Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень взаємозв'язку між коефіцієнтом поглинання пружних хвиль та витратою дрібно-фракційних компонентів кормосумішей з урахуванням гранулометричного складу, вологості, температури. Розроблено метод контролю витрати компонентів кормосумішей в безперервному потоці на основі поглинання енергії пружних хвиль потоком контрольованого матеріалу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано положення про те, що неповнолітні як суб'єкти опіки та піклування , володіють ознаками, які дозволяють виокремити їх в особливу соціальну групу. Проаналізовано положення щодо попередження правопорушень серед неповнолітніх у міжнародних правових актах і національному законодавстві. Досліджено особливості формування системи елементів адміністративно-правового статусу неповнолітнього та визначено його поняття, як сукупність юридичних прав та обов'язків підлітків у суспільстві, реалізація яких забезпечується економічними, правовими та організаційними гарантіями. Доведено існування адміністративної делікатності неповнолітніх як самостійного явища та структурної частини делікатності у цілому. Запропоновано класифікацію форм і методів діяльності органів внутрішніх справ (міліції) щодо попередження адміністративної делікатності неповнолітніх з використанням ЕОМ. Розглянуто діяльність державних органів, створених відповідно до Закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" та наведено конкретні пропозиції щодо удосконалення законодавчих актів, що регламентують їх діяльність. Розроблено комплексну програму, що передбачає скоординовану діяльність установ різної відомчої підпорядкованості та громадських формувань щодо попередження правопорушень неповнолітніх (на адміністративній одиниці).

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню державно-управлінських аспектів становлення та розвитку державного управління у сфері цивільного захисту в сучасних умовах українського державотворення.Проаналізовано розвиток наукової думки щодо організації цивільного захисту як складової національної безпеки держави, зокрема в умовах збройного конфлікту на сході України. Досліджено еволюцію державного управління у сфері цивільного захисту в роки незалежності України та здійснено комплексний аналіз нормативно-правового забезпечення функціонування єдиної державної системи цивільного захисту. Розглянуто питання розвитку цивільного захисту в контексті децентралізації влади в Україні, європейської інтеграції, в умовах глобалізації та цифрової трансформації. Окреслено стратегічні напрямки подальшого реформування державного управління у сфері цивільного захисту. Запропоновано внесення необхідних змін до чинного законодавства.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive study of public administrative aspects of public administration's formation and development in the sphere of civil defense in the modern conditions of Ukrainian state formation. The development of the scientific thought on the organization of civil defense as a component of national security of the state, i.e. in conditions of the armed conflict in the Eastern Ukraine, has been analyzed. The role and place of civil defense in Ukrainian national security system, the State Emergency Service of Ukraine being a component of the security and defense sector in the context of implementing the articles of the Law of Ukraine "On National Security of Ukraine" and the National Security Strategy of Ukraine, has been studied. The genesis of public administration in the sphere of civil defense during the years of independence has been investigated. The periodization of the development of Ukraine's public administration in the sphere of civil defense has been suggested based on the results of the analysis of conceptual approaches and theoretical developments of domestic scientists. A comprehensive analysis of the regulatory and legal support for the functioning of a consolidated state system of civil defense has been made. The state of implementation of the provisions of the Civil Defense Code of Ukraine, the problems that arose during their practical implementation at the present stage of development of the civil defense system has been investigated. It has been suggested to change the current legislation of Ukraine and to adopt new regulations, which should take into account further reform of the civil defense system. The priority of Ukraine's accession to the Civil Defense Mechanism within the framework of the Ukraine-European Union Association Agreement has been proved. The analysis of functioning of systems of civil defense in the countries - members of the European Union, the international cooperation of Ukraine in the sphere of civil defense has been carried out. The expediency of implementation of European experience of civil defense systems' functioning has been grounded, especially in the part of assignment local self-government bodies of powers on the maintenance of fire safety of settlements and territories; stimulating the participation of citizens in local and voluntary fire protection; implementation of insurance of others' civil liability. The development of the civil defense issue in the context of globalization and digital transformation has been investigated, i.e., Ukraine's participation in overcoming the consequences of global catastrophes, the Chernobyl accident, the global pandemic of acute respiratory disease COVID - 19, powerful earthquakes in other countries, has been analyzed. The prospects of the fastest transition of Ukraine's civil defense system to a new paradigm of security management, which is based on the use of risk-oriented approach as one of the most modern computer technologies of security regulation, have been proved; introduction of a man-made and fire safety management system based on a risk-oriented approach and European standards, i.e., on the protection of objects of critical infrastructure has been described. The issue of implementation of civil defense' basic actions in conditions of reforming local self-government and territorial power organization in Ukraine has been investigated, in particular, at the subregional level; organization and provision of fire safety on the territory of united territorial communities; creation of local fire brigades, setting the movement of voluntary firefighters; creation of community safety centers, etc. Ways to further improvement of functional training of management and specialists in civil defense sphere, search and implementation of new innovative methods and technologies in the organization of the educational process, training of the population how to act in case of threat and emergencies, have been analyzed. The strategic directions of public administration's further reform in the sphere of civil defense have been outlined. It has been suggested to make the necessary changes to the current legislation, to introduce the best standards of public administration, based on using European and world experience. It has been found out that at the present stage of Ukrainian state formation, the latest concepts of development of the national civil defense system are needed at the central, regional, local and object levels of civil defense management.

Дисертація спрямована на нове рішення науково-технічної задачі, яка полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та впровадженні удосконалених дефор-маційно-швидкісних режимів безперервної поздовжньої прокатки труб без опра-вки, що забезпечують підвищення ефективності технології за рахунок виготов-лення трубної продукції з жорсткими характеристиками точності та якості, змен-шення її металоємності, розширення сортаменту діючих агрегатів.Для удосконалення деформаційно-швидкісних режимів на безперервних ста-нах безоправочної поздовжньої прокатки труб з різними типами проводу валків розроблено теоретичні методи дослідження процесів формозміни, які враховують комплексний вплив на технологічні можливості станів, точність діаметру й тов-щини стінки труб таких факторів, як реологічні властивості матеріалу, що дефо-рмується, форма калібрів, кількість валків у робочій кліті, кількість клітей задія-них в процесі формозміни, пружна деформація валків та інших. За результатами проведених досліджень розроблено раціональні калібрування валків, режими деформації та побудовано таблиці прокатки для безперервних редукційних та ка-лібрувальних станів з різними типами приводу валків, що забезпечило розши-рення сортаменту і підвищення якості та точності труб до рівня сучасних вимог споживачів.Розроблено рекомендації щодо створення удосконалених технологічних про-цесів калібрування і редукування труб для станів, які тривалий час перебувають в експлуатації і не можуть успішно конкурувати з сучасними трубопрокатними аг-регатами.^UThe dissertation is aimed at a new solution of scientific and technical problem, which consists in theoretical substantiation, development, and implementation of im-proved deformation - speed regimes of continuous longitudinal rolling of pipes with-out mandrel, which increases technology efficiency by the means of manufacturing pipe products with rigid characteristics of accuracy and quality, expanding the pro-duction range of existing technological units.To improve the deformation - speed regimes of continuous mills of longitudinal rolling of pipes without mandrel with different types of engine drives theoretical methods were developed for studying the processes of deformation, which take into account the complex impact on the technological capabilities of mills, accuracy of pipe diameter and wall thickness, shape of calibers, number of rolls in the working stand, number of stands involved in the process of metal forming, elastic deformation of rolls and other criterion. Based on the results of the research, rational calibrations of rolls, deformation modes, and rolling tables for longitudinal reduction and calibra-tion mills with different types of engine drives were developed, which expanded the range and improved the quality and accuracy of pipes to meet modern consumer re-quirements.Recommendations for the creation of advanced technological processes for calibra-tion and reduction of pipes for mills that have been in operation for a long period of time and cannot successfully compete with modern pipe rolling units have been devel-oped.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено важливе наукове завдання щодо формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.У першому розділі висвітлено теоретичні основи формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України, зокрема охарактеризовано соціально-комунікативну компетентність як предмет наукових досліджень, розкрито історико-педагогічні та компаративістські засади професійної підготовки фахівців пенітенціарної системи, висвітлено сутність, структуру і зміст соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.У другому розділі представлено науково-методичні засади формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України, визначено її критерії, показники та рівні, з’ясовано стан сформованості цієї професійно важливої властивості, обґрунтовано педагогічні умови її формування.У третьому розділі подано зміст і методику впровадження педагогічних умов формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України, результати формувального етапу експерименту, а також методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.Визначено, що соціально-комунікативна компетентність офіцера кримінально-виконавчої служби є інтегративною особистісною властивістю, що охоплює особистісні характеристики та мотиви професійної діяльності, спеціальні знання і вміння, необхідні для налагодження соціально-комунікативної взаємодії з різними категоріями осіб, зокрема колегами, ув’язненими, їхніми родичами та громадськістю. У структурі соціально-комунікативної компетентності офіцерів кримінально-виконавчої служби виокремлено особистісно-комунікативний, інформаційно-пізнавальний та діяльнісно-результативний компоненти.З урахуванням структури соціально-комунікативної компетентності офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України для діагностики її сформованості запропоновано три критерії: особистісний, когнітивний та діяльнісний, і відповідні показники. Подано результати педагогічного експерименту щодо формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше: обґрунтовано педагогічні умови формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України); удосконалено: діагностичний апарат для з’ясування стану сформованості соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України завдяки використанню критеріїв (особистісного, когнітивного та діяльнісного), відповідних їм показників та характеристики рівнів (початкового, достатнього та оптимального); сутність поняття «соціально-комунікативна компетентність майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України»); подальшого розвитку набули наукові уявлення про зміст і структуру соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України (як єдності особистісно-комунікативного, інформаційно-пізнавального та діяльнісно-результативного компонентів) і особливості її формування шляхом моделювання цього процесу і створення відповідної структурно-функціональної моделі.Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України у процесі професійної підготовки, в яких запропоновано використовувати комунікативні практики та несилові інструменти впливу на засуджених, а також застосовувати методи ненасильницької комунікації в місцях відбування покарань. Підготовлено та впроваджено в систему професійної підготовки навчально-методичні матеріали з навчальних дисциплін «Українська мова за професійним спрямуванням», «Пенітенціарна педагогіка», «Пенітенціарна психологія», «Професійна етика», «Риторика», «Іноземна мова за професійним спрямуванням» з урахуванням особливостей професійної діяльності та комунікації у пенітенціарній системі. Запропоновано систему змодельованих типових ситуацій професійної діяльності на засадах проблемності та інтерактивних і діалогічно-дискусійних технологій навчання для набуття курсантами досвіду соціально-комунікативної взаємодії з різними категоріями осіб (засудженими, їхніми родичами, представниками громадськості).^UTheoretical generalization is made and an important scientific task concerning the issue of forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine is solved in the thesis.Theoretical fundamentals of the process of forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine are highlighted in the first section. In particular, social and communicative competence as a subject of research is characterized. Historical and pedagogical as well as comparative principles of penitentiary staff professional training are revealed. The essence, structure and contents of social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine are highlighted. Scientific and methodological principles of the process of forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine are presented in the second section. Its criteria, indicators and levels are defined. State of this professionally important property formation is clarified. Pedagogical conditions of its forming are substantiated.The contents and methods of implementing pedagogical conditions for forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine, the results of the formative stage of the experiment, as well as guidelines for academic staff on forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine are presented in the third section.It was found out that penitentiary officer’s social and communicative competence was an integrative personality trait, covering personal characteristics and motives of professional activity, special knowledge and skills necessary for establishing social and communicative interaction between various categories of persons, including colleagues, prisoners, their relatives and the public.In the structure of penitentiary officer’s social and communicative competence, personal-communicative, information-cognitive and activity-productive components are distinguished.Taking into account the structure of social and communicative competence of the officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine in order to diagnose its level of forming, three criteria are proposed. They are personal, cognitive and active ones.The results of pedagogical experiment on forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine are presented.Scientific novelty of the obtained results is that for the first time: pedagogical conditions of forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine in the process of their professional training were substantiated; diagnostic apparatus in order to determine the state of forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine by using criteria (personal, cognitive and activity), corresponding indicators and level characteristics (initial, sufficient and optimal); the essence of the concept of “social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine” were improved; scientific ideas about the essence and structure of social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine (as a unity of personal-communicative, information-cognitive and activity-productive components) and peculiarities of its forming by modeling this process and creating appropriate structural functional model were further developed.Practical significance of the obtained results is that the guidelinens for academic staff concerning forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine in the process of professional training have been developed. It is offered to use communicative practices and non-power tools to influence convicts as well as training methods of nonviolent communication in penal institutions. Teaching materials for such academic disciplines as: “Ukrainian Language for Professional Purposes”, “Penitentiary Pedagogics”, “Penitentiary Psychology”, “Professional Ethics”, “Rhetoric”, “Foreign Language for Professional Purposes” were prepared and implemented in the system of professional training taking into account the peculiarities of professional activity and communication in the penitentiary service. The system of modeled typical professional situations on problems basis and interactive and dialogical-discussion learning technologies is proposed for cadets to gain experience of social and communicative interaction with different categories of persons (convicts, their relatives, members of the public).

Представлена дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій вирішена актуальна наукова проблема, яка стосується теоретико?методологічного обґрунтування впровадження цифрового врядування в органах місцевого самоврядування.Необхідність дослідження цифровізації публічного управління в українських реаліях зумовлюється практичною потребою розбудови цифровоїекономіки та цифрового суспільства, синергетичний потенціал яких здатнийпривести до трансформаційних змін у державі та зробити публічний сектор цілісним, ефективним та сервісним. В процесі розбудови цифрового суспільства та інтеграції України до європейської спільноти відбувається цифрова трансформація публічного управління. Цифрова трансформація суспільства та публічного управління співпала з результатами успішної реформи децентралізації влади. Поєднання цих процесів створила нові умови для розвитку місцевого самоврядування в Україні. Одночасно це поставило перед новоутвореними об’єднаними територіальними громади важливі і актуальні завдання визначення нових шляхів та механізмів розвитку, високо підняло планку вимог до посадових осіб місцевого самоврядування громад у справі розвитку цифрових компетентностей. Цифрове врядування стало головним орієнтиром для успішного соціального та економічного розвитку громад.Актуальність теми, в умовах війни, обумовлена необхідністю прискореної цифрової трансформації публічного управління в громадах та забезпечення сталої цифрової комунікації органів місцевого самоврядування з жителями громад задля поєднання зусиль органів публічної влади із інституціями громадянського суспільства в умовах війни та у процесі ревіталізації громад. Насьогодні важливим завданням є спрямування дій органів місцевого самоврядування на формування стратегій цифрового розвитку громад з урахуванням загальнонаціональних програм та проектів цифровізації.^UThe presented dissertation is a completed scientific research work in which an actual scientific problem is solved, which concerns the theoretical and methodological justification of the implementation of digital governance in local self-government bodies.The need to study the digitization of public administration in Ukrainian realities is determined by the practical need to build a digital economy and digital society, the synergistic potential of which can lead to transformational changes in the state and make the public sector whole, efficient and service oriented. In the process of building a digital society and Ukraine's integration into the European community, a digital transformation of public administration is taking place.The digital transformation of society and public administration coincided with the results of the successful reform of the decentralization of power. The combination of these processes created new conditions for the development of local self-government in Ukraine. At the same time, this presented the newly formed united territorial communities with important and urgent tasks of determining new ways and mechanisms of development and raised the bar of requirements for officials of local self-government of communities in the development of digital competences. Digital governance has become the main reference point for the successful social and economic development of communities.The topicality of the topic, in the conditions of war, is due to the need for accelerated digital transformation of public administration in communities and ensuring sustainable digital communication of local self-government bodies with residents of communities in order to combine the efforts of public authorities with civil society institutions in the process of community revitalization. Today, an important task is to direct the actions of local self-government bodies to the formation of strategies for the digital development of communities, taking into account national digitalization programs and projects.An important aspect of this process is the study and adaptation of the global experience of digital transformation, which, in the conditions of military aggression, creates the basis for the development prospects of the country and communities in the post-war period.

Представлена дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, вякій вирішена актуальна наукова проблема, яка стосується теоретикометодологічного обґрунтування формування цифрових компетентностейпублічних службовців в умовах цифрової трансформації публічногоуправління з врахуванням концептуальних поглядів в українській тазарубіжній науці і на підставі досвіду держав світу.Цифрова трансформація українського суспільства, становленняцифрової правової держави приводять до виникнення певних проблем, щопотребують свого негайного розв’язання. Сьогодні важливо зорієнтувати усіхпублічних службовців на формування стратегій цифрового розвитку Україниз урахуванням тих реалій, над осмисленням яких зараз працює весь світ і які,в умовах війни, мають вирішальне значення для повоєнних перспективрозвитку країни.Прагнення України до зближення з Європою та входження уЄвропейський Союз неможливе без прискорення цифрової трансформаціїсуспільства та влади. Водночас, якість цього процесу залежить від рівняцифрових компетентностей громадян України і, ще більшою мірою, відцифрових компетентностей публічних службовців.Як економічний так і соціальний розвиток будь-якої країни світувизначається досягнутим рівнем якості людського капіталу. Але можнаконстатувати, що сьогодні розвиток цифрової грамотності населення якстратегічна мета носить більш декларативний характер. Між тим метоюпублічно управлінської діяльності є підвищення якості життя населення. Цепрямо пов’язано з розвитком цифрової економіки, цифрового громадянства,цифрового мислення що унеможливлюється без належного цифровоговрядування. Останнє в свою чергу неможливе без високого рівня цифровихкомпетентностей публічних службовців.Проте на сучасному етапі ще до кінця не відпрацьовані чіткі і науковообґрунтовані критерії об’єктивної оцінки цифрових компетентностейпублічних службовців, на основі яких можна визначити реальний якісний станрівня цифрової підготовки та цифрових навичок посадовців.^UThe presented dissertation is a completed scientific research work in which anactual scientific problem is solved, which concerns the theoretical andmethodological justification of the formation of digital competencies of publicservants in the conditions of digital transformation of public administration, takinginto account conceptual views in Ukrainian and foreign science and based on theexperience of the countries of the world.The digital transformation of Ukrainian society and the establishment of adigital legal state lead to the emergence of certain problems that require immediateresolution. Today, it is important to orient all public servants to the formation ofdigital development strategies of Ukraine, taking into account those realities that thewhole world is currently working to understand and which, in the conditions of war,are of decisive importance for the country's post-war development prospects.Ukraine's desire to get closer to Europe and join the European Union isimpossible without accelerating the digital transformation of society andgovernment. At the same time, the quality of this process depends on the level ofdigital competences of Ukrainian citizens and, to an even greater extent, on thedigital competences of public servants.Both economic and social development of any country in the world isdetermined by the achieved level of quality of human capital.But it can be stated thattoday the development of digital literacy of the population as a strategic goal has amore declarative nature. Meanwhile, the goal of public management activities is toimprove the quality of life of the population. This is directly related to thedevelopment of the digital economy, digital citizenship, digital thinking, which isimpossible without proper digital governance. The latter, in turn, is impossiblewithout a high level of digital competencies of public servants.However, at the current stage, clear and scientifically based criteria for theobjective assessment of digital competences of public servants have not yet beenfully developed, on the basis of which it is possible to determine the real qualitativestate of the level of digital training and digital skills of officials.

Дисертація присвячена проблемі вибору тактики хірургічного лікування папілярного раку щитоподібної залози направленої на зниження частоти ятрогенних ускладнень та підвищення якості життя, за умов збереження принципів онкохірургії та мінімізації ризику рецидивування. Робота має за мету покращення якості життя пацієнтів з папілярним раком щитоподібної залози категорії pT1a-bN0M0 за рахунок припустимої мінімізації об’єму хірургічної операції без підвищення ризику рецидивування. Для визначення частоти виникнення рецидивів після оперативного лікування папілярного раку щитоподібної залози у хворих з категорією процесу pT1-2N0M0 у ретроспективному дослідженні було опрацьовано результати лікування 562 пацієнтів у період з 2015 по 2020 рік. 178 хворим виконана органозберігаюча операція у вигляді гемітиреоїдетомії з центральною лімфодисекцією шиї, 384 хворим виконувалась тотальна тиреоїдектомія з центральною лімфодисекцією. Під час проведення оперативного лікування обов’язковим етапом було проведення інтраопераційного експресгістологічного дослідження видалених 3 лімфатичних вузлів та первинної пухлини для підтвердження поширеності (відсутність метастазування (iN0) та екстраорганної інвазії первинної пухлини (iT1-2).^UThe dissertation is devoted to the problem of choosing the tactics of surgical treatment of papillary thyroid cancer aimed at reducing the incidence of iatrogenic complications and improving the quality of life, while maintaining the principles of oncological surgery and minimizing the risk of recurrence. The aim of the study is to improve the quality of life of patients with pT1a- bN0M0 papillary thyroid cancer by minimizing the volume of surgery without increasing the risk of recurrence. To determine the incidence of recurrence after surgical treatment of papillary thyroid cancer in patients with pT1-2N0M0, a retrospective study analyzed the results of treatment of 562 patients from 2015 to 2020. 178 patients underwent organ-preserving surgery in the form of hemithyroidectomy with central neck lymphadenectomy, 384 patients underwent total thyroidectomy with central lymphadenectomy. During surgical treatment, an obligatory step was an intraoperative rapid histological examination of the removed lymph nodes and primary tumor to confirm the spread (absence of metastasis (iN0) and extra- organic invasion of the primary tumor (iT1-2).

В роботі досліджена кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту. Встановлені особливості елементів та ознак складу кримінального правопорушення, підходи до кваліфікації порушення правил повітряних польотів, сформульовані пропозиції з удосконалення норм про кримінальну відповідальність за це кримінальне правопорушення.Проаналізовано об’єкт порушення правил повітряних польотів. Ним пропонується вважати суспільні відносини, що забезпечують безпеку руху, як частину громадської безпеки в широкому значенні. Такими є відносини, що убезпечують, зокрема, рух та експлуатацію залізничного, водного, повітряного, автомобільного, магістрального трубопровідного транспорту.Здійснено систематизацію охоронюваних розділом ХІ Особливої частини КК безпосередніх об’єктів кримінальних правопорушень і виділено видові об’єкти – суспільні відносини, що убезпечують рух та експлуатацію таких видів транспорту: 1) залізничного, 2) водного, 3) повітряного, 4) автомобільного та іншого, допущеного до участі в дорожньому русі, 5) магістрального трубопровідного. Установлено обставини виділення відносин убезпечення повітряного транспорту як видового об’єкта: характер середовища діяльності, суттєво обмежені об’єктивні можливості для нейтралізації небезпек, потенційно більша тяжкість наслідків у разі катастрофи повітряного судна, складна структура організації руху, складність пілотування повітряних суден.Досліджено основний і додаткові обов’язкові об’єкти порушення правил повітряних польотів. Основним безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, що забезпечують безпеку польотів повітряних суден. Обґрунтовано, що основним суспільно небезпечним наслідком порушення правил повітряних польотів є шкода відносинам, що забезпечують безпеку польотів, яка полягає в зниженні встановленого рівня безпеки, а додатковими – ті, які безпосередньо названі в диспозиціях частин 1 – 3 ст. 281 КК. Останні поділяються на реальну шкоду і створення загрози її заподіяння. Пропонується шлях декриміналізації «делікту небезпеки», передбаченого ч. 1 ст. 281 КК.Проаналізовано реальну шкоду, відображену в ч. 2 і ч. 3 ст. 281 КК. Матеріальною шкодою запропоновано охоплювати майнову шкоду – лише прямі збитки. Під великим розміром слід розуміти майнову шкоду, яка в 300 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Поняттям інші тяжкі наслідки (ч. 3) охоплюється заподіяння особливо великих прямих збитків, що в рази перевищують великий розмір майнової шкоди, а також тяжка шкода довкіллю, зміст якої є оцінним.Досліджено особливості причинного зв’язку між порушенням правил безпеки польотів повітряних суден та передбаченими ст. 281 КК наслідками. Так, відсутність сертифікату льотної придатності, дозволу на виконання польотів, кваліфікації та свідоцтва авіаційного персоналу, нездійснення реєстрації повітряного судна чи неінформування уповноважених органів про політ, а так само керування під впливом речовин, що знижують увагу та швидкість реакції чи в стані втоми, – можуть бути обставинами у складі конкретного порушення правил повітряних польотів лише якщо вони були головною умовою настання наслідку, для з’ясування чого слушним є цільовий підхід до встановлення причинного зв’язку.Проаналізовано ознаки суб’єкта порушення правил повітряних польотів. Він визнається спеціальним, а для його встановлення необхідна відсутність хоча б однієї з таких ознак працівника повітряного транспорту: 1) належність до працівників авіаційного персоналу, 2) перебування у трудових відносинах з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту, 3) наявність обов’язків, що стосуються забезпечення безпеки польотів повітряних суден, 4) безпосередній зв’язок цих обов’язків із вчиненим діянням. Суб’єкти цього кримінального правопорушення поділяються на два види: 1) діяльність яких унормована, 2) діяльність яких не внормована (сторонні щодо безпеки польотів особи).Визначено форми та зміст вини у складі порушення правил повітряних польотів. Вона може полягати в кримінально протиправних самовпевненості чи недбалості або в змішаній формі вини, за якої психічне ставлення до діяння виражається в прямому умислі, а до суспільно небезпечного наслідку – в кримінально протиправних самовпевненості чи недбалості. Мотивація суб’єкта цього кримінального правопорушення ґрунтується на поєднанні різних детермінуючих порушення правил факторів.^UThe work examines criminal liability for violation of aircraft flight safety rules by persons who are not employees of air transport. Features of the elements and signs of a criminal offense are established, approaches to the qualification of a violation of the rules of air flights are formulated, proposals are formulated to improve the norms on criminal liability for this criminal offense.The object of violation of the rules of air flights was analyzed. He proposes to consider social relations that ensure traffic safety as part of public safety in a broad sense. Such are the relations that ensure, in particular, the movement and operation of railway, water, air, road, main pipeline transport.The immediate objects of criminal offenses protected by Section XI of the Special Part of the Criminal Code were systematized and special objects - social relations that ensure the movement and operation of the following types of transport were identified: 1) railway, 2) water, 3) air, 4) automobile and other , allowed to participate in road traffic, 5) main pipeline. Circumstances for the selection of air transport security relations as a special object have been established: the nature of the activity environment, significantly limited objective possibilities for neutralizing dangers, potentially greater severity of consequences in the event of an aircraft crash, complex structure of traffic organization, difficulty of piloting aircraft.The main and additional mandatory objects of violation of the rules of air flights were studied. The main immediate object is public relations that ensure the safety of aircraft flights.It is substantiated that the main socially dangerous consequence of violating the rules of air flights is damage to relations that ensure flight safety, which consists in reducing the established level of safety, and additional - those directly named in the provisions of parts 1 - 3 of Article. 281 of the Criminal Code. The latter are divided into real damage and creation of a threat of its occurrence. A way of decriminalization of the "delict of danger" provided for in Part 1 of Art. 281 of the Criminal Code.The real damage reflected in Part 2 and Part 3 of Art. 281 of the Criminal Code. Material damage is proposed to include property damage - only direct damage. A large amount should be understood as property damage that is 300 or more times higher than the tax-free minimum income of citizens. The concept of other serious consequences (part 3) covers the occurrence of particularly large direct damages, which many times exceed the large amount of property damage, as well as severe damage to the environment, the content of which is estimable.The specifics of the causal relationship between the violation of aircraft flight safety rules and the provisions of Art. 281 of the Criminal Code with consequences. Thus, the absence of an airworthiness certificate, permission to perform flights, qualifications and certificates of aviation personnel, failure to register the aircraft or failure to inform the authorized authorities about the flight, as well as driving under the influence of substances that reduce attention and reaction speed or in a state of fatigue, can to be circumstances as part of a specific violation of the rules of air flights only if they were the main condition for the occurrence of the consequence, to find out what is appropriate is a targeted approach to establishing a causal relationship.The signs of the subject violating the rules of air flights were analyzed. It is recognized as special, and its establishment requires the absence of at least one of the following characteristics of an air transport worker: 1) belonging to aviation personnel, 2) being in labor relations with enterprises, institutions or organizations, regardless of the forms of ownership, that ensure the operation of air transport , 3) the presence of duties related to ensuring the safety of aircraft flights, 4) the direct connection of these duties with the committed act. Subjects of this criminal offense are divided into two types: 1) whose activity is regulated, 2) whose activity is not regulated (strangers to the flight safety of a person).Forms and content of guilt as part of violation of air flight rules are defined. It can consist of criminally unlawful self-confidence or negligence or in a mixed form of guilt, in which the mental attitude to the act is expressed in direct intent, and to a socially dangerous consequence - in criminally unlawful self-confidence or negligence. The motivation of the subject of this criminal offense is based on a combination of various factors determining the violation of the rules.

Цифровізація, як глобальний тренд сучасного розвитку суспільства поступово стає основною світовою тенденцією у процесах реформування національних виборчих систем. Цифрові технології стають не тільки частиною матеріально-технічного забезпечення виборчого процесу, а й починають відігравати роль дієвих інструментів забезпечення реалізації загальних принципів демократичної організації виборів.Цифрова трансформація суспільства та публічного управління у поєднанні з успішною реформою децентралізації влади в Україні створила належні умови для удосконалення виборчого процесу, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. Світовий досвід показує новітні можливості впровадження цифрових технологій у процес волевиявлення громадян та подолання недоліків традиційних форм політичних виборів та референдумів – від складання списків виборців до підрахунку голосів та підведення результатів голосування. Забезпечення активного та пасивного виборчого права за допомогою цифрових технологій є актуальним завданням подальшого державотворення та підвищення ефективності системи публічного управління в Україні.Актуальність теми визначена тим, що проведення наступних виборів в Україні в післявоєнний період та в умовах потенційної військової агресії можливе саме з широким використанням цифрових технологій у виборчому процесі. Проте на сучасному етапі процедури та механізми цифрових виборів ще до кінця не відпрацьовані, існують правові бар’єри та інституційне перешкоджання подальшому розвитку виборчих технологій.^UThe relevance of the study is related to the need to identify areas and ways to reform the national electoral system in the context of global digital transformation. Digitalisation, as a global trend in the modern development of society, is gradually becoming the main global trend in the processes of reforming national electoral systems. Digital technologies are becoming not only a part of the logistical support of the electoral process, but are also beginning to play the role of effective tools for ensuring the implementation of the general principles of democratic election organisation.The digital transformation of society and public administration, coupled with the successful decentralisation reform in Ukraine, has created the right conditions for improving the electoral process, both at the national and local levels. International experience shows the latest opportunities for introducing digital technologies into the process of expressing citizens' will and overcoming the shortcomings of traditional forms of political elections and referendums - from compiling voter lists to counting votes and tabulating voting results. Ensuring active and passive suffrage with the help of digital technologies is an urgent task for further state-building and improving the efficiency of the public administration system in Ukraine.The relevance of the topic is determined by the fact that holding the next elections in Ukraine in the post-war period and in the context of potential military aggression is possible with the widespread use of digital technologies in the electoral process. However, at the current stage, the procedures and mechanisms for digital elections have not yet been fully developed, and there are legal barriers and institutional obstacles to the further development of electoral technologies.An important aspect of this study is the study and adaptation of the global experience of digital transformation of the electoral process and legal instruments for regulating the procedures for the use of digital technologies in the preparation and conduct of election cycles.

Представлена дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій вирішена актуальна наукова проблема, яка стосується теоретико методологічного обґрунтування впровадження цифрового врядування в органах місцевого самоврядування.Необхідність дослідження цифровізації публічного управління в українських реаліях зумовлюється практичною потребою розбудови цифровоїекономіки та цифрового суспільства, синергетичний потенціал яких здатнийпривести до трансформаційних змін у державі та зробити публічний сектор цілісним, ефективним та сервісним. В процесі розбудови цифрового суспільства та інтеграції України до європейської спільноти відбувається цифрова трансформація публічного управління. Цифрова трансформація суспільства та публічного управління співпала з результатами успішної реформи децентралізації влади. Поєднання цих процесів створила нові умови для розвитку місцевого самоврядування в Україні. Одночасно це поставило перед новоутвореними об’єднаними територіальними громади важливі і актуальні завдання визначення нових шляхів та механізмів розвитку, високо підняло планку вимог до посадових осіб місцевого самоврядування громад у справі розвитку цифрових компетентностей. Цифрове врядування стало головним орієнтиром для успішного соціального та економічного розвитку громад.Актуальність теми, в умовах війни, обумовлена необхідністю прискореної цифрової трансформації публічного управління в громадах та забезпечення сталої цифрової комунікації органів місцевого самоврядування з жителями громад задля поєднання зусиль органів публічної влади із інституціями громадянського суспільства в умовах війни та у процесі ревіталізації громад. Насьогодні важливим завданням є спрямування дій органів місцевого самоврядування на формування стратегій цифрового розвитку громад з урахуванням загальнонаціональних програм та проектів цифровізації.^UThe presented dissertation is a completed scientific research work in which an actual scientific problem is solved, which concerns the theoretical and methodological justification of the implementation of digital governance in local self-government bodies.The need to study the digitization of public administration in Ukrainian realities is determined by the practical need to build a digital economy and digital society, the synergistic potential of which can lead to transformational changes in the state and make the public sector whole, efficient and service oriented. In the process of building a digital society and Ukraine's integration into the European community, a digital transformation of public administration is taking place.The digital transformation of society and public administration coincided with the results of the successful reform of the decentralization of power. The combination of these processes created new conditions for the development of local self-government in Ukraine. At the same time, this presented the newly formed united territorial communities with important and urgent tasks of determining new ways and mechanisms of development and raised the bar of requirements for officials of local self-government of communities in the development of digital competences. Digital governance has become the main reference point for the successful social and economic development of communities.The topicality of the topic, in the conditions of war, is due to the need for accelerated digital transformation of public administration in communities and ensuring sustainable digital communication of local self-government bodies with residents of communities in order to combine the efforts of public authorities with civil society institutions in the process of community revitalization. Today, an important task is to direct the actions of local self-government bodies to the formation of strategies for the digital development of communities, taking into account national digitalization programs and projects.An important aspect of this process is the study and adaptation of the global experience of digital transformation, which, in the conditions of military aggression, creates the basis for the development prospects of the country and communities in the post-war period.

У дисертаційному дослідженні наведено вирішення наукового завдання щодо науково-теоретичного обґрунтування комплексу наукових положень щодо використання цифрових технологій в муніципальномууправлінні.Обґрунтовано актуальність теми дослідження, вказано на зв’язок із загальнодержавними нормативно-правовими актами, розкрито ступінь наукової розробленості теми і визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; охарактеризовано наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення та особистий внесок здобувача; наведено дані щодо апробації результатів дослідження та публікації за темою, вказується структура та обсяг роботи. Актуальність обраної здобувачем теми дослідження обумовлена активним впровадженням цифрових технологій в усі сфери комунального господарства, широким використанням систем цифрового врядування в муніципальному управлінні. Успіх реформи децентралізації влади створив нові фінансові та ресурсні можливості для органів місцевого самоврядуваннящодо реалізації програм та проектів Smart City та інших новітніх форм цифровізації громад. Одночасно це поставило перед органамимуніципального управління важливі і актуальні завдання визначення нових шляхів та механізмів розвитку, високо підняло планку вимог до технічного та технологічного забезпечення комунального господарства громад.Важливим заданням вбачається необхідність зорієнтувати усіх публічних службовців на підвищення власних цифрових компетентностей та формування стратегій цифрового розвитку громад, особливо, з урахуваннямтого, що в умовах війни, це має вирішальне значення для перспективрозвитку кожної громади і країни в цілому.Втім ще до кінця не відпрацьовані чіткі і науково обґрунтовані критерії та механізми впровадження цифрового врядування в громадах та удосконалення муніципального управління з урахуванням цифровоїтрансформації суспільства.Основні результати, що характеризують елементи наукової новизни, полягають у тому, що: уперше розроблено комплекс наукових положень щодо впровадження цифрових технологій в муніципальне управління та розвитку цифрового врядування в органах місцевого самоврядування на основі штучного інтелекту та баз даних; удосконалено понятійно категоріальний апарат предметної сфери дослідження, зокрема, за структурно-функціональним підходом, згідно з яким, основними складовими цифрового врядування є бази даних та штучний інтелект; концептуальні підходи до формування структури та основних елементів цифрового врядування в системі муніципального управління; дістало подальшого розвитку: систематизація основних світових трендів та стандартів цифрової трансформації суспільства та впровадження цифрового врядування в діяльність органів місцевого самоврядування та системи цифрового муніципального управління; наукові положення щодо оцінювання зрілості органів муніципального управління у сфері цифрового врядування за рівнем інноваційності впровадження у їх діяльність цифрових технологій для вирішення проблем управління громадами та територіями, що базується на цифровізації традиційних комунальних послуг, а також на повній цифровій трансформації системи відносин між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та інституціями громадянського суспільства; методологія розробки програм і проектів впровадження цифрових технологій в муніципальне управління та розвитку цифрового врядування в органах місцевого самоврядування на основі штучного інтелекту та баз даних.^UThe dissertation study provides a solution to the scientific task of scientific and theoretical substantiation of a complex of scientific provisions regarding the use of digital technologies in municipal administration.The relevance of the research topic is substantiated, the connection with national normative legal acts is indicated, the degree of scientific elaboration of the topic is revealed, and the goal, task, object, and subject of the research are defined; the scientific novelty of the obtained results, their theoretical and practical significance, and the personal contribution of the recipient are characterized; data on the approval of research results and publication by topic are given, the structure and scope of the work are indicated.The relevance of the research topic chosen by the recipient is due to the active implementation of digital technologies in all spheres of communal economy, the wide use of digital governance systems in municipal administration. The success of the power decentralization reform created new financial and resource opportunities for local self-government bodies to implement Smart City programs and projects and other new forms of digitization of communities.At the same time, this set important and urgent tasks for the municipal management bodies to define new ways and mechanisms of development, and raised the bar of requirements for technical and technological support of community utilities.An important task is the need to orient all public servants to increase their own digital competences and form strategies for the digital development of communities, especially, taking into account the fact that in the conditions of war, this is of crucial importance for the development prospects of each community and the country as a whole.However, clear and scientifically based criteria and mechanisms for implementing digital governance in communities and improving municipal governance taking into account the digital transformation of society have not yet been fully developed.