Експериментально та теоретично досліджено акустичні властивості респіраторного тракту людини. Розроблено ряд сучасних методів електронної багатоканальної реєстрації та комп'ютерної обробки сигналів, характерних для коливань поверхні тіла людини. Проведено аналіз респіраторного тракту як аеродинамічного й акустичного каналів. Досліджено вплив фізичних та фізіологічних особливостей верхніх дихальних шляхів на характеристики шумів дихання.Показано, що завдяки великій швидкості потоку повітря в голосовій щілині виникає його турбулізація і, як наслідок, ефективне шумоутворення. На підставі аналізу спектрально-часових характеристик шумів дихання в нормі та патології проведено об'єктивізацію аускультативних ознак (вербальних моделей). Виконано і досліджено зміни основних і додаткових типів дихання, акустичних характеристик респіраторного тракту хворих в процесі їх одужання.

  Скачати повний текст

Наведено матеріали розповсюдження та сезонної динаміки фасціольозу, дикроцеліозу, а також змішаної фасціольозно-дикроцеліозної інвазії у великої рогатої худоби та овець. Висвітлено строки зараження тварин трематодами на пасовищах. Досліджено зміни у разі паразитування гельмінтів в обміні мікроелементів, імунологічних показниках, центральних і периферичних органах імунної системи. Розроблено та впроваджено у виробництво комплексні схеми застосування антгельмінтиків та імуномодуляторів, які сприяють підвищенню лікувальних заходів, нормалізації імунологічних показників крові, відновленню імунодефіцитного статусу в органах імунної системи та підвищенню продуктивності тварин.

  Скачати повний текст

Доведено, що в актуальному змісті інфраструктури відображено історичні результати і наслідки формування та розвитку попередніх господарських укладів, які визначають межі й напрямки еволюції перехідної системи. Охарактеризовано суперечливий вплив держави на інфраструктуру, який полягає в одночасному стимулюванні державно-монополістичних і ринкових конкурентних форм інфраструктурної діяльності. Обгрунтовано необхідність використання поняття "інфраструктурна послуга", розкрито його економічний зміст як спеціалізованої діяльності ринкових інститутів, результати якої виражені в корисному ефекті, що забезпечує функціонування та взаємодію суб'єктів ринку. Показано місце інфраструктурної послуги у системі суспільного розподілу праці. Доведено, що головним чинником, який визначає об'єктивні межі та тенденції розвитку ринку інфраструктурних послуг за умов перехідної економіки є взаємозв'язок залишкових державно-соціалістичних і визріваючих ринкових пріоритетних принципів господарської поведінки суб'єктів. Розглянуто внутрішню суперечність розвитку ринку інфраструктурних послуг за умов природних монополій. Висвітлено зміст взаємозв'язку трансакційного сектору з ринком інфраструктурних послуг, уточнено механізм його ціноутворення з урахуванням специфічних нецінових чинників попиту та пропозиції, обумовлених інституційною трансформацією господарюючих суб'єктів. Виділено домогосподарства як суб'єкти ринку інфраструктурних послуг та особливої мікрорівневої економічної системи, охарактеризовано їх функціональну структуру, економічну поведінку та потенціал. Визначено пріоритетні напрямки розвитку ринку інфраструктурних послуг за умов трансформаційної економіки України.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено комплексний аналіз передумов, специфіки становлення та характерних рис філософії М. Гайдеґґера і запропоновано її екзистенційне тлумачення. Автором не лише зафіксовано впливи попередників філософії існування на досліджуваного мислителя і спроби останнього секуляризувати їхні базовані на релігійних засадах антропологічні ідеї, але й виявлено самобутність його екзистенціальної філософії. Простежені закономірності тлумачення Гайдеґґером динаміки людського існування: якщо на «ранньому» етапі його творчості вона досліджується передовсім в інспірованому індивідуальною перспективою екзистенційно-темпоральному й танатологічному вимірах, то на «пізньому» – з допомогою філософсько-технічного дискурсу, який постав в аналізі загальноісторичного виміру людини в контексті осягнення суб'єктивізму новочасного мислення. Доведено, що, незважаючи на означену суттєву філософську еволюцію, у мисленні Гайдеґґера, як на «ранньому», так і на «пізньому» етапах, простежується тяглість стосовно екзистенційного тлумачення антропологічної проблематики. Виявлено, що Гайдеґґеровий спосіб мислення, подібно до попередників екзистенціалізму, обумовлює прихід людини до позитивного через неминучий досвід подолання негативного, у зв'язку з чим актуалізується чинник негативних екзистенціалів.^UIn the dissertation implemented a complex analysis of the preconditions, specifics of formation and features of M. Heidegger's philosophy, and proposed the existential interpretation of the one. The author not only fixed the influence of the predecessors of the philosophy of existence on the thinker studied in this research and his attempts to secularize their based on religious principles anthropological ideas, but also revealed the identity of his existential philosophy. The patterns of Heidegger's interpretation of the dynamics of human existence are traced: if at an "early" stage of his work it is primarily investigated in existential-temporal and thanatological dimensions, inspired by an individual perspective, then at a "late" stage – through philosophico-technical discourse, which appeared in the analysis of the general historical measurement of human in the context of understanding the subjectivity of modern thinking. It is proved that despite mentioned significant philosophical evolution, in Heidegger's thinking, at both "early" and "late" stages, there is a continuity regarding existential interpretation of anthropological issues. It is discovered that Heidegger's mode of thinking, likewise the predecessors of existentialism, causes human's understanding the positive through the inevitable experience of overcoming the negative, thereby the factor of negative existentials is actualized.

Здійснено теоретико-методологічне обґрунтування політики територіальної цілісності держави; розкрито причини низької дієвості заходів безпеки та дію факторів, що ослабили здатність Української держави до ефективного подолання внутрішніх кризових явищ та збереження територіальної цілісності в умовах зовнішньої агресії. Доведено, що однією з функцій системи міжнародної безпеки є захист територіальної цілісності та суверенітету незалежних держав від зовнішнього втручання та агресивних дій інших суб'єктів міжнародної політики. При цьому встановлено існуючу невідповідність між задекларованими міжнародно-правовими принципами та реальною спроможністю міжнародного співтовариства забезпечити їх реалізацію.Обґрунтовано, що забезпечення територіальної цілісності України в сучасних умовах здійснюється відповідно до головних пріоритетів політики національної безпеки. Це, по-перше, відновлення територіальної цілісності шляхом реінтеграції окупованих територій Донецької та Луганської областей і півострова Крим, а, по-друге, запобігання та протидія новим спробам порушити територіальну цілісність і суверенітет України. Відповідно, пріоритетним напрямком політики забезпечення територіальної цілісності має стати своєчасна розробка та впровадження стратегічних засад політики національної безпеки.Ключові слова: територіальна цілісність держави, національна безпека України, самовизначення народів, державний суверенітет, територіальна недоторканість, міжнародна безпека, сепаратизм.^UThe study of the policy of ensuring the territorial integrity of Ukraine, its theoretical and conceptual foundations, political-legal and institutional forms, as well as the experience of implementing this policy in the context of internal political crisis and external aggression, is carried out on the basis of relevant scientific, regulatory and legislative sources, papers of leading analytical centers of Ukraine.Crisis in the sphere of state sovereignty and temporary loss of state control over part of the territory of Ukraine signify to the urgent need to develop and implement the systematic and effective policy of the territorial integrity of Ukraine. The experience of countering internal and external threats also demonstrates the shortcomings and insufficiency of the means aimed at protecting the territorial integrity of the state performed by the current national security system.The dissertation research has made a theoretical and methodological substantiation of the policy of territorial integrity of the state as a part of national security policy of Ukraine; the reasons for the low effectiveness of security measures and the factors that have weakened the ability of the Ukrainian state to effectively overcome the internal crisis and save territorial integrity facing to the external aggression are revealed.The analysis of threats and challenges to national security that may cause loss of territorial integrity must distinguish the external and internal factors of their emergence and actualization. However, the complex and dynamic relationships between the external and internal security environment, which was made especially evident by the hybrid forms of external aggression, should be taken into account.Internal factors determine the resilience of the state to challenges and threats, the presence of hidden or open conflicts between different social groups on ethnic, cultural, denominational or socio-economic grounds. If the resilience of the state is insufficient and the institutional basis of state policy is underdeveloped, then any conflict, crisis of state power or organized external interference can pose a threat to territorial integrity.The territorial integrity of states may also be jeopardized by external interventions aimed at destabilizing the domestic political situation in the country, forcing the government to make wrong political decisions, gaining economic competitive advantages or geopolitical benefits.One of the functions of the international security system is to protect the territorial integrity and sovereignty of independent states against the external interference and aggressive actions by other subjects of international politics. The relevant political and legal principles are reflected in the current international law, the UN Charter, and their implementation is proclaimed for the purpose of activity of a number of international security organizations. It should be noted that there is a discrepancy between the declared international legal principles and the real ability of the international community to ensure their implementation. Therefore, under the current conditions, the problem of securing and protecting sovereignty and territorial integrity is resolved by each state mainly by its own forces and means.Saving the territorial integrity of Ukraine in the actual conditions is carried out in accordance with the main priorities of national security policy. It means, first, the restoration of territorial integrity through the reintegration of the occupied territories of Donetsk and Luhansk regions and the Crimean peninsula, and second, the prevention and counteraction to new attempts to violate the territorial integrity and sovereignty of Ukraine. To achieve both of these aims the Ukraine's national security system must be able to adequately assess, predict and effectively counteract internal and external threats.At the current stage of state development of Ukraine, the development and implementation of strategic principles of national security policy is the priority task for the policy of saving territorial integrity. At the same time, it is obvious that the national strategy of reintegration of the occupied territories of Donbass and Crimea should include a sufficiently wide arsenal of means and tools, provide for the possibility of implementation of several scenarios of events, carry out the coordination of efforts of the government, diplomatic missions, central and local authorities, law enforcement agencies, armed forces, active civic organizations, media etc.Key words: territorial integrity of the state, national security of Ukraine, self-determination of peoples, state sovereignty, territorial integrity, international security, separatism.

ХХ століття також характеризується активним розвитком та систематизацією філософської та богословської антропології. Зокрема, серед християнських мислителів ХХ століття особливе місце займає митрополит Сурозький Антоній (Блум), антропологічним поглядам якого присвячене дисертаційне дослідження. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю аналізу антропологічного вчення митрополита Антонія, оскільки піднята владикою тематика, зокрема: мета життя людини, осмислення явища смерті, проблеми взаємовідносин у соціумі, – не втратила своєї нагальності й у ХХІ столітті. Розділ І – «Місце митрополита Антонія Сурозького в духовній культурі ХХ століття» – складається із трьох підрозділів, присвячених аналізу джерельної бази даного дослідження та аналізу головних публікацій, в яких висвітлюється життя, діяльність та теолого-філософські погляди митрополита Антонія. Виявлено, що творча спадщина А. Сурозького ще до кінця не зібрана та не впорядкована, оскільки владика особисто книг майже не писав. Усі відомі праці митрополита Антонія – це стенограми його бесід, проповідей, радіопередач, присвячених антропологічній тематиці. Встановлено, що на формування світогляду та антропологічної концепції владики великою мірою вплинули мислителі Паризької школи богослів'я.Визначено, що антропологічною домінантою вчення А. Сурозького є тема людської гідності, що особливо актуалізовується внаслідок антигуманних подій світової історії першої половини ХХ століття.Розділ ІІ – «Онтологічний статус людини в антропології А. Сурозького» – складається із чотирьох підрозділів й присвячений темі походження та призначення людини, детально описано її природні властивості, розглянуто дихотомічну та трихономічну концепцію структури людської природи, зокрема розуміння митрополитом Антонієм таких концептів як: дух, душа і тіло. Особливу увагу приділено важливому поняттю «особистість», що розуміється владикою у відповідності зі святоотцівською традицією як єдиний центр людської істоти що гармонізує усі її духовно-тілесні сили. Також, висвітло вчення митрополита Антонія про шлюб, взаємини чоловіка та жінки, проблему розділення статей. Виявлено, що владика озвучував так звану «духовно-андрогінну» концепцію у питанні походження статей, що актуалізується у набутті чоловіком та жінкою антропологічної цілісності. Розділ ІІІ – «Амартологічна концепція у духовній спадщині митрополита Антонія» – складається із чотирьох підрозділів, що дозволяють ґрунтовно проаналізувати зміни стану людської природи в результаті гріхопадіння людини. Центральними темами даного розділу є походження зла, гріх, тління, смерть. У розділі описано духовний «механізм» деградації людини, осмислено тему страждання. Розділ IV – «Людина у вічності: есхатологія митрополита Антонія» – складається із чотирьох підрозділів, у яких аналізуються погляди владики Антонія щодо процесу відродження людини через відновлення єдності з Богом. Акцентується увага на Христології, зокрема сотеріологічному та еклезіологічному аспектах. Визначено, що відродження людини характеризується динамічними категоріями: обоження, преображення. Доведено, що великий вплив у цьому контексті на А. Сурозького мало вчення ісихазму, яке, до речі, митрополит втілював у власній духовній практиці. Також, у даному розділі розкривається кінцева мета і сенс буття людини як безсмертної істоти. Аналізується вчення митрополита Антонія щодо співвідношення часу та вічності.^UThe twentieth century is also characterized by the active development and systematization of philosophical and theological anthropology. In particular, among the Christian thinkers of the twentieth century a special place is occupied by Metropolitan Anthony of Suroz (Bloom), whose anthropological views this dissertation research is devoted to.The scientific novelty of the research lies in providing the need to analyze the anthropological teachings of Metropolitan Anthony, as raised by the bishop topics, in particular: the purpose of human life, understanding the phenomenon of death, problems of relationships in society that has not lost its importance in the XXI century.Chapter I – «The place of Metropolitan Anthony of Surozh in the spiritual culture of the twentieth century» – consists of three sections devoted to the analysis of the source base of this study and the main publications covering the life, work, theological and philosophical views of Metropolitan Anthony. It encompasses that the creative heritage of A. Surozky had not been fully collected and organized yet, as the bishop personally had hardly written any books. All known works of Metropolitan Anthony are transcripts of his conversations, sermons, radio broadcasts on anthropological topics.However, it was determined that A.Surozky is not a direct follower of someone's philosophical school, but he developed an original anthropological system, which can be described as «theology (or philosophy) of the meeting».Chapter II – «Ontological status of man in the anthropology of A.Surozky» – consists of four sections and is devoted to the origin and purpose of human, describes in detail its natural properties, considers the dichotomous and trichonomic concept of human nature, including Metropolitan Anthony's understanding of such concepts as: spirit, soul and body. Particular attention is paid to the important concept of «personality», understood by the bishop in accordance with the Holy Father's tradition, as the only, harmonizing all the forces, the center of the human being.Also, the teachings of Metropolitan Anthony on marriage, the relationship between man and woman, the problem of gender segregation are covered. It has been found that the bishop's so-called «spiritual-androgynous» concept in the question of the articles' origin, is actualized in the acquisition of anthropological integrity by a man and a woman.Chapter III – «Amortological concept in the spiritual heritage of Metropolitan Anthony» – covers four sections that allow a thorough analysis of changes in human nature as a result of the human' fall. Attention is being paid in this section to: the origin of evil, sin, decay and death. This section deals with the spiritual «mechanism» of human degradation, comprehends the theme of suffering.Chapter IV – «Man in Eternity: The Eschatology of Metropolitan Anthony» – enumerates four sections, and focuses on the views of bishop Anthony on the process of human rebirth through the restoration of unity with God. Emphasis is placed on Christology, in particular the soteriological and ecclesiological aspects. It is determined that the revival is characterized by dynamic categories: deification, transformation. It is proved that the doctrine of hesychasm, which, by the way, the metropolitan embodied in his own spiritual practice, had a great influence on A.Surozky in this context.Also, light has been shed on the ultimate goal and meaning of human existence as an immortal being. Describes the teachings of Metropolitan Anthony on the relationship between time and eternity.