Теоретично й експериментально досліджено газодинамічні та геодинамічні процеси, що протікають у гірничих виробках під час ведення очисних робіт спареними лавами. Встановлено закономірності впливу параметрів ведення зазначених робіт і кріплення на стійкість гірничих виробок, а також газовиділення на видобувній діляниці. Визначено шляхи управління гірським тиском у зоні ведення очисних робіт, поліпшення провітрювання та підвищення ефективності дегазації. Обгрунтовано параметри системи розробки, кріплення та вентиляційних режимів, що забезпечують безпечний видобуток вугілля спареними лавами. Впровадження результатів роботи дозволило поліпшити безпеку праці на видобувних дільницях шахти, забезпечити стабільні та високі техніко-економічні показники її роботи. Добове навантаження на видобувну дільницю перевищило 1000 тон і шахта цілком перейшла на роботу спареними лавами, довівши річний видобуток вугілля до 1 млн. тонн.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень екологічно чистого (без змащувально-охолоджувальної рідини (ЗОР)) процесу супутнього тангенціального точіння вирішено проблему підвищення працездатності металорізального інструменту під час обробки сталі ШХ15 на верстатах роторного типу з тангенціальною схемою різання. Встановлено фізичні та технологічні явища та закономірності, що визначають працездатність твердосплавого інструменту з покриттям за умов супутнього тангенціального точіння (ПТТ). Запропоновано методики прогнозування фактичного ресурсу різального інструменту, оцінки його поточного стану та визначення оптимальних режимів різання за допомогою узагальненого критерію. Визначено умови обробки, зважаючи на реальні вимоги виробництва і специфічних особливостей процесу ПТТ.

  Скачати повний текст

Досліджено функціональні параметри образності: параметр когнітивного зв'язку, комунікативний і діяльнісний параметри, параметр стилістичного розмежування тексту та параметр індивідуального стилю. Доповнено класифікацію образних засобів, зокрема, вперше, описано таке мовне явище, як безаналогічні метафори. На підставі аналізу образних компонентів у сучасних природничих і технічних текстах показано, що гносеологічний образ, створений шляхом зіставлення пізнавальних понять з пізнаними, відображає сукупність асоціативних зв'язків між елементами когнітивної моделі. Виявлено, що образні елементи наукового стилю зумовлюють утворення образного контексту. Експериментально доведено, що сприймання мовної одиниці як образу або не-образу залежить від мовців та особливостей перебігу комунікативного процесу.

  Скачати повний текст