Розкрито теоретичні та правові засади регулювання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) України. Встановлено адміністративні проступки (АП) у сфері ПЕК, доведено що адміністративне стягнення - міра відповідальності за АП. Запропоновано прийняти Закон України "Про загальні засади функціонування ПЕК України" та внести зміни та доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі реголювання рентабельності в торгових підприємствах в умовах становлення ринкових відносин. Визначена сутність регулювання рентабельності, її місце та роль в системі управління підприємством. Обгрунтований зміст механізму регулювання рентабельності власних коштів. Визначені сучасні тенденції в управлінні прибутком і рентабельністю в торгових підприємствах. Розроблені методичні основи регулювання рентабельності. Запропонована методика оптимізації рівня рентабельності власних коштів. Розроблений методичний інструментарій оцінки і обліку ризиків при прийнятті управлінських рішень щодо регулювання. Описані сценарії регулювання рентабельності для різноманітних ринкових ситуацій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано шведську модель соціально-правової держави (ШМСПД). Досліджено питання виникнення та розвитку держави у Швеції, наведено власне бачення дефініції "ШМСПД". Висвітлено особливості формування, функціонування та тенденції розвитку ШМСПД. Зроблено висновок, що основи шведської самобутності укорінені у національно-державних традиціях. Показано співвідношення понять "соціально-правова держава" та "держава добробуту".

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена теоретико-правовому дослідженню наукових позицій, ідей та підходів до визначення правового регулювання науково-технічної інформації як об'єкта цивільних правовідносин, адаптації європейського законодавства у сфері інформаційного права та права інтелектуальної власності до національних нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини, котрі виникають з приводу науково-технічної інформації. Також у роботі розглядається поняття та специфічні особливості науково-технічної інформації, її співвідношення з суміжними об'єктами цивільного права, а також види науково-технічної інформації.У дисертації на підставі аналізу наукових напрацювань вказується на комплексний характер науково-технічної інформації як об'єкта цивільних правовідносин, у зв'язку з чим за різних умов науково-технічна інформація може регулюватися нормами різних галузей права, з пріоритетністю застосування приватноправового інструментарію.Імплементація в національну правову площину положень європейського законодавства в частині НТІ стосується таких напрямків як: 1) оцифрування результатів науково-технічної діяльності, що перейшли у суспільне надбання; 2) відтворення і трансляція результатів творчої та науково-технічної діяльності за допомогою технічних засобів з метою публічної презентації.У роботі визначено специфічні ознаки науково-технічної інформації, серед яких: 1) це відомості, отримані в результаті окремих сфер діяльності – науки та техніки; 2) перебуває у відкритому доступі, за загальним правилом, з можливістю в окремих випадках бути в обмеженому чи закритому доступі; 3) регулюється та охороняється нормами цивільного права за умови її об'єктивізації; 4) при наявності у ній ознак об'єкта права інтелектуальної власності на неї поширюються норми законодавства у сфері інтелектуальної власності. Виходячи з цих ознак, виведено визначення науково-технічної інформації як відомостей та/або даних про вітчизняні чи зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-технічної, науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та іншої діяльності, які можуть бути збережені на будь-яких носіях інформації і, набувши матеріального виразу чи електронної форми, мають здатність набувати ознак об'єкта майнових та/або зобов'язальних відносин, або об'єкта права інтелектуальної власності, відповідаючи при цьому ознакам новизни, оригінальності і творчого характеру.^UThe dissertation is devoted to theoretical and legal research of scientific positions, ideas and approaches to definition of legal regulation of scientific and technical information as an object of civil legal relations, adaptation of the European legislation in the field of information law and intellectual property law to the national normative legal acts regulating legal relations, arise in connection with scientific and technical information. The author also considers the concept and specific features of scientific and technical information, its relationship with related objects of civil law, as well as types of scientific and technical information.The dissertation on the basis of the analysis of scientific developments indicates the complex nature of scientific and technical information as an object of civil law, in connection with which under different conditions scientific and technical information can be regulated by different branches of law, with priority of private law tools.The implementation in the national legal plane of the provisions of European legislation in terms of STI relates to such areas as: 1) digitization of the results of scientific and technical activities that have passed into the public domain; 2) reproduction and translation of the results of creative and scientific and technical activities with the help of technical means for the purpose of public presentation.The investigation identifies specific features of scientific and technical information, including: 1) information obtained as a result of certain areas of activity - science and technology; 2) it is in open access, as a general rule, with the possibility in some cases to be in limited or closed access; 3) it is regulated and protected by the norms of civil law under the condition of its objectification; 4) in the presence of signs of the object of intellectual property rights, the norms of the legislation in the field of intellectual property apply to it. Based on these features, the definition of scientific and technical information as information and / or data on domestic or foreign achievements of science, technology and production, obtained during scientific and technical, research and development, design and technological, production and other activities that can be stored on any media and, having acquired a material expression or electronic form, have the ability to acquire the characteristics of the object of property and / or obligation, or the object of intellectual property rights, while meeting the characteristics of novelty, originality and creativity.

У дисертації представлено науково-теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення проблеми медіарелігійності особистості. Медіарелігійність визначено як цілісний концепт, що є новим виміром релігійного життя особистості; форму функціонування релігійності як ціннісної орієнтації особистості, яка практикується та осмислюється у медіасередовищі. Створено інтегральну модель медіарелігійності особистості, яка представлена поєднанням дискурсивної та психосоціальної підструктур та трьома компонентами: когнітивним (інформаційно-смисловим), афективним (емоційно-мотиваційним) та конативним (поведінковим). Створено та апробовано авторський опитувальник медіарелігійності особистості, який пройшов перевірку за низкою психометричних характеристик. Проаналізовано панівні уявлення щодо провідних концептів релігійного дискурсу, психолінгвістичні маркери релігійних новин. Виявлено широкий спектр властивостей, які притаманні особистості, схильній до медіарелігійності на афективному (ціннісна сфера спрямована на збереження та допомогу іншим; домінування тривожних або депресивних емоційних станів, відчуття провини; позитивне ставлення до свого життя), когнітивному (орієнтація на майбутнє; внутрішній ресурсний потенціал для посттравматичного зростання) та поведінковому (використання адаптивних когнітивних та поведінкових стратегій; надмірна схильність до спілкування у соціальних мережах, зловживання у використанні інтернету та гаджетів) рівнях. Емпірично обґрунтовано можливості медіарелігійності як особистісного ресурсу подолання в умовах кризи.Ключові слова: медіарелігійність, релігійність, дискурс, комунікації, концепт, емоції, цінності, особистісний ресурс.^UThe thesis presents a scientific theoretical substantiation and an empirical study of personality's media religiosity problem. To conceptualize the outlined problem, the peculiarities of religious discourse, the phenomenon of mass religious communications and their influence on the personality religiosity are analyzed. Media religiosity is defined as a holistic concept, which is a new dimension of the personality religious life; a form of personal religiosity that is practiced and understood in the media environment (television, Internet, social networks, etc.).An integral model of personality media religiosity was created. This model consists of a combination of discursive and psychosocial substructures. The discursive substructure of media religiosity is based on a combination of religious and media discourses (media religious text), and the psychosocial one is represented by a set of personality properties formed as a result of a person's inclusion in religious practice in the media space. Three components are distinguished in the structure of media religiosity: cognitive (informational and semantic), affective (emotional and motivational) and conative (behavioral).In order to reduce the large amount of received empirical data and to find the most significant variables in the structure of personality media religiosity, a factor analysis was carried out. Three factors are outlined: meaning-making, subjective well-being and social support. Such results provided grounds for asserting that media religiosity can be a personal resource in overcoming stressful and traumatic life events.Empirical study of the hypothesis about media religiosity as the basis of individual resilience in the conditions of war was carried out through the narratives analysis. A tendency towards the use of positive meaningful markers by media religious personalities was revealed, namely, they less often focus on anger and pain, focus less on the past and think less about death, and turn more to religious coping (prayer, faith, etc.). We consider such results as a basis for partial confirmation of the hypothesis that media religiosity can be a personal resource for overcoming the psychological consequences of war. These results are only a first attempt to describe this relationship and require further research.Keywords: media religiosity, religiousness, discourse, communications, text, concept, emotions, values, personal resource.