Досліджено сутність та обгрунтовано економічний зміст поняття кризи, розкрито роль антикризового управління в забезпеченні фінансової стійкості банківського сектору (БС) України. Проведено розмежування понять фінансової стійкості та фінансової стабільності БС в контексті антикризового управління, а також удосконалено сучасні методологічні підходи щодо організації цього управління. Проведено оцінювання впливу діяльності комерційних банків і регулятивних заходів Національного банку України на фінансову стійкість БС України. Удосконалено методологічні підходи щодо прогнозування стійкості БС за умов фінансової нестабільності й обгрунтовано механізм діагностики виникнення кризових явищв БС економіки України. Розроблено тривимірну полярно-потенціальну структурно-логічну модель антикризового управління в БС та інтегральний динамічний індекс фінансової стійкості БС України.

  Скачати повний текст

Запропоновано модель та розв'язано задачу ідентифікації оцінки рівня пожежної безпеки житлових об'єктів на підставі врахування композиції внутрішніх і зовнішніх факторів, що дозволило проводити адекватні профілактичні тазапобіжні заходи. Розроблено метод ідентифікації функції оцінки рівня пожежної безпеки за умов використання двоядерної нейронної мережі, внаслідок чого зменшено вплив шумових ефектів на точність оцінки. Змодельовано функції часу проїзду пожежного підрозділу до місця пожежі та запропоновано метод її оптимізації на базі генетичного алгоритму. Запропоновано процедуру процесу прийняття рішень під час пожежогасіння, яка базується на використанні даних інформаційного банку щодо рівня пожежної безпеки житлового об'єкта.

  Скачати повний текст

Визначено суть понять "ментальність", "музична ментальність", охарактеризовано структуру та зміст музичної ментальності. Відзначено, що її структура містить різні музичні та загальнокультурні пласти духовності певного народу, нації, соціальної групи, окремої особистості, однак універсальну значущість мають компоненти: музичні сприймання, мислення та стереотипи. Значну увагу приділено характеристиці музичної ментальності як об'єкту соціально-філософського дослідження. Розкрито різні погляди на її суть. Стверджено, що музична ментальність зумовлюється соціальними умовами життя суспільства та відображає зміни, які в них відбуваються, а також впливає на ці процеси з застосуванням художніх засобів та детермінується світоглядними та ідеологічними принципами, характерними для певного народу, нації, соціальної групи у відповідну історичну епоху. Зазначено, що музична ментальність формується та розвивається у процесі музично-історичної практики і є продуктом еволюції музичної діяльності, яка відбувається в межах естетичної свідомості. Стверджено, що однією з важливих особливостей музичної ментальності є її інтегруюча суть - здатність поєднувати найсуттєвіші риси культури певного народу, нації, соціальної групи у певний період їх розвитку.

  Скачати повний текст

Розроблено методику визначення ефективності прогнозування фінансового стану підприємства, яка забезпечує визначення лінійної функції плану, оцінку адекватності лінійної функції плану вхідним даним, визначення оптимального плану на заданій множині факторних ознак, з'ясування ефективності альтернативного плану та прямий аналітичний метод дослідження й розробки планових та управлінських рішень. Висвітлено алгоритми програмної підтримки автоматизації розробки управлінських рішень у виробництві. На основі викладених методик, алгоритмів та програмних засобів, орієнтованих на автоматизацію, підвищено ефективність та достовірність прогнозування та прийняття управлінських рішень у виробництві.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування системи контролю знань і вмінь з клінічних дисциплін студентів медичного коледжу. Відзначено, що необхідність її впровадження зумовлена недостатнім рівнем об'єктивності інформації про стан успішності навчально-пізнавальної діяльності студентів, фрагментарністю перевірки мети навчання з клінічних дисциплін і потребою узгодження діяльності викладача та студента у процесі контролю. Відзначено недостатній рівень теоретичної та практичної підготовки педагогічних кадрів навчального закладу з питань організації контролю. Розроблено зміст діяльності викладача та студента за умов модульного навчання. Створено й апробовано технологію формування змістово-цільово-рівневої матриці для визначення обов'язкового мінімуму знань і вмінь студентів з певного розділу (модуля) учбової дисципліни. На базі використання системного підходу розроблено концептуальні засади формування системи контролю знань і вмінь студентів, створено та перевірено її експериментальну модель. Доведено кореляційну залежність між рівнем успішності студентів та використанням запропонованої системи контролю.

  Скачати повний текст

Авторкою здійснено теоретичний аналіз стану дослідженості проблеми емоційного інтелекту у психології. Специфіка емоційного інтелекту практичних психологів полягає у його залежності від таких професійно важливих якостей для цієї професійної діяльності як здатність до рефлексії, емпатії, керування власними емоціями, конфліктної компетентності, вміння ефективно застосовувати копінг-стратегії у стресових ситуаціях. Теоретичний аналіз наукових джерел надав можливість обґрунтувати критерії оцінки розвитку емоційного інтелекту майбутніх практичних психологів (рефлексія, саморегуляція), а також охарактеризувати їхні показники та рівні (високий, середній, низький). Результати констатувального експерименту довели, що більшість майбутніх психологів зазвичай правильно ідентифікують різноманітні емоції, розпізнають їхню щирість, можуть самостійно зменшити вплив негативних емоцій на продуктивність виконуваної діяльності, розуміють внутрішні та зовнішні причини появи різних емоційних станів, а також у багатьох випадках здатні керувати власними емоціями в процесі міжособистісної взаємодії. Серед складових емоційного інтелекту найбільш розвиненою у майбутніх психологів виявилась ідентифікація емоцій, а найменш розвиненою – управління емоціями, що пов’язано з послідовним становленням цих здатностей в онтогенезі.На основі теоретичного аналізу наукової літератури, результатів емпіричного дослідження і положень теорії функціональних систем автором запропоновано модель емоційного інтелекту майбутніх практичних психологів, на якій базується авторська програма його розвитку.Аналізуючи результати формувального експерименту, можна стверджувати, що впровадження розвивальної програми у формі соціально-психологічного тренінгу позитивно вплинуло на здатність майбутніх психологів чітко усвідомлювати й осмислювати акткальні власні почуття, враховуючи контекст ситуації та емоційні стани її учасників, якісно аналізувати власніемоції та їхній вплив на поведінку у минулому, ефективно прогнозувати власні емоційні стани як відповідь на можливі майбутні події.^UThe author made a theoretical analysis of the state of research of the problem of emotional intelligence in psychology.The specificity of the emotional intelligence of practical psychologists lies in its dependence on such professionally important qualities for this professional activity as the ability to reflect, empathize, manage one's own emotions, conflict competence, and the ability to effectively apply coping strategies in stressful situations. The theoretical analysis of scientific sources made it possible to substantiate the criteria for evaluating the development of emotional intelligence of future practical psychologists (reflection, self-regulation), as well as to characterize their indicators and levels (high, average, low).The results of the ascertainment experiment proved that the majority of future psychologists usually correctly identify various emotions, recognize their sincerity, can independently reduce the impact of negative emotions on the performance of the performed activity, understand the internal and external causes of the appearance of various emotional states, and in many cases are able to manage their own emotions in the process of interpersonal interaction. Among the components of emotional intelligence, the identification of emotions was the most developed among future psychologists, and the least developed was the management of emotions, which is connected with the sequential formation of these abilities in ontogenesis.Based on the theoretical analysis of scientific literature, the results of empirical research and the provisions of the theory of functional systems, the author proposed a model of the emotional intelligence of future practical psychologists, on which the author's development program is based.Analyzing the results of the formative experiment, it can be asserted that the implementation of the development program in the form of socio-psychological training had a positive effect on the ability of future psychologists to clearly understand and interpret their actual feelings, taking into account the context of the situation and the emotional states of its participants, to qualitatively analyze their own emotions and their influence on behavior in the past, to effectively predict one's own emotional states as a response to possible future events.