Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Доведено, що на початок своєї історії міське право було правом спілки, мало договірний, комунітарний і світський характер, забезпечувало формальну рівність міських громадян, їх взаємодопомогу та громадянське врядування. Акцентовано увагу на високій адаптованості магдебурзького права до конкретно-історичних умов і соціальних потреб окремих громад.

  Скачати повний текст

Досліджено лікування пацієнтів на деструктивні форми гострого панкреатиту з використанням відеолюм - боскопічних методик дренування парапанкреатичної та заочеревинної клітковини. Вдосконалено алгоритм хірургічної тактики за деструктивних формах гострого панкреатиту. Запропоновано підхід щодо хірургічного лікування хворих на деструктивний панкреатит. Розроблено відеолюмбоскопічну методику дренування заочеревинної та парапанкреатичної клітковини, які надають можливість зменшити перебування хворих на ліжку з 36,9 +- 13,9 доби до 28,5 +- 12,3 доби, а летальність - з 23,9 % до 19,0 %.

  Скачати повний текст

Викладено принципи хірургічного лікування найчастіших ускладнень виразкової хвороби - пенетрацій, самостійних ускладнень і сполучених з кровотечею, стенозом, асоційованими Helicobacter pylori. На підставі вивчення клінічних, морфологічних, імунологічних, біохімічних процесів пенетрації виразки у 151 хворогоу, визначено критерії вибору об'єму оперативних втручань. Розроблено критерії показань до проведення антихелікобактерної терапії, імуномодулюючої терапії, що дозволило розширити показання до виконання органоощадних операцій з екстериторізацією виразки й органоощадних з антрумектомією. Наведено критерії вибору хірургічного втручання, проведення антихелікобактерної терапії у доопераційному періоді, під час і після операції, які сприяли покращанню результатів лікування, усунули можливість розвитку ускладнень.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується проблема утворення ЗУНР та діяльність її державного механізму на основі аналізу історико-правових фактів, архівних матеріалів, законодавчих актів та документів. Особлива увага звертається на законодавчі акти органів влади ЗУНР, які до сьогоднішнього дня не були зовсім, або були лише частково, об'єктом наукового дослідження. Зроблено висновки про діяльність державного механізму та подано науково обгрунтовані рекомендації щодо використання досвіду ЗУНР для удосконалення діяльності органів влади сучасної Української держави.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено конкретно-історичне дослідження змісту та форми окупаційної судової влади в Галичині як складової нацистського неправового тоталітарного державного режиму, який використав суди як інструмент репресій проти місцевого населення та елемент гітлерівського «нового порядку» на українських землях. Сформовано спеціальну історіографію дослідження та його джерельну базу, введено до наукового обігу раніше засекречені архівні матеріали. Вивчено окупаційну судову систему в Галичині як складову судової системи Польського генерального губернаторства, висвітлено організацію та діяльність військових, спеціальних, поліцейських, німецьких і Вищих німецьких судів, ненімецьких судів, прокуратури, адвокатури, нотаріату. На основі узагальненої судової практики з'ясовано порушення у діяльності окупаційних судів фундаментальних принципів правосуддя – незалежності судів і суддів, незмінюваності суддів, змагальності процесу. У дисертації з'ясовано суть та особливості застосування у діяльності окупаційних судів джерел права. Доведено, що нацистські окупаційні суди в Галичині у кримінальному переслідуванні застосовували як джерела кримінального права німецький кримінальний кодекс 1871 р., німецький кримінальний процесуальний кодекс 1877 р., нормативні акти Третього Рейху, Польського генерального губернаторства та дистрикту Галичина. Особливість їх застосування полягала в максимальній кримінальній репресії, що передбачала найтяжчі покарання – смертні вироки та тривалі тюремні ув'язнення. При розгляді цивільних справ окупаційні суди використовували німецьке цивільне уложення 1896 р., німецький цивільно-процесуальний кодекс 1887 р., нормативно-правові акти Третього Рейху та Польського генерального губернаторства.У системі окупаційних судових органів виокремлено та схарактеризовано діяльність ненімецьких (гродських, окружних, апеляційних) судів за участі професійних суддів – українців та поляків. Діяльність цих судів, мовою судочинства в яких була українська та польська мови, зберегла певні ознаки правосуддя, зокрема участь професійних захисників – адвокатів, професійних суддів, інстанційний розгляд справ.У дисертації вперше введено до наукового обігу архівні матеріали про професійну діяльність українських та польських суддів, адвокатів, їх організації, нацистський контроль їхньої роботи, заборону на професію для адвокатів-євреїв, які складали значну частину серед правників у міжвоєнній Польщі.^UThe dissertation deals with the concrete historical research of the content and form of the occupation judicial power in Galicia as a constituent part of the Nazi illegal totalitarian state regime that used the courts as instrument of repressions against the local population and as element of Hitler “new order” within the Ukrainian lands. Special research historiography and a source-book were drawn up, classified documents and information were put to light. Occupation court system in Galicia as a constituent part of the court system of the Polish General Governorship was studied; organisation and the activity of military, special, police, German and Higher German courts, non-German courts as well as the Procuracy, Advocacy and the Notariate were highlighted. The researcher, having analysed the court practice, came to the conclusion that there had been violations of the fundamental principles of justice in the activity of the occupation courts: the principles of courts and judges independence, irremovability of judges and adversarial procedures. The gist and peculiarities of law sources application by the occupation courts are clarified. It is proven that the Nazi occupation courts in Galicia for criminal prosecution applied the following sources of criminal law: the 1871 German Criminal Code, the 1877 German Code of Criminal Procedure, Normative Acts of the Third Reich, of the Polish General Governorship and District of Galicia. The peculiarity of their enforcement lied in the maximum criminal repression that envisaged the severest punishments – death penalties and long-term imprisonment. While considering civil cases, the occupation courts applied the 1896 German Civil Compilation, the 1887German Code of Civil Procedure, Normative Acts of the Third Reich and Polish General Governorship.In the system of the occupation judicial bodies non- German courts ( grodskyi, circuit, appellate) courts are singled out; the activity of the professional judges of Ukrainian and Polish origin is analysed. The latter courts preserved certain attributes of justice, that is, participation of counsels, professional judges and instance consideration of cases. The Ukrainian and Polish languages were the languages of the court.Archive documents, records and files were put into scientific circulation for the first time. They deal with professional activity of Ukrainian and Polish judges, counsels, Nazi control of their activity ( work), occupational ban for barristers of Jewish nationality who made up a considerable percentage among lawyers in Inter-War Poland.

У дисертації на підставі аналізу нормативно-правових актів, чинних на західноукраїнських землях у досліджуваний період, наукової літератури, архівних документів та інших писемних джерел комплексно досліджено систему та види покарань за кримінальним кодексом Польщі 1932 року та їх застосування на західноукраїнських землях у складі Республіки Польщі (1921-1939 рр.).Виокремлені політико-правові передумови розроблення та прийняття польського кримінального кодексу 1932 року. З'ясовано, що процес кодифікації кримінального права міжвоєнної Польщі проходив у декілька етапів. Розкрито види покарань за польським кримінальним кодексом 1932 року, висвітлено їх суть, зміст, особливості, порядок застосування та виконання.Констатовано результативність роботи Кодифікаційної комісії та доктринальну синтетичність правового акта, прийнятого в результаті систематизації міжвоєнного кримінального права. Аналіз роботи та результатів Кодифікаційної комісії дозволив співвіднести тогочасну кримінальну доктрину та кримінальну політику Польської держави. Вплив кримінальної політики та її трансформацій репресивного характеру, особливо щодо представників національних меншин, простежено у застосуванні кримінальних покарань судами на західноукраїнських землях.В умовах реформування кримінального законодавства України запропоновано звернути увагу на досвід щодо термінологічної чіткості норм кодексу, юридичну техніку в цілому, призначення та заміну покарань, а також шляхи та умови звільнення від відбування такого.^UIn the dissertation on the basis of the analysis of the normative-legal acts in force in the western Ukrainian lands in the studied period, scientific literature, archival documents and other written sources the system and types of penalties under the Polish Criminal Code of 1932 and their application in the western Ukrainian lands as part of the Republic of Poland (1921-1939) are comprehensively investigated. The analysis of historiographical material on the research topic is carried out, the particularities of the development of the outlined problems are clarified. The classification of the array of historiographical literature according to the problem-chronological criterion for four periods is carried out. The source base of the research is characterized, which includes normative-legal acts, published materials and unpublished documents from archival collections. The political and legal preconditions for the development and adoption of the Polish Criminal Code of 1932 are highlighted. It is found that the process of codification of the criminal law of interwar Poland took place in several stages.The types of penalties under the Polish Criminal Code of 1932 are revealed, their essence, content, features, order of application and execution are covered.The effectiveness of the work of the codification commission and the doctrinal syntheticity of the legal act adopted as a result of systematization of interwar criminal law are stated. Special attention is paid to the opinions of the members of the Codification Commission on the need for appropriate penalties, the expediency of their application.It is found that the provisions of the code did not provide for the definition of the concepts of crime, punishment, responsibility, the subject of the crime, and such could be «built» taking into account its requirements. In the context of reforming the criminal legislation of Ukraine, it is proposed to pay attention to the experience of terminological clarity of the norms of the Code, legal techniques in general, the appointment and replacement of penalties, as well as ways and conditions of exemption from serving such.

У дисертації на підставі аналізу Конституції Австрії 1867 р., законів та підзаконних нормативно-правових актів, архівних матеріалів та наукової літератури досліджено передумови утворення, структуру та юрисдикцію Адміністративного Трибуналу Австрії (1875–1918). Аргументовано застосування у дисертації концептуальних підходів, зокрема діалектичного, цивілізаційного, герменевтичного. Австрійська конституція 1867 р. передбачала положення щодо реформування та функціонування судової системи. Доведено, що основні конституційні закони Австрії від 21 грудня 1867 р. передбачали реформування системи судів загальної юрисдикції та утворення Державного Трибуналу, як суду вищої інстанції щодо розгляду публічноправових спорів, а також передбачала створення Адміністративного Трибуналу. Встановлено, що автором законопроєкту «Про Адміністративний Трибунал» став відомий австрійський юрист Карл Лемаєр. Показано процес прийняття закону «Про Адміністративний Трибунал» у палаті депутатів та палаті панів Рейхсрату (Державної Ради) Австрії та підписання закону австрійським імператором і його офіційного оприлюднення. Висвітлюється структура Адміністративного Трибуналу Австрії, до складу якого з 1876 р. входив президент Адміністративного Трибуналу, віце-президент та 12 членів. З 1894 р. до складу Адміністративного Трибуналу входив другий віце-президент. У 1876 р. Адміністративний Трибунал розглянув 300 справ, а в 1918 - вже 4000 справ. У зв’язку зі значним збільшенням справ, склад Адміністративного Трибуналу в 1918 р. зріс до 49 суддів. Судді Адміністративного Трибуналу обиралися депутатами Палати панів та Палати депутатів Державної ради і призначались австрійським цісарем. Суддями працювали високого рангу державні службовці, професійні судді і адвокати та юристи-науковці. Встановлено, що у Галичині в 1907 році було підготовлено проєкт закону про створення Крайового Адміністративного Трибуналу. Авторами даного законопроєкту був професор юридичного факультету Львівського університету С. Стажинський та його учень і співробітник З. Прохвіцькі. Даний проєкт закону структурно складався з 51 статті. Його метою було утворення у Галичині крайового Адміністративного Трибуналу, який мав стати судом першої інстанції щодо розгляду адміністративних справ. Автор проаналізував зміст проєкту закону «Про Адміністративний Трибунал» і показав, що у 1914 р. даний проєкт закону не був прийнятий Галицьким крайовим сеймом і ідея функціонування крайового Адміністративного Трибуналу у Королівстві Галичини і Володимерії у період перебування українських і польських земель у складі Австро-Угорщини не була реалізована. З’ясовано, що юрисдикція Адміністративного Трибуналу визначалася конституцією Австрії 1867 р. та законом «Про Адміністративний Трибунал» 1875 р. З юрисдикції Адміністративного Трибуналу були вилучені: 1) справи, які відносились до компетенції інших судів Австрії 2) справи, які стосувались повноважень спільних органів влади Австро-Угорщини 3) справи виключної компетенції органів публічної влади Австрії; 4) справи, які розглядались 5 змішаним складом суддів різних юрисдикцій та органів публічної влади; 5) дисциплінарні справи працівників органів публічної влади та ін. До них належали національні комісії з купівлі землі та регулювання земельних правовідносин. Показано, що у випадку виникнення спорів щодо юрисдикцій між Державним Трибуналом і Адміністративним Трибуналом створювався змішаний сенат, до складу якого входили по чотири представники від кожного з вищих судів публічного права. Головуючим у цьому змішаному сенаті був президент Державного Трибуналу. Адміністративний Трибунал мав право розглядати скарги після розгляду їх в усіх передбачених законодавством адміністративних інстанціях. Скаргу до Адміністративного Трибуналу можна було подати упродовж 60 днів після винесення рішення органу публічної влади, уповноваженого розглядати справу в останній адміністративній інстанції. Рішення Адміністративного Трибуналу приймались від імені австрійського імператора. Встановлено, що на основі судових рішень Адміністративного Трибуналу, Рада Міністрів Австрії прийняла інструкцію, яка врегульовувала адміністративну процедуру в Австрії. Основну кількість справ, які розглядав Адміністративний Трибунал, становили справи, в яких скасовувались рішення органів місцевого самоврядування, виборчі та релігійні справи. Автор показав, що після новелізації закону «Про Адміністративний Трибунал» було спрощено судовий процес в Адміністративному Трибуналі. Доведено, що значна кількість судових справ була із західноукраїнських земель.^UIn the dissertation on the basis of the analysis of the Constitution of Austria of 1867 year laws and bylaws, archival materials and scientific literature examined the preconditions for the formation, structure and jurisdiction of the Administrative Tribunal of Austria (1875–1918). The use of conceptual approaches in the dissertation, in particular dialectical, civilizational, and hermeneutic, is argued. The Austrian Constitution of 1867 provided provisions for reforming and functioning of the Austrian judicial system. It is proved that the basic constitutional laws of Austria of December 21, 1867 provided for the reform of the system of courts of general jurisdiction and the establishment of the State Tribunal as a court of higher instance for public law disputes and provided for the establishment of the Administrative Tribunal. It is established that the author of the bill «On the Administrative Tribunal» was a well-known Austrian lawyer Karl Lemayer. The process of adopting the law «On the Administrative Tribunal» in the Chamber of Deputies and the House of Lords of the Reichsrat (State Council) of Austria and the signing of the law by the Austrian emperor and its official promulgation is shown. The structure of the Administrative Tribunal of Austria is covered, which since 1876, included the President of the Administrative Tribunal, the Vice-President and 12 members. From 1894 the Administrative Tribunal position of the Second Vice-President was added. In 1876 The Administrative Tribunal 9 considered 300 cases, and in 1918 already 4,000 cases. Due to the significant increase in cases, the composition of the Administrative Tribunal in 1918 increased to 49 judges. Judges of the Administrative Tribunal were elected deputies of the House of Lords and the Chamber of Deputies of the Council of State and were appointed by the Austrian emperor. Judges were high-ranking civil servants, professional judges and attorneys, and legal scholars. It has been established that in 1907 a draft law on the creation of the Regional Administrative Tribunal was prepared in Halychyna, and the authors of this bill were S. Stazhynskyi, a professor at the Faculty of Law of the Lviv University, and his student and employee Z. Prohvitskyi. This draft law structurally consisted of 51 articles and its purpose was the formation of the Regional Administrative Tribunal in Galicia, which was to become a court of first instance for consideration of administrative cases. The author analyzed the content of the draft law «On the Administrative Tribunal» and showed that in 1914 this draft law was not adopted by the Galician Regional Diet, and the idea of functioning of the Regional Administrative Tribunal in the Kingdom of Galicia and Volodomeria during the period of stay of Ukrainian and Polish lands as part of Austria-Hungary was not implemented. It was found that the jurisdiction of the Administrative Tribunal was determined by the Austrian Constitution of 1867 and the Law «On the Administrative Tribunal» of 1875. Following cases were released from the jurisdiction of the Administrative Tribunal: 1) falling within the jurisdiction of other Austrian courts 2) cases concerning the powers of the joint authorities of Austria-Hungary 3) exclusive jurisdiction of the Austrian public authorities were released from the jurisdiction of the Administrative Tribunal; 4) cases that were considered by a mixed composition of courts of different jurisdictions and public authorities; 5) disciplinary cases of public authority employees etc. These included national commissions for the purchase of land and the regulation of land relations. It is shown that in case of jurisdictional disputes between the State Tribunal and the Administrative Tribunal, a mixed Senate was created, which included four representatives from each of the higher courts of public law. The chairman of this mixed senate was the president of the State 10 Tribunal. The Administrative Tribunal could consider complaints after considering them in all statutory administrative instances. An appeal to the Administrative Tribunal could be lodged within 60 days of the decision of the public authority authorized to hear the case in the last administrative instance. Decisions of the Administrative Tribunal were made on behalf of the Austrian emperor. It was established that based on the court decisions of the Administrative Tribunal, the Council of Ministers of Austria adopted an instruction that regulated the administrative procedure in Austria. The main number of cases considered by the Administrative Tribunal consisted of cases in which the decisions of local selfgovernment bodies, election cases and religious cases were annulled. The author showed that after the amendment law «On the Administrative Tribunal» the judicial process in the Administrative Tribunal was simplified. It has been proven that a significant number of court cases were from Western Ukrainian lands.

У дисертації досліджено становлення та розвиток адміністративного судочинства в Польщі у період з XVII ст. до 2003 р. Виявлено, що процес формування адміністративної юстиції Польщі мав еволюційний характер. Висвітлено стан розробленості теми, її джерельну базу та методологічну основу. Проаналізовано суб’єктів і первинні форми вирішення публічно-правових спорів у період Речі Посполитої. З’ясовано, що органи та посадові особи, компетентні у згаданих справах, були деконцентровані та розпорошені на різних шаблях судової та управлінської ієрархій. Проаналізовано формування та функціонування французької моделі адміністративного судівництва у Варшавському князівстві (1807-1815 рр.) та Польському царстві (з 1815 р. по 1867 р.). Досліджено причини, передумови й особливості формування системи адміністративного судочинства відродженої Польщі. Найвищий адміністративний трибунал у Варшаві становив центральний елемент системи адміністративної юстиції у міжвоєнний період Республіки Польща. Встановлено, що рівень визначеності правового статусу суддів Найвищого адміністративного трибуналу спочатку був низьким з огляду на непридатність колишньої нормативно-правової бази та повільне формування нового законодавства. Охарактеризовано порядок здійснення адміністративного судочинства у міжвоєнній Польщі. Аргументовано, що в соціалістичний період історії польського права відбувся регрес у розвитку адміністративного судівництва. Висвітлено утворення та діяльність Головного адміністративного суду Польщі. Заміна соціалістичного ладу в Польщі курсом на європейську демократію у 1989 р. зумовили розширення компетенції Головного адміністративного суду та зростання його активності щодо розгляду справ. На підставі проаналізованого досвіду становлення та розвитку адміністративного судочинства в Польщі запропоновано шляхи та можливості вдосконалення стану чинного законодавства України. Польський досвід адміністративного судочинства підтверджує тезу про те, що якість суддівського корпусу досягається не високими вимогами до кандидатів, а саме належним виконанням їхнього відбору. Важливим чинником розвитку адміністративної юстиції Польщі впродовж історії було те, що значна кількість суддів мали не тільки практичний, але й науковий досвід. Рекомендовано віднести функцію притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів адміністративних судів до компетенції суддів. Це дозволило б посилити та гарантувати незалежність суддівського корпусу. Компетентними у таких справах могли б стати дисциплінарні колегії, створені органами суддівського самоврядування.^UThe dissertation examines the formation and development of administrative justice in Poland in the period from the 17th century. until 2003. It was revealed that the process of formation of administrative justice in Poland had an evolutionary character. The state of development of the topic, its source base and methodological base are highlighted basis Subjects and primary forms of solving public-legal disputes during the period of the Polish-Lithuanian Commonwealth. It was found that authorities and officials persons competent in the mentioned cases were decentralized and dispersed on different sabers of judicial and administrative hierarchies. The formation and functioning of the French model is analyzed of the administrative judiciary in the Warsaw Principality (1807-1815) and to the Kingdom of Poland (from 1815 to 1867). The reasons, prerequisites, and features of the formation of the system of administrative justice in the revived Poland have been studied. The highest administrative tribunal in Warsaw was the central element of the system of administrative justice in the interwar period of the Republic of Poland. It was established that the level of certainty of the legal status of judges of the Supreme Administrative Tribunal was initially low due to the unsuitability of the former legal framework and slow formation new legislation. The procedure for conducting administrative proceedings in interwar Poland is characterized. It is argued that during the socialist period of the history of Polish law, there was a regression in the development of administrative justice. The formation and activity of the Main Administrative Court of Poland is covered. Replacing the socialist system in Poland with a European course democracy in 1989 was determined by the expansion of the competence of the Chief of the administrative court and the growth of its activity regarding the consideration of cases. Based on the analyzed experience of formation and development ways and means of administrative proceedings in Poland are proposed opportunities to improve the current legislation of Ukraine. Polish the experience of administrative proceedings confirms the thesis that quality the judicial corps is achieved not by high requirements for candidates, but precisely by the proper execution of their selection. An important factor of development of administrative justice in Poland throughout history was something that is significant number of judges had not only practical, but also scientific experience. It is recommended to attribute the attraction function to the disciplinary function responsibility of judges of administrative courts to the competence of judges. It would make it possible to strengthen and guarantee the independence of the judiciary. Disciplinary boards could become competent in such cases, created by bodies of judicial self-government.