Визначено, що супозиторії пантезін належать до відносно нетоксичних сполук з ефективною дозою використання 40 мг/кг. Відзначено, що протизапальні властивості реалізуються за рахунок пригнічення біогенних амінів, циклооксигеназного та ліпооксигеназного метаболізму арахідонової кислоти, зниження проникності судинної стінки, впливу на процеси перекисного окиснення ліпідів і перерозподіл показників лейкоцитарної інфільтрації у рані. Встановлено високу репаративну активність на моделях післяопераційних рубців асептичної та інфікованої різаної рани, прискорення процесів загоювання плоскої рани шкіри. До репаративних властивостей супозиторіїв пантезін належить їх вплив на синтез нуклеїнових кислот, рівень оксипроліну та загального білка. Установлено, що супозиторії пантезін виявляють вірогідний лікувальний ефект у разі терапії експериментальних гострих проктитів.

  Скачати повний текст

Розроблено та науково обгрунтовано теоретичну модель змісту національного виховання учнів, яку в процесі дослідження визначено як інтегративну сукупність таких основних компонентів: громадянин - патріот - гуманіст. Систематизовано ознаки кожного компонента, сформованість яких виступає індикаторами національно вихованої особистості. Розроблено та експериментально перевірено функціональні обов'язки суб'єктів управління системою національного виховання учнів у позакласній роботі загальноосвітньої школи, критерії та методику оцінювання стану національної вихованості учнів, методику самовивчення і самоаналізу власної управлінської діяльності процесом національного виховання учнів. Управління системою національного виховання учнів у позакласній роботі - інтеграція взаємодії суб'єктів процесу виховання на основі раціонального визначення та реалізації його методології, мети, форм і методів здійснення. Наведено окремі приклади учнівського самоврядування, яке в органічному поєднанні з адміністративним управлінням сприяє підвищенню ефективності національного виховання учнів у позакласній роботі.

  Скачати повний текст

У роботі висвітлено результати дослідження комплексного визначення, виявлення умов розвитку і порівняння функціонування політичних процесів на субрегіональному рівні в Україні на прикладі Закарпатської, Львівської і Чернівецької областей в 2010-2015 рр. В історіографічному аспекті зображено, що за останні п'ятдесят років субнаціональна проблематика пройшла складний шлях до становлення в порівняльній політології: від свого відкриття до формування самостійного дослідницького напряму. Зазначено, що характерною ознакою досліджень українських вчених є розуміння субдержавних процесів через спектр дотичних понять, концептів та явищ, які не завжди розглядаються в проблематиці безпосередньо. Приділено увагу теоретико-методологічному аспекту, зокрема продемонстровано, що основа досліджень субрегіонального рівня політики ґрунтується на застосуванні субнаціонального порівняльного методу, який за час відповідного розвитку пройшов два етапи: «класичний» та «новітній». Відзначено, що субнаціональний політичний режим обґрунтований вченими як ключове явище та базова категорія у рамках територіальних досліджень. У дисертації виділено той момент, що про режим варто говорити через контекст двох суперечливих, проте взаємодоповнюючих, тез: режим як даність і режим як кореляція. З методичного боку встановлено, що вимірювання політичних процесів на субнаціональному рівні прийнято здійснювати через два види технік – інституційної та експертної. У дисертації застосовані обидва шляхи, що базуються на наявному здобутку та авторському новаторству з точки зору конструювання методик, а сам процес їхньої реалізації – на використанні інтервального підходу в аналізі інституційного зрізу територіальної одиниці. Виділено той момент, що експертні техніки засновуються на судженнях знавців місцевої політики, а інституційні – на формальних показниках функціонування різних вимірів політики. Окреслено, що вивчення і вимірювання функціонування політичних процесів на субрегіональному рівні сприяє широким дослідницьким можливостям для висвітлення інституційного розвитку територіальних одиниць у державі. З іншого боку, це впливає на безпосередній оптимальний пошук механізмів, що своєчасно, з практичної точки зору, здатні зумовити внутрішнє перетворення проблемних інституційних вимірів у кореляції до демократичного спрямування.^UThe thesis highlights the results of research of complex definition, identification of conditions of development and comparison of functioning of political processes at the subnational level in Ukraine on the example of Transcarpathian, Lviv and Chernivtsi regions in 2010-2015. In the historiographical aspect, it is reflected that in the last fifty years subnational issues have passed a difficult path to formation in comparative political science: from its discovery to the derivation of an independent research direction. It is also noted that a characteristic feature of the research of Ukrainian researchers was the understanding of subnational processes through a range of related concepts, ideas and phenomena that are not always considered in the issue directly. The thesis pays attention to the theoretical and methodological aspects. In particular, it is shown that the ground of research at the subnational level of policy is based on the application of the subnational comparative method, which during the relevant development has gone through two stages: «classic» and «modern». It is noted that the subnational political regime is substantiated by researchers as a key phenomenon and a basic category in the framework of territorial research. The thesis highlights the point that should be discussed in the context of two contradictory, but complementary, theses: regime as a given and regime as correlation. From the methodological point of view, it is established that the measurement of political processes at the subnational level is carried out through two types of techniques – institutional and expert. The thesis uses both ways, that based on existing achievements and author's innovation in terms of constructing methods, and the process of their implementation – on the use of an interval approach in the analysis of the institutional section of the territorial unit. The point is that expert techniques are based on the judgments of experts in local politics, and institutional – on the basis of formal indicators of the functioning of various dimensions of policy. The thesis outlines that the study and measurement of the functioning of political processes at the subnational level contributes to broad research opportunities to highlight the institutional development of subnational units in the state. On the other hand, it affects the immediate optimal search for mechanisms that in a timely manner, from a practical point of view, can lead to the internal transformation of problematic institutional dimensions in correlation to the democratic direction.