Уперше проведено комплексний історико-політичний аналіз діяльності Верховної Ради (ВР) України другого та третього скликань (1994 - 2002 рр.), розглянуто її взаємозв'язок з іншими інститутами влади за умов політичної структуризації суспільства. Досліджено становлення інституту фракцій і депутатських груп у парламенті, розглянуто їх еволюційний розвиток і внесок у діяльність вищого законодавчого органу. Визначено основні фактори впливу на формулювання й ухвалення парламентських рішень. Проаналізовано еволюцію виборчого законодавства в Україні, висвітлено його позитивні здобутки та недоліки. Розглянуто питання унормування стосунків між законодавчою та виконавчою владою шляхом чіткого структурування та збалансування їх повноважень і відповідальності. Розкрито динаміку взаємозв'язку ВР України з політичними партіями та їх лідерами.

  Скачати повний текст

З'ясовано теоретико-методологічні засади та ступінь розробки наукової проблеми, запропоновано класифікацію її джерельної бази. Проаналізовано історіографію повсякденності в західній та російській гуманітаристиці, розкрито інтегративно-міждисциплінарний характер історії повсякденності як напряму соціоантропологічних досліджень, уточнено її понятійно-категоріальне забезпечення. Розкрито особливості становлення історії повсякдення в сучасній українській історіографії. Розглянуто її поведінкові реакції та життєві практики у процесі трансформації повсякдення від традиційно-усталеного до екстремально-нормативного, розкрито шляхи та засоби конформізації інтелігенції, механізми її буденної адаптації. Визначено її роль у формуванні нового способу життя верстви та суспільства в цілому.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення нових літературних джерел досліджено історію преси як об'єкта та суб'єкта політики коренізації. З'ясовано теоретичні принципи українізації в інформаційно-пропагандистській галузі, способи та методи її забезпечення. Визначено систему створення та функціонування української періодики, її матеріально-технічне становище, професійно-кадрове забезпечення, окреслено відповідні партійно-державні документи, які обгрунтовували діяльність періодики за умов українізаційного курсу. Значну увагу приділено вивченню культури мовлення преси та ролі мовного фактора преси у реалізації політики українізації. Простежено механізми впливу преси на масову свідомість, визначено методи та способи впровадження пресою радянських стереотипів у громадську свідомість. Висвітлено процес деформації національної свідомості під впливом преси, коливання ціннісних орієнтирів у національному самоусвідомленні нації та особи. Відображено діяльність цензури в обмеженні друкованого слова та національної думки.

  Скачати повний текст