Досліджено освітню діяльність та педагогічні погляди А.-Г. Франке під час заснування, розбудови та розвитку культурно-освітнього центру "Сирітський Дім" у Галле (Німеччина). Визначено передумови й особливості процесу його заснування та функціонування. Висвітлено вплив "Сирітського Дому" на розвиток культури й освіти в Європі у XVIII ст. Проаналізовано погляди видатного діяча щодо виховання особистості та висвітлено їх провідну ідею. З'ясовано особливості організації навчального-виховного процесу даних шкіл та запропоновано модель соціально-педагогічної діяльності навчально-виховного закладу на сучасному етапі розвитку освіти в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено освітню діяльність, педагогічних поглядів і впроваджено педагогічні ідеї Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа у заснованих ним та його послідовниками навчально-виховних інституціях. З'ясовано основні чинники становлення педагогічних поглядів і формування громадянської позиції Н.-Л. Цинцендорфа. Виокремлено й обгрунтовано напрями громадсько-просвітницьксї діяльності педагога та Братського союзу Німеччини у першій половині XVIII ст. Вивчено педагогічні погляди діяча та розкрито провідну ідею педагогічної творчості ученого у період 1723 - 1760 рр. Висвітлено процес розбудови навчально-виховних закладів Н.-Л. Цинцендорфа, охарактеризовано особливості організації навчально-виховного процесу заснованих шкіл (1723 - 1760 рр.). Розкрито впровадження педагогічних ідей Н.-Л. Цинцендорфа в школах "Unitas fratrum" у Німеччині XXI ст. та окреслено можливості творчого використання педагогічних ідей ученого на сучасному етапі в Україні.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві проаналізовано структуру, семантику, стилістику та прагматику синтаксичних одиниць, уживаних у мові українських газет першого десятиріччя XXI ст. Виявлено нові функціональні зміни в їх використанні. Розмежовано загальновживані та закріплені за певними жанрами синтаксичні конструкції. Визначено нові тенденції у функціонально-стилістичному використанні простих дво- та односкладних речень, простих ускладнених речень та речень, різнотипних за модальністю й експресією. Розглянуто їх прагмастилістичне навантаження в різножанрових газетних текстах. Виявлено нові явища у вживанні складних сполучникових структур, які пов'язані з активізацією та розширенням кола сполучних засобів, інверсією предикативних частин та їх структурно-семантичним оновленням. З'ясовано функціональні параметри парцельованих і приєднувальних структур у сучасному українському газетному тексті. Встановлено їх нову репрезентацію. Визначено основні засоби зв'язку парцелята та приєднувального речення з попереднім.

  Скачати повний текст

Розкрито складові процесу творення та діяльності державних українських університетів. Висвітлено перші спроби українізувати російськомовні упіверситети в Україні, заснування та діяльності Київського народного українського університету, процесу формування та відкриття державних українських університетів, нормативно-правової бази національної університетської освіти, з'ясуванню кадрового потенціалу та студентського контингенту, матеріально-технічної й інформаційної бази нових вишів, освітньої та наукової діяльності українських університетів, проблеми соціального захисту науково-педагогічних, навчально-допоміжних і технічних працівників і студентів, а також місця нових університетів у державотворенні й освітньо-культурному відродженні країни.

  Скачати повний текст

Наведено результати історико-наукового аналізу процесу формування мережі та діяльності сільськогосподарських дослідних установ на Київщині (кінець ХІХ - початок ХХ ст.), показано внесок у цей процес окремих осіб, громадських і державних наукових організацій. Розкрито значення робіт науковців для розробки методичних та методологічних засад розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні та, зокрема на Київщині.

  Скачати повний текст

У дисертації подано результати теоретико-експериментального дослідження з визначення, обґрунтування та експериментальної перевірки методики організації науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів географії в процесі фахової підготовки та сукупності педагогічних умов, що забезпечують її ефективність. Висвітлено концептуальні основи, з'ясовано специфіку та схарактеризовано складники, виокремлено принципи, на засадах яких забезпечується дослідницьке спрямування фахової підготовки майбутніх учителів географії. Визначено функції та підтверджено значущість у цьому процесі науково-дослідницької діяльності студентів.За сутністю науково-дослідницьку діяльність визначено як процес цілеспрямованого пошуку академічно та практично зорієнтованої професійно значущої інформації, а за змістом – як динамічний системний об'єкт, що ініціює та забезпечує створення студентами нового об'єктивного, системно-організованого й обґрунтованого знання. Розкрито зміст, структуру та етапи, виокремлено критерії (мотиваційна готовність, методологічна грамотність, дослідницька компетентність, продуктивність пошукових дій), показники й рівні організації науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів географії в процесі фахової підготовки. Здійснено аналіз науково-теоретичного й практичного досвіду, обґрунтовано педагогічні умови організації науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів географії в процесі фахової підготовки, а саме: створення у ЗВО професійно-дослідницького середовища, що забезпечує цілісність становлення інноваційної особистості майбутнього вчителя географії; реалізація індивідуальних дослідницьких маршрутів і професійних перспектив студентів на основі інтеграції фахового навчання та практичної й методологічної підготовки; компетентне педагогічне управління поетапним включенням студентів у систему науково-дослідницької роботи ЗВО, моніторинг їх персональних досягнень із застосуванням ІКТ. Розроблено комплексну методику, висвітлено зміст педагогічного експерименту з апробації педагогічних умов організації науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів географії в процесі фахової підготовки та підтверджено їх ефективність.^UThe dissertation presents the results of the conducted theoretical and experimental research on determining, grounding and testing the methodic of organization of scientific research activities of future geography teachers during the vocational training process and a set of pedagogical terms that ensure its effectiveness. The conceptual basics have been clarified, the specifics and constituents of future geography teachers' scientific research activities have been identified, the principles, which are guaranteeing the research orientability of the future geography teachers' vocational training, have been directed. The functions have been shown, and the significance of the students' scientific research activities has been confirmed.In thesis the students' scientific research activities has been inherently defined as a process of purposeful search for academically and practically oriented professionally meaningful information, and by its content – as a dynamic systemic object, which initiates and provides to creation by students of the new objective system-organized and grounded knowledge. The content, structure and stages of scientific research activities of future geography teachers have been revealed; the criteria (motivational readiness, methodological literacy, research competence, productivity of search actions), performances and levels of their organization during the vocational training process have been highlighted.The analysis of scientific-theoretical and practical experience has been carried out, the pedagogical terms of organization the scientific research activities of future geography teachers during the vocational training process have been substantiated, namely: creation of a professional-research environment in HEI, which ensures the integrity of becoming an innovative personality of a future geography teacher; realization of individual students' research routes and professional perspectives on the basis of integration of professional training and practical and methodological training; competent pedagogical management of the gradual inclusion of students in the system of scientific research work, and monitoring their personal achievements together with ICT and tools. A comprehensive methodic and the content of the pedagogical experiment have been developed and clarified, and the effectiveness of pedagogical terms for the organization of scientific research activities of future geography teachers in the vocational training process have been confirmed.

Дослідження присвячено проблемі мобілізації чоловічого населення до збройних сил у період становлення двох українських держав у листопаді 1918 р. та захисту їх суверенітету упродовж 1918–1920 рр. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі архівних джерел, опублікованих документів і матеріалів, спогадів та періодики, узагальнення наукової літератури вітчизняних і зарубіжних авторів уперше досліджено, вивчено й відтворено мобілізаційні процеси до українських збройних сил на території Східної Галичини та Наддніпрянщини; на сучасній методологічній основі осмислено широкий масив фактичного матеріалу; проведено компаративне дослідження мобілізаційних кампаній до ГА і Дієвої армії УНР, їх результативності; відтворено невідомі та деталізовано маловідомі факти призовних акцій на досліджених територіях; реконструйовано процес формування українських військових частин у 1920 р., продемонстровано вплив польського фактора на даний процес. У роботі знайшли розвиток питання про готовність українського населення прислужитися національним збройним силам на різних етапах збройної боротьби, їхню взаємодію з військовими частинами, реакцію на методи примусового залучення, дезертирство.Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані наукові результати, широкий фактографічний комплекс, обґрунтування та висновки про місце і роль військових мобілізаційних кампаній у побудові збройних сил галицьких та наддніпрянських українців можна залучити до проведення подальших наукових досліджень з історії України, для написання праць з військової історії доби Української революції 1917–1921 рр., викладанні навчальних дисциплін з історії України та військової історії, розробці навчальних посібників і методичних матеріалів, а також безпосередньо у виховній роботі з особовим складом збройних сил України.^UThe research is devoted to the problem of mobilization of male population to the armed forces in the period when two Ukrainian states came into being in November 1918 and defended their sovereignty during 1918-1920s. The scientific novelty of the research is in the fact that for the first time mobilization processes to the Ukrainian armed forces on the territory of the Eastern Galicia and Naddniprianschyna have been investigated, studied and reproduced. The basis for the research is made of archival sources, published documents and papers, reminiscences and periodicals, generalization of scientific literature of native and foreign authors. A large amount of data has been thought over using contemporary methodological ground. A comparative study of mobilization campaigns to the Galician Army and UPR Army and their results has been conducted. Unknown facts about mobilization actions on the territories under study have been reproduced and those which are not popular have been specified. The process of Ukrainian military unit formation in 1920 has been reconstructed as well as the influence of the Polish factor on this process has been illustrated.In the paper the issues of readiness of the Ukrainian population to do some service for the national armed forces at different stages of the armed struggle, its cooperation with armed units, reaction to the methods of forced involvement and desertion have been studied. The practical value of the paper is in conducting further scientific research into history of Ukraine, writing works on the military history of the Ukrainian revolution era of 1917-1921, teaching educational disciplines in history of Ukraine and military history, preparing educational manuals and guidance material and directly in doing socially educational work with the personnel of the military forces of Ukraine. The all mentioned can be achieved with the application of the obtained scientific results, wide data complex, proof and conclusions about the place and role of military mobilization campaigns in forming the armed forces of Ukrainians from Galicia and Naddniprianschyna.

Дисертація є одним із першим у вітчизняній юридичній науцізагальнотеоретичним дослідженням, в якому охарактеризовано правову природу,поняття, типи та види правових помилок, обґрунтовано найважливіші шляхизапобігання та протидії правовим помилкам.Досліджено правову помилку як категорію загальнотеоретичної юриспруденції.Наголошено на важливості розгляду помилки як міждисциплінарної категорії, щодає змогу інтегрувати здобутки різних галузей наукового знання для формуваннятеорії правової помилки. Розроблено авторську дефініцію поняття «правовапомилка» як казуального безвинного відхилення суб'єкта права від моделіповедінки, передбаченої правовою нормою, зумовлене його добросовісноюоманою щодо відповідності власного судження чи уявлення про зміст правовогоприпису об'єктивній дійсності, що може спричинити негативні наслідки длянього самого та/чи інших учасників правових відносин і підлягає виправленнюу спеціальному порядку з використанням спеціальних засобів. Висвітленоґенезу уявлень про помилки у юридичній науці, філософському дискурсі таінших сферах наукових знань, проведено аналіз ознак правової помилки.Здійснено періодизацію процесу формування теорії правової помилки у сучаснійюридичній науці. Доведено, що з теоретико-методологічної та практичної точкизору правильною є така типологія правових помилок: доктринальні помилки,правотворчі помилки, правоінтерпретаційні помилки, правозастосовні помилки.Така типологія відображає поступовість вчинення помилок і взаємозв'язок міжними. Вказані типи помилок, своєю чергою, поділяються на різні види.Обґрунтовано, що найбільшу потенційну загрозу для успішного правовогорозвитку суспільства і держави криють у собі доктринальні правові помилки,оскільки вони: відображають системно-функціональні відхилення у цьомурозвитку; органічно пов'язані з політикою держави у правовій сфері; проявляютьсяу процесі втілення в життя самої правової доктрини; прямо чи опосередковано,з різним ступенем інтенсивності негативно впливають на правове життясуспільства. Надано рекомендації щодо шляхів мінімізації правових помилок,зокрема, загальними заходами для запобігання правовим помилкам визнано:дотримання правил правотворчої і правозастосовної техніки; системниймоніторинг та аналіз правових помилок у діяльності суб'єктів правотворчості таправозастосування; підвищення рівня професіоналізму суб'єктів правотвореннята правореалізації; проведення експертизи проєктів нормативно-правових актівта їх державну реєстрацію; правоінтерпретаційну діяльність вищих судовихорганів (Конституційного Суду України та Верховного Суду).^UThe dissertation is one of the first general theoretical studies, which characterizesthe legal nature, concept, types and kinds of legal errors and considers the mostimportant ways to prevent and counteract them in the domestic legal science.The emphasized importance of considering error as an interdisciplinary categoryallows to integrate the achievements of various branches of scientific knowledge toform the legal error theory. Legal error as a category of general theoretical jurisprudencewas investigated. Periodization of the process of formation of the theory of legal errorin modern legal science is carried out. This process is divided into several stages.Stage 1: from the second half of the XVIII century to the beginning of the XX centuryformed the basic doctrinal approaches to error as a criminal category: Stage 2: fromthe second half of the XX century – up to the 80s of the XX century non-consolidatedresearch on legal error by representatives of various branch legal sciences. Stage 3:from the 80s of the XX century – to the end of the XX century industry research onerrors is summarized, methodological and terminological tools are developed. Stage4: at the end of the 20th century and at the beginning of the 21st century, the theory oflegal error becomes an independent field of legal research. Stage 5: from the seconddecade of the XXI century to the present day, the theory of errors has been a part of themost important problems of general theoretical jurisprudence.The author has developed a definition of the concept of «legal error» as a casualinnocent deviation of the subject of law from the behavior model stipulated by thelegal norm, which is due to his conscientious delusion regarding on conformity ofhis own judgment or idea about the content of the legal prescription to objectivereality, what may entail negative consequences for him and / or other participants inlegal relations and is subject to correction in a special order using special means. Thegenesis of conceptions about errors in legal science, philosophical discourse and otherareas of scientific knowledge is studied, the analysis of signs of a legal error is carriedout. Periodization of the process of formation of the legal error theory in modern legalscience is carried out. It is proved that from a theoretical, methodological and practicalpoint of view, the most justified is the following typology of legal errors: doctrinalerrors, law-making errors, law interpretation errors, law enforcement errors. Thistypology reflects the sequence of making mistakes and the relationship between them.The said types of errors, in turn, are divided into different kinds.It is justified that the greatest potential threat to the successful legal developmentof society and states are doctrinal legal errors, since they: reflect system-functionaldeviations in this development; organically linked with the state policy in the legalsphere; manifest in the process of implementing the legal doctrine itself; directly orindirectly, with varying degrees of intensity, negatively affect the legal life of society.Recommendations regarding ways to minimize legal errors are given, in particular,general measures to prevent legal errors are recognized: compliance with the rulesof law-making and law enforcement techniques; system monitoring and analysis oflegal errors in the activities of subjects of law-making and law implementation; raisingthe level of professionalism of subjects of law-making and law implementation;examination of projects of regulatory legal acts and of their state registration; activitiesof the highest judicial bodies in legal interpretation (the Constitutional Court ofUkraine and the Supreme Court).

На підставі аналізу теоретичних положень, викладених у вітчизняних та зарубіжних лінгвістичних дослідженнях, а також ураховуючи мовну специфіку газетних публікацій потрактовано повтор, який функціонує на різних мовних рівнях, як лексико-синтаксичний. Повтор на лексичному рівні мови (лексичний) у роботі схарактеризовано як повторення повнозначних чи неповнозначних лексем, словосполучень чи речень в одному висловленні. Повтор на синтаксичному рівні мови (синтаксичний) витлумачено як повторення предикатних, субстанціальних синтаксем, атрибутивних чи обставинних поширювачів, простих речень із переважним уживанням однакових лексем (за винятком синтаксичного паралелізму). Проаналізовано наявні в лінгвістиці класифікації лексико-синтаксичного повтору, узагальнено їх. З'ясовано критерії, за якими зазвичай класифікують повтор, зокрема: функції в мові, лінеарність, семантика, частота вживання в тексті, експліцитність, специфіка мовного вираження, точність відтворювання мовних одиниць, відповідні мовні рівні, структурно-семантичний критерій.За семантичним критерієм визначено дві основні групи лексичного повтору: з однаковим значенням повторюваних лексем та з різним значенням повторюваних лексем. Ураховуючи структурний критерій, описано підходи до класифікації повтору: за кількістю повторюваних елементів; за будовою повторюваних елементів; за способом розміщення повторюваних елементів.Серед різновидів синтаксичного повтору виокремлено повтор субстанціальних синтаксем. Простежено, що в мові досліджуваних газет переважають повтори об'єктних синтаксем, які виражають предмет, на який спрямовано дію. До об'єктних субстанціальних синтаксем належать синтаксеми дії, процесу, якісної ознаки, стану. До суб'єктних субстанціальних синтаксем, які виражають активного виконавця дії, належать синтаксеми дії, процесу, якісної ознаки та кількісної ознаки. Визначено, що повтор предикатних синтаксем у мові сучасних українських газет спрямований на зображення динамізму оповіді, рідше – статичності, сприяє актуалізації теми публікації й утворенню схожих синтаксичних побудов у складі надфразної єдності; повтор предикатних синтаксем становить змістовий центр речення. Спостережено активне функціювання повторів обставинних (виражають характеристику дії, описаної в тексті) й атрибутивних (уживаються при однорідних субстанціальних синтаксемах та при означуваних словах, які можуть виконувати різну синтаксичну роль) синтаксем-поширювачів. Визначено основні прагмалінгвістичні функції, властиві таким повторам: посилювальну й уточнювальну, рідше – переконування, зіставлення, протиставлення.З'ясовано, що важливим засобом експресивізації мови газетної публіцистики й актуалізації уваги читача є використання лексико-синтаксичного повтору в різних структурних компонентах газетного тексту: основних – заголовка, зачину, основної частини, кінцівки та додаткових – підзаголовка, ліду. Структура газетного тексту зумовлена передусім тематикою, жанровою специфікою, призначенням, змістовою концепцією газет. Установлено, що актуалізації уваги читацької аудиторії досягають також через наявність відвертої чи прихованої авторської позиції в газетній публікації. Авторську позицію диференційовано на три типи, метою яких є спонукання читача до конкретних висновків чи активних дій: автор-спостерігач (інформативний характер), автор-експерт (аналітичний характер), автор-маніпулятор (уплив на емоційно-почуттєву сферу). Указано на те, що доцільність використання в тексті тієї чи тієї авторської позиції визначає жанрова специфіка, а найбільш поширеними жанровими різновидами в пресі досліджуваного періоду є стаття, нарис, інтерв'ю, репортаж, допис, інформація, огляд, звіт, коментар, есе. Виявлено також нові, менш поширені, жанрові різновиди: сповідь, спогад, які належать до художньо-публіцистичної жанрової групи і виконують переважно терапевтичну прагмалінгвістичну функцію.Окреслено функційні параметри лексико-синтаксичного повтору в сучасному українському газетному тексті. Установлено, що функція актуалізації помітно поступається посилювальній та функції конкретизації в усіх жанрових різновидах. З'ясовано, що в інформаційних газетних жанрах повтори не виявляють особливих стилістичних спроможностей і найчастіше виконують декларативну й власне репрезентативну функції, а художньо-публіцистичним й аналітичним жанрам властива реалізація волюнтативної, терапевтичної, акцентуаційної, апелятивної та інших прагмалінгвістичних функцій. Схарактеризовано лексико-синтаксичний повтор двобічно: як окрему стилістичну фігуру і як основний стилістичний прийом створення стилістичних фігур: анафори, епіфори, симплоки, анадиплозису, ампліфікації, хіазму, антитези. Диференційовано стилістичні фігури на ті, які залежать від позиційного розміщення повторюваних елементів (анафора, епіфора, анадиплозис, симплока, хіазм), та ті, які постають на ґрунті семантичних відтінків (ампліфікація, антитеза).^UBased on the analysis of theoretical positions, as well as taking into account the linguistic specifics of newspaper publications, repetition is interpreted, which functions at different language levels as lexical-syntactic. Repetition at the lexical level of language in the work is characterized as repetition of full or incomplete tokens, phrases or sentences in one statement. Repetition at the syntactic level of language is interpreted as the repetition of predicate, substantial syntaxes, attributive or circumstantial extenders, simple sentences with the predominant use of the same tokens.The classifications of lexical-syntactic repetition available in linguistics are analyzed, they are generalized. The criteria by which repetition is usually classified are clarified, in particular: functions in language, linearity, semantics, frequency of use in the text, explicitness, specificity of language expression, accuracy of language units reproduction, corresponding language levels, structural-semantic criterion.According to the semantic criterion, two main groups of lexical repetition are defined: with the same meaning of repeated tokens and with different meaning of repeated tokens. Taking into account the structural criterion, the approaches to the classification of repetition are described: by the number of repeated elements; by the structure of repeating elements; by the method of placing repeating elements.Among the types of syntactic repetition, the repetition of substantial syntaxes is singled out. It has been observed that the language of the studied newspapers is dominated by repetitions of object syntaxes that express the subject to which the action is directed. Object substantial syntaxes include syntaxes of action, process, qualitative feature, state. Subjective substantive syntaxes that express the active performer of an action include the syntaxes of action, process, qualitative feature, and quantitative feature. It is determined that the repetition of predicate syntaxes in the language of modern Ukrainian newspapers is aimed at depicting the dynamism of the narrative, less often - static, contributes to the actualization of the topic of publication and the formation of similar syntactic constructions in the supra-phrase unity; repetition of predicate syntaxes is the semantic center of the sentence.The active functioning of repetitions of circumstantial and attributive syntax-spreaders was observed. The main pragmalinguistic functions inherent in the following repetitions are determined: reinforcing and clarifying, less often - persuasion, comparison, opposition.It was found that an important means of expressing the language of newspaper journalism and actualizing the reader's attention is the use of lexical and syntactic repetition in various structural components of the newspaper text: main - headline, beginning, main part, ending and additional - subheading, ice.It is established that the actualization of the readers' attention is also achieved due to the presence of an open or hidden author's position in the newspaper publication. The author's position is differentiated into three types, the purpose of which is to motivate the reader to specific conclusions or active actions: author-observer, author-expert, author-manipulator.It is pointed out that the expediency of using an author's position in the text is determined by genre specificity, and the most common genre varieties in the press of the period under study are article, essay, interview, report, post, information, review, report, commentary, essay. New, less common, genre varieties have also been identified: confession, recollection, which belong to the artistic and journalistic genre group and perform mainly a therapeutic pragmalinguistic function.The functional parameters of the lexical-syntactic repetition of the modern Ukrainian newspaper text are outlined. It is established that the function of actualization is noticeably inferior to the amplifying and concretizing functions in all genre varieties. It was found that in informational newspaper genres repetitions do not show special stylistic abilities and most often perform declarative and actually representative functions, and artistic-journalistic and analytical genres are characterized by the implementation of voluntaristic, therapeutic, accentuation, appellation and other pragmalinguistic.Lexical-syntactic repetition is characterized bilaterally: Lexical-syntactic repetition is characterized bilaterally: as a separate stylistic figure and as the main stylistic method of creating stylistic figures: anaphora, epiphora, simploke, anadiplosis, amplification, chiasm, antithesis. Stylistic figures are differentiated into those that depend on the positional placement of repeating elements, and those that appear on the basis of semantic shades.

У дисертації комплексно і всебічно проаналізовано утворення умов та зміст діяльності Кам’янець-Подільського інституту народної освіти упродовж 1921–1930 рр. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що на основі архівних джерел, опублікованих документів, спогадів і періодики, узагальнення наукової літератури вітчизняних авторів, уперше досліджено та комплексно розкрито основні аспекти функціонування Кам’янець-Подільського вишу у 1920-х рр., проаналізовано структуру, освітній процес, кадрове забезпечення тощо в порівнянні з інститутами народної освіти УСРР; завдяки сучасним методологічним підходам осмислено великий масив історичної інформації для системного та достовірного викладу теми роботи; досліджено невідомі та маловідомі складові процесу реорганізації Кам’янець-Подільського державного українського університету в інститут народної освіти упродовж 1920–1921 рр., матеріального становища колективу, студентства, уперше розкривається робота допоміжних структурних підрозділів, процеси формування викладацького складу та ін. Ліквідація більшовицьким режимом напрацьованої демократичними урядами України системи національної вищої освіти і вироблення натомість своєї специфічної парадигми підготовки висококваліфікованих кадрів на початку 1920-х років є однією із важливих наукових проблем. Її ґрунтовне дослідження дало змогу з’ясувати найбільш характерні риси непримиренної політики «диктатури пролетаріату» щодо недавніх здобутків українського відродження в цій сфері, а також переходу до відмінного за формою, сутністю і завданнями складного процесу формування закладів вищої освіти. Прикладом такої політичної трансформації став державний український університет на Поділлі, який мали за об’єкт реорганізації у педагогічний виш радянського зразка. Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані наукові результати, широкий фактичний матеріал, обґрунтування, доведення та висновки про формування та діяльність Кам’янець-Подільського вишу можна використати для подальшого наукового дослідження з історії вищої освіти УСРР 1920-х рр., для написання праць з історії закладу вищої освіти, викладанні навчальних дисциплін з історії України, української культури, можливої розробки різної наукової та навчальної літератури.^UThis dissertation comprehensively analyzes the establishment, conditions, and content of activities of the Kamianets-Podilskyi Institute of Public Education during 1921–1930. The scientific novelty of the research is based on archival sources, published documents, memoirs and periodicals, generalization of scientific literature of the native authors, for the first time the main aspects of the functioning of Kamianets-Podilskyi University in the 1920s are investigated and complexly disclosed, the structure of the educational process, staffing, etc. is analyzed in comparison with the institutions of national education of the USSR; thanks to modern methodological approaches, a large array of historical information is comprehended for a systematic and reliable presentation of the topic of work; unknown and little-known components of the process of reorganization of Kamianets-Podilskyi State Ukrainian University into the Institute of Public Education during 1920–1921, the financial situation of the staff, students, the work of auxiliary departments, the formation of teaching staff, etc. are also investigated. The elimination by the Bolshevik regime of the system of national higher education worked out by the democratic governments of Ukraine and the development of its own specific paradigm of training highly qualified personnel in the early 1920s is one of the important scientific problems. Its thorough study allowed us to determine the most characteristic features of the irreconcilable policy of «dictatorship of the proletariat» concerning recent achievements of Ukrainian revival in this sphere, as well as the transition to different in form, essence, and tasks of the complex process of formation of higher educational institutions. An example of this political transformation was the state Ukrainian university in Podillya, which was the object of reorganization into a pedagogical university in the Soviet model. The practical significance of the work lies in the fact that the obtained scientific results, extensive factual material, substantiation, evidence, and conclusions on the formation and activity of Kamianets-Podilskyi University can be used for further scientific research on the history of higher education in the USSR in the 1920s, for writing works on the history of higher education, teaching academic disciplines on the history of Ukraine, Ukrainian culture, possible development of various scientific and educational literature.

У дослідженні комплексно висвітлено процес діяльності державних органів влади упродовж листопада 1918 – листопада 1920 рр. щодо матеріально-технічного забезпечення Збройних сил УНР у період воєнного протиборства на території Наддніпрянської України. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі залучених нових архівних джерел, матеріалів особистого походження та часописів, історичної літератури вперше комплексно досліджено і доведено значення якісного забезпечення урядом УНР потреб військовослужбовців, які захищали територіальну цілісність держави на фронті; використано багатий і різноманітний методологічний інструментарій, що сприяло класифікації джерельної бази, аналітичному та критичному осмисленню історичної інформації для достовірної реконструкції представлених у роботі фактів; визначено особливості діяльності державного апарату постачання в процесі семи його реорганізацій, спричинених: 1) перемогою антигетьманського повстання і встановленням влади Директорії УНР; 2) відступом армії зі столиці та зменшенням підконтрольної державі території; 3) перебазуванням дивізій на територію Поділля в червні 1919 р.; 4) урядовою реформою 29 вересня 1919 р.; 5) відновленням боєздатності збройних сил у січні – червні 1920 р. та відступом союзницьких військ на територію Східної Галичини; 6) переходом Дієвої армії УНР на відвойовану територію Наддніпрянщини восени 1920 р. і початком польсько-радянського перемир’я. У всіх часових відтинках відтворено та пояснено особливості реалізації кожної ланки матеріального забезпечення, визначено як позитивні, так і негативні тенденції. Звернено увагу на те, що міжнародне становище безпосередньо впливало на продуктивність державних інститутів влади в 1919 – 1920 рр. Практичне значення роботи полягає у можливостях застосування отриманих наукових результатів для національно-патріотичного виховання учнів та студентів, особового складу Збройних Сил України, написання наукових історичних робіт, присвячених Українській революції 1917–1921 рр., та розроблення посібників з військової історії.Перший розділ дисертації присвячено огляду та аналізу історіографії, джерельної бази та характеристиці теоретико-методологічних засад роботи. У другому розділі поетапно досліджено заходи Директорії УНР у забезпеченні війська озброєнням, продовольством та спорядженням упродовж листопада 1918 – листопада 1919 рр. У третьому розділі увагу зосереджено на дослідженні забезпечення військових частин, які комплектувалися з дозволу Польської Республіки на території Поділля і стали основою для відродження Збройних Сил УНР. У четвертому розділі досліджено розбудовану урядом медико-санітарну систему лікування хворих і поранених українських військовослужбовців у районі бойових дій на їхніх різних етапах та в тилу. Отже, у дисертації проаналізовано основні ланки матеріального постачання Дієвої армії УНР, ініційованого державними інститутами влади для забезпечення боєздатності в період антигетьманського повстання, а потім у війні проти ворогів, які посягали на територіальну цілісність країни. Обґрунтовано думку про неготовність уряду протистояти викликам часу в умовах втрати стабільного центру для прийняття рішень, основних запасів майна (в основному зброї), блокади Антанти, економічної катастрофи та пандемії. Натомість у час польсько-українсько-радянської війни ключовою проблемою, що обмежувала воєнні дії, стала хронічна нестача набоїв, яка зрештою і визначила перебіг збройної боротьби.^UThe research comprehensively covers the activities of the state authorities during November 1918 – November 1920 as to the material and technical support of the Armed Forces of the Ukrainian People's Republic during the period of military confrontation on the territory of Trans-Dnieper Ukraine. The scientific novelty of the research is based on the new archival sources, materials in our personal possession and periodicals, historical literature, for the first time the importance of quality provision by the government of the Ukrainian People's Republic of the needs of servicemen who defended the territorial integrity of the state at the front is comprehensively researched and proved. A powerful and diverse methodological toolkit is used, which contributs to the classification of the source base, analytical and critical understanding of historical information to reliably reconstruct the facts presented in the work; the peculiarities of the activity of the state supply apparatus in the process of its seven reorganizations caused by: the victory of the anti-hetman uprising and the establishment of the power of the Directorate of the Ukrainian People's Republic are determined; the retreat of the army from the capital and the reduction of the territory controlled by the state; redeployment of divisions to the territory of Podillia in June 1919; government reform on September 29, 1919; the restoration of combat capability of the armed forces in January–June 1920 and the retreat of allied troops to the territory of Eastern Galicia; the transition of the Active Army of the Ukrainian People's Republic to the recaptured territory of the Dnipro region in the fall of 1920 and the beginning of the Polish-Soviet armistice. In all time periods, the peculiarities of the implementation of each link of material support are reproduced and explained, both positive and negative trends are identified. Attention is drawn to the fact that the international situation directly influenced the effectiveness of the state power institutions s in 1919–1920.The practical significance of the work lies in the possibilities of applying the obtained research findings for the national-patriotic education of school pupils and college students, the personnel of the Armed Forces of Ukraine, it facilitates the writing of scientific historical works dedicated to the Ukrainian Revolution of 1917–1921, and the development of manuals on military history.The first chapter of the dissertation is devoted to the review and analysis of the historiography, the source base and the characteristics of the theoretical and methodological foundations of the work. In the second chapter, the actions of the Directorate of the Ukrainian People's Republic in providing the army with ammunition, food and equipment during November 1918 – November 1919 are investigated step by step.In the third chapter, attention is focused on the study of the provision of military units, which were equipped with the permission of the Republic of Poland on the territory of Podillia and became the basis for the revival of the Armed Forces of the Ukrainian People's Republic. The fourth chapter examines the medical and sanitary system developed by the government for the treatment of sick and wounded Ukrainian servicemen in the area of hostilities at their various stages and in the rear. Thus, the dissertation analyzes the main links of the material supply of the Active Army of the Ukrainian People's Republic, initiated by state institutions of power to ensure combat capability during the anti-Hetman uprising, and then in the war against enemies who encroached on the territorial integrity of the country. The opinion about the unpreparedness of the government to face the challenges of the time in the conditions of the loss of a stable decision-making center, the main stockpiles of property (mainly weapons), the Entente blockade, the economic disaster and the pandemic is substantiated.Instead, during the Polish-Ukrainian-Soviet war, the chronic shortage of ammunition became the key problem limiting military operations, which ultimately determined the course of the armed struggle.

Дисертаційна робота присвячена визначенню теоретико-правових та практичних аспектів образу держави та його різновидів, є першим комплексним загальнотеоретичним порівняльним ( з урахуванням досвіду зарубіжних країн) дослідженням різновидів образу держави в сучасному українському суспільстві.У розділі 1 Історико-теоретичні та методологічні засади образу держави автором зазначено ґенезу поняття образу держави, підходи до розуміння образу держави, сутність зміст та особливості образу держави. Поняття «образ держави» має давню ґенезу в контексті розвитку теорії держави і права та політичної філософії. Ґенеза поняття утворює державу віддзеркалює його еволюцію від античних філософських обговорень до сучасних досліджень, де воно розглядається як складне та багатогранне поняття, що включає політичні, правові, соціальні та культурні аспекти держави.Проблематика образу держави є комплексною та міждисциплінарною, тому потребує вивчення різних підходів до дослідження цієї теми. Кожен із підходів відповідно до предмету та методу відповідної науки по різному визначає поняття образу держави, що ускладнює формулювання єдиного його визначення. У роботі зазначені наступні підходи: філософський підхід, антропологічний підхід, психологічний підхід, просторово-географічний підхід та економічний (маркетинговий) підхід.Описано основні складові поняття образу держави: політичний образ, економічний, соціокультурний образ, інноваційний образ, міжнародний образ.Здійснено аналіз поняття «образу держави», відмежовано його від інших суміжних понять таких як «імідж держави» та «бренд держави», в результаті чого автором було надано авторське визначення поняття «образ держави».Образ держави та імідж держави є поняттями, що співвідносяться, однак вони мають різний акцент та використовуватися в різних контекстах.Взаємодія образу держави та іміджу держави виникає в тому, що спосіб управління може бути одним з інструментів формування іміджу. Якщо держава активно працює над вдосконаленням свого образу через конкретні дії та стратегії, це може впливати на те, як її сприймає міжнародне співтовариство, формуючи певний імідж.Вказано, що важливу роль при дослідженні образу держави відіграють теорії походження держави, їх взаємозв'язок обґрунтований тим фактом, що теорії походження держави намагаються пояснити, звідки виникла держава та її місце у суспільстві, що впливає на сприйняття та концептуалізацію держави людьми в кожному конкретному суспільстві.^UThe dissertation work, devoted to the determination of the theoretical-legal and practical aspects of the formation of the state and its varieties, is the firstcomprehensive general theoretical comparative (taking into account the experienceof foreign countries) study of the varieties of the formation of the state in modern Ukrainian society.In chapter 1. Historical-theoretical and methodological foundations of the image of the state, the author indicates the genesis of the concept of the image of the state, approaches to understanding the image of the state, the essence, content and features of the image of the state. The concept of "state image" has an ancientgenesis in the context of the development of the theory of the state and law andpolitical philosophy. The genesis of the concept of a state reflects its evolutionfrom ancient philosophical discussions to modern studies, where it is considered as a complex and multifaceted concept that includes political, legal, social and cultural aspects of the state.The problem of the image of the state is complex and interdisciplinary, so itrequires the study of different approaches to the study of this topic. Each of the approaches, in accordance with the subject and method of the corresponding science, defines the concept of the image of the state in a different way, whichmakes it difficult to formulate a single definition of it. The following approaches are indicated in the work: philosophical approach, anthropological approach,psychological approach, spatial-geographical approach and economic (marketing)approach.The main components of the concept of the image of the state are described:political image, economic, socio-cultural image, innovative image, internationalimage.An analysis of the concept of "state image" was carried out, it wasdistinguished from other related concepts such as "state image" and "state brand",as a result of which the author provided an author's definition of the concept of "state.image".State image and state image are related concepts, but they have different emphasis and are used in different contexts.The interaction of the image of the state and the image of the state arisesfrom the fact that the way of management can be one of the tools of image formation. If a state actively works to improve its image through specific actions and strategies, it can influence how it is perceived by the international community, forming a certain image.

Дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці цілісним комплексним дослідженням, що присвячене визначенню поняттю та призначенню правового моніторингу, у якому не лише розкрито окремі аспекти правового моніторингу як засобу забезпечення якості процесу нормотворчості та ефективності процесу правозастосування, а й наведено загальні риси інституту правового моніторингу як фактору забезпечення єдиного нормативно-правового простору в Україні.В результаті проведеного дослідження, на виконання поставлених завдань, сформульовано низку нових положень та висновків, науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення зазначеного інституту.У підрозділі 1.1 «Стан наукової розробки проблематики правового моніторингу» зазначається, що для інституту правового моніторингу (як і для багатьох інших інститутів права) є властивим подвійний стан: відсутність (або мала опрацьованість) теоретичної частини, що поєднується із наявністю численних, переважно орієнтованих на практику, розробок. Вказане вимагає: а) говорити про нагальність комплексного наукового дослідження проблематики правового моніторингу, якого поки-що не було проведено і відсутність якого не дає можливості зважено оцінювати існуючі розробки фахівців, вирішувати складні прикладні ситуації, розв’язувати дискусійні питання, знаходити простір для удосконалення вказаного правовогоінституту; б) визнати існування непоодиноких і важливих наукових праць, що виступають базисом для вивчення проблематики правового моніторингу, значно обумовлюючи його вектор і результати. Врахуємо й те, що інститут правового моніторингу володіє загальнотеоретичною інформаційною пов’язаністю, тому його пізнання забезпечується широкою палітрою наукових розробок.Встановлено, що: переважна більшість наукових напрацювань стосується якості нормативно-правових актів та ефективності правового регулювання, але не сутності чи змісту правового моніторингу як фактора забезпечення єдиного правового простору; не зважаючи на категоріальну значимість правового моніторингу як фактора забезпечення єдиного правового простору, його сутність розкривається переважно в загальному контексті дослідження питань нормотворення, що дає змогу говорити про доктринальну незавершеність дослідження проблематики правового моніторингу як фактора забезпечення єдиного правового простору; в теорії права сформувалося чимало дискусійних аспектів у розумінні змісту поняття «правовий моніторинг»; є наявними ускладнення в контексті виключно трактування науковцями сутності окремих видів правового моніторингу, а також невпинні дискусії щодо механізму його здійснення, розрізненості трактування ознак, функцій, видів, структури правового моніторингу як потенційного засобу забезпечення єдиного правового простору в Україні; відмічені ускладнення ще більше посилюються, з огляду на відсутність єдиної методологічної основи проведення правового моніторингу, нещодавнє зародження доктрини правового моніторингу та відносну малодослідженість його окремих аспектів; основна проблема активного використання механізму правового моніторингу на практиці для визначення ефективності нормативно- правового регулювання та правозастосування полягає у відсутності опрацьованих і перевірених критеріїв, показників та методики оцінки останньої, що на теперішній час поки-що практично не стали предметом глибокого теоретичного опрацювання.^UThe dissertation is one of the first comprehensive studies in domestic legal science dedicated to determining the essence and content of legal monitoring under martial law in Ukraine, which not only discloses certain aspects of legal monitoring as a means of ensuring the quality of the law-making process and the effectiveness of the law enforcement process, but also general features of the institute of legal monitoring as a factor of ensuring a unified regulatory and legal space in Ukraine are given.As a result of the conducted research, a number of new provisions and conclusions, scientifically based proposals and recommendations aimed at improving the specified institute were formulated for the fulfillment of the assigned tasks.In subsection 1.1 "The state of scientific development of legal monitoring issues" it is noted that the institute of legal monitoring (as well as many other law institutes) is characterized by a double state: the absence (or little development) of the theoretical part, which is combined with the presence of numerous, mainly focused on practice, development. The above requires: a) to talk about the urgency of a complex scientific study of legal monitoring issues, which has not yet been conducted and the absence of which does not allow for a balanced assessment of the existing developments of specialists, to solve complex applied situations, to resolve debatable issues, to find space for improving the specified legal monitoring; b) recognize the existence of unique and important scientific works that act as a basis for studying the problems of legal monitoring, significantly determining itsvector and results. We also take into account the fact that the institute of legal monitoring has a general theoretical information connection, therefore its knowledge is provided by a wide range of scientific developments.It was established that: the vast majority of scientific works concern the quality of normative legal acts and the effectiveness of legal regulation, but not the essence or content of legal monitoring as a factor of ensuring a unified legal space in conditions of martial law; regardless of the categorical importance of legal monitoring as a factor of ensuring a unified legal space in the conditions of martial law, its essence is revealed mainly in the general context of the study of issues of norm-making, which makes it possible to talk about the doctrinal incompleteness of the study of the problems of legal monitoring as a factor of ensuring a unified legal space; in the theory of law, many debatable aspects have been formed in the understanding of the meaning of the concept of "legal monitoring"; there are complications in the context of only the interpretation by scientists of the essence of certain types of legal monitoring, as well as incessant discussions about ......., the diversity of interpretation of the signs, functions, types, structure of legal monitoring as a potential means of ensuring a unified legal space in Ukraine; noted complications in the conditions of martial law are even more aggravated, given the lack of a single methodological basis for conducting legal monitoring, the recent birth of the doctrine of legal monitoring and the relative lack of research into its individual aspects; the main problem of the active use of the legal monitoring mechanism in practice to determine the effectiveness of regulatory and legal regulation and law enforcement is the lack of worked out and tested criteria, indicators and methods of evaluating the latter, which at the present time have practically not become the subject of in-depth theoretical study.