Вперше проведено комплексне дослідження архітектурно-просторової та функціональної організації сакральних комплексів християнських конфесій на території історичної Волині. Проведено критичний аналіз та узагальнення наукових і практичних відомостей щодо формоутворення сакральних комплексів і досліджено етапи їх еволюції й особливості архітектурно-просторової та функціональної організації з урахуванням змін конфесійної приналежності. Розглянуто особливості розвитку взаємозв'язків сакральних комплексів з оточуючим містобудівним контекстом. Визначено особливості архітектурно-просторової організації та формування образу сакрального комплексу, як прояву взаємодії духовної та раціональної складових.

  Скачати повний текст

Проведено цілісну реконструкцію мовної свідомості Г. Сковороди та сучасного йому староукраїнського суспільства. Розроблено метод реконструкції староукраїнської мовної свідомості, що визначала характер тогочасної мовної практики. Вироблено критерії оцінювання "українськості"/"неукраїнськості" тих явищ історії української літературної мови, які з позицій сучасної мовної свідомості сприймаються неоднозначно. На основі опрацювання всіх відомих текстів філософа, значну частину яких звірено за автографами, та пам'яток староукраїнської літературної мови запропоновано нову інтерпретацію фонетичних, орфографічних, лексичних і граматичних мовних явищ, зафіксованих у текстах філософа. Доведено, що мова Г. Сковороди становила цілісну систему, у якій поєднувалися різні з походження елементи, функціонально тотожні для мовної свідомості українця досліджуваної доби. Показано здатність мислителя переходити на інший мовно-культурний код. Поглиблено уявлення щодо процесів розвитку старої української літературної мови й її співвідношення з новою українською літературною мовою. Простежено зв'язок вербалізованих філософських концептів мислителя зі староукраїнською бароковою традицією на рівні словотворення, звукопису, мовної гри, фігур і тропів.

  Скачати повний текст

Розкрито прагматичну сутність ввічливості, охарактеризовано її функціонально-комунікативні параметри в сучасній українській мові. Виявлено функціонально-прагматичні особливості засобів реалізації етикетного принципу та визначено їх функції в ситуаціях спілкування. Проведено системний аналіз застосування етикетних комунікативних стратегій. Вперше розроблено класифікацію кліше мовленнєвого етикету згідно з функціонально-прагматичною типологією. На матеріалі української мови вперше оцінено вплив принципу ввічливості та засобів його реалізації на досягнення запланованих результатів. Досліджено опосередковані комунікативні стратегії в системі засобів виявлення ввічливості, найбільш радикальними з яких є іронічні висловлювання. Вперше розглянуто іронію як прагматичну стратегію спілкування.

  Скачати повний текст