінералізації ципрофлоксацину, особливо у видимому діапазоні світла. Встановлено, що ефективність мінералізації ципрофлоксацину фотокаталізатором на основі синтезованого TiO2, який містить 1 мас.% Sm, у видимому світлі вища на 5 % порівняно з комерційним зразком EVONIK AEROXIDE TiO2 P25.^UThe thesis is devoted to the obtaining of nanocomposites based on titanium (IV) oxide doped with oxides of rare earth metals (Sm3+, Er3+, Pr3+, Nd3+) and/or tin (IV) oxide, the study of their physicochemical properties and efficiency in the photocatalytic degradation and mineralization of antibiotics ciprofloxacin and sulfamethoxazole under artificial sunlight.The paper considers the effect of parameters (pH, temperature, solvent type, precursor type) of various synthesis methods (sol-gel, hydrothermal, combined sol-gel-hydrothermal, solvothermal) on the photocatalytic activity of titanium (IV) oxide powders. Studies of titanium (IV) oxide samples synthesized by various methods show that the methods used allow obtaining of nanostructured TiO2, and the highest efficiency in the photocatalytic degradation of ciprofloxacin in UV light (365 nm) is revealed by the sample synthesized via hydrothermal method from titanium (IV) isopropoxide at a low temperature (110 ℃) using 2-propanol as a solvent. The obtained sample removes 99,5 % of ciprofloxacin in 120 minutes of the process, is characterized by a high specific surface area (315 m2/g) and high porosity.It was established that after doping commercial P25 TiO2 photocatalyst and titanium (IV) oxide synthesized by hydrothermal method with oxides of rare earth metals (Sm3+, Er3+, Pr3+, Nd3+) via hydrothermal method, samples of TiO2-Sm2O3 composition show the highest photocatalytic activity. The most effective in the photocatalytic degradation of ciprofloxacin in artificial sunlight is the sample of synthesized TiO2 doped with Sm2O3 (1 wt.% Sm), which removes 94 % of the antibiotic in 30 min, and in the mineralization of ciprofloxacin – a sample of the commercial photocatalyst P25 TiO2 doped with Sm2O3 (1 wt .% Sm), which mineralizes 86,5 % of the antibiotic in 6 hours. Both photocatalysts demonstrated better results than the commercial P25 TiO2 sample. The products of the photocatalytic process with TiO2 samples doped with samarium (III) oxide did not show toxicity towards bacteria E. coli, in contrast to the commercial P25 TiO2 sample, which demonstrated toxicity after 6 h of the process.In the photocatalytic degradation and mineralization of the antibiotic sulfamethoxazole, commercial sample P25 TiO2 showed the best activity, removed 75 % of the antibiotic in 1 h, and allowed reaching of 88 % mineralization in 3 hours. Both the products of the photocatalytic process and the initial model solution of sulfamethoxazole did not show toxicity against E. coli, which may indicate that antibacterial resistance had been already developed by E. coli.The study of optical properties of titanium (IV) oxide doped with oxides of rare earth metals confirms a decrease in the band gap of samples based on commercial P25 TiO2 (Eg = 3,33 eV) by 0,06-0,09 eV, which contributes to the increase in photocatalytic activity. At the same time, TiO2 sample synthesized by hydrothermal method and doped samples based on it have a smaller band gap (3,27 eV), which does not change after doping.X-ray powder diffraction analysis of pure TiO2 and TiO2 doped with Sm2O3 showed that the obtained materials were nanocrystalline. Phase composition of the samples based on P25 TiO2 is represented by a mixture of anatase and rutile with a large crystallite size (15-23 nm), while samples based on HT TiO2 consist of a mixture of anatase and brookite with a small crystallite size (4-7 nm). Using scanning electron microscopy, it was established that doping with rare earth metals does not change the morphology of TiO2. At the same time, the results of energy dispersive X-ray mapping and X-ray photoelectron spectroscopy confirm the formation of Sm2O3 layer on TiO2 surface. The method of low-temperature adsorption-desorption of nitrogen made it possible to establish that samples based on synthesized titanium (IV) oxide had higher specific surface area (202-220 m2/g) than the samples based on commercial sample P25 TiO2 (57-61 m2/g) and, as a result, better adsorption properties.Photocatalysts of TiO2-SnO2 composition, obtained from SnCl2×2H2O precursor during synthesis, had the highest efficiency in the photocatalytic degradation of antibiotic ciprofloxacin under ultraviolet light. Doping of a commercial P25 TiO2 photocatalyst with tin (IV) oxide or samarium (IV) oxide or both oxides at the same time did not lead to an increase in the efficiency of mineralization of ciprofloxacin under artificial visible light. On the contrary, doping of the synthesized titanium (IV) oxide with samarium (IV) oxide or tin (IV) oxide and samarium (IV) oxide simultaneously lead to the increase in the efficiency of mineralization of ciprofloxacin, especially in visible light range. It was established that the efficiency of mineralization of ciprofloxacin by a photocatalyst based on the synthesized TiO2 with 1 wt.% Sm is 5 % higher in visible light compared to the commercial sample of EVONIK AEROXIDE TiO2 P25.