Досліджено особливості змін фазичних і токсичних складових електродермальних потенціалів, температури, інтенсивності потовиділення на долоні, глибини дихальних рухів та їх взаємозв'язки з індивідуальними рівнями алекситимії, емпатії, показниками за тестом "Синдрому хронічної втоми" під час спокою та за функціональних навантажень у людини. Встановлено, що зміни електродермальних потенціалів як під час, так і після функціональних навантажень різного типу (комп'ютерна гра, математичне тестування, перегляд емоційно негативно-забарвлених відеофрагментів) виявляють вірогідні зв'язки зі змінами неспецифічного збудження, настрою, емоційними складовими, змінами інших фізіологічних параметрів, а також відрізняються за характером змін залежно від типу навантаження. Виявлено вірогідні кореляційні зв'язки електродермальних потенціалів з індивідуальними рівняннями емпатії, алекситимії та проявами синдрому хронічної втоми обстежуваних.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено методи, моделі та інструментальні засоби аналізу та вибору напрямків розвитку багаторівневих структур управління проектами (БСУ) у вигляді прикладної інформаційної технології комплексного аналізу функціонування та моделювання динаміки реалізації проектів з урахуванням впливу факторів ризику та особливостей багаторівневого управління, підтримки прийняття рішень щодо удосконалення БСУ. Вперше одержано метод аналізу багаторівневих структур управління, в якому враховано структуру БСУ, протоколи взаємодії виконавців та результати виконання проекту. Зазначено, що даний метод, на відміну від існуючих, дає змогу комплексно оцінити систему організаційного управління шляхом застосування методів теорії нечітких множин та відношень. Виявлено елементи, що негативно впливають на функціонування всієї системи, визначено причини даного впливу, запропоновано заходи щодо їх усунення.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "протоперсонаж". Розглянуто еволюцію поглядів на основні підходи до вчення про автора та героя (персонажа) як корелятивної діади. Описано активність протоперсонажа у порівнянні - зіставленні з поняттями "персонаж", "прототип". Наведено методологічне обгрунтування "химерності" як стильової домінанти сучасної української історичної прози. Описано феномени "химерності" оповіді як ефекти активності протоперсонажа і ця активність протоперсонажа є надійним пояснювальним принципом для явищ химерної оповіді, які традиційно розглядаються як наслідки свідомої активності біографічного автора. Систематизовано жанрові пріоритети "химерної" прози в аспекті, який визначає активність протоперсонажа. Проаналізовано епічне висловлювання як безпосередню тілесність надіндивідуального суб'єкта мовного буття - народ.

  Скачати повний текст

Удосконалено та розроблено методи оцінки генотипу племінних тварин, оптимізовано програми селекції в молочному скотарстві. Удосконалено методи оцінки бугаїв-плідників з урахуванням препотентності, визначення вірогідності багатофакторних моделей, генетичних кореляцій для підвищення об'єктивності селекційних індексів. Розроблено методи формування аналогів за комплексом ознак за будь-якої малої величини фенотипової неоднорідності ознак, а також критерій оптимізації програм селекції.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний, синтетичний аналіз розвитку та функціонування української національної ідентичності (НІ) на сучасному етапі розвитку філософської думки як складного утворення, що тісно пов'язано з загальними етапами розвитку суспільства. Визначено зміст і теоретико-методологічні засади поняття національної ідентичності, показано її структурно-функціональну роль у націотворчих процесах. Розкрито суть понять романтичного, модерного та постмодерного націоналістичних дискурсів, а також наративну природу ідентичності як "оповіді про життя". На підставі використання змісту поняття нормативної ідентичності запропоновано метод аналізу української НІ для аналізу різних чинників формування НІ. Виділено три національних дискурси, на підставі яких проходить конструювання НІ, зокрема, романтичний, модерний, постмодерний. Проаналізовано наукові, художні та публіцистичні тексти, в яких описується НІ як наративна оповідь, а також особливості конструювання ідентичності як наратива в даних дискурсах.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні питання розробки технологічно перспективних методів хімічного модифікування поверхні вуглецевих матеріалів з метою формування функціонального покриву із заздалегідь заданими властивостями. З використанням реактивів Гриньяра розроблено ефективні методики модифікування поверхні активованого вугілля (АВ) органічними гідрофобними групами. Синтезовано серію зразків АВ з ковалентно закріпленими вуглеводневими насиченими, ненасиченими та ароматичними групами. На базі сучасних методів дослідження вивчено фізико-хімічні властивості одержаних систем, особливості перебігу окиснювальних процесів і термічні перетворення на їх поверхні. Розглянуто закономірності перебігу реакції каталітичного розпаду пероксиду водню і третбутилгідропероксиду на поверхні вихідних і модифікованих зразків АВ, а також зразків АВ з нанесеним паладієм. Встановлено, що найвищу активність виявляють гідрофобізовані зразки з нанесеним паладієм.

  Скачати повний текст

Дослідження присвячено актуальним проблемам формування та розвитку інтегрованих систем управління (ІСУ) у промисловості. Досліджено поняття ІСУ та його генезис під впливом концепцій управління та теорії організації, що визначив роль і місце ІСУ в системі управління підприємством. Запропоновано визначення ІСУ з позиції ситуаційного підходу. Систематизовано методи моделювання та оцінки ІСУ, визначено їх переваги та недоліки. Визначено теоретико-методичні підходи до оцінки результативності ІСУ у параметрах складності системи підприємства. Обґрунтовано застосування проектного підходу до формування ІСУ та розроблено етапи формування ІСУ. Досліджено взаємозв'язки між зовнішнім середовищем підприємства та рішенням щодо впровадженням стандартизованих систем управління. Розроблено методику оцінки складності системи підприємства як результату впровадження неінтегрованих стандартизованих підсистем управління та ІСУ. Запропоновано методику виявлення зв'язків між складністю ІСУ, складністю керованої підсистеми та фінансовими результатами підприємства. Запропонована методика щодо вибору стратегій ІСУ зі збільшення, зменшення та стабілізації складності елементів системи підприємства.^UThe dissertation provides for a theoretical generalization and offer a solution to an important scientific and applied problem of development of conceptual, theoretical, methodological and methodical provisions for the formation of integrated management systems (IMS) of industrial enterprises, considering the impact of the complexity of the enterprise system. The study contains systematization of theoretical and methodological approaches to the definition of "integrated management system", resulting in the development of the interpretation of the concept both in a narrow (traditional approach) and broad sense. The improved concept of IMS, in contrast to the current, refers not only to a combination of several interconnected target standardized and/or nonstandardized management subsystems, which have common elements but to an enterprise management system that combines all subsystems and is constantly evolving; that ensures the efficiency, viability, competitiveness and sustainability of the enterprise in the new external and internal context of operation. The study further develops the understanding of IMS within the situational approach, which distinguishes two major stages: a) integration of standardized management subsystems into the overall management system, and b) their integration, which allows for long-term, strategic planning and management of organizational complexity to ensure the efficiency and effectiveness of the IMS. There determines theoretical and methodological approaches to assess the effectiveness of IMS under the parameters of the complexity of the enterprise system. For the first time, it is proposed to evaluate the effectiveness of IMS through the use of the concept of "complexity", which solves problems related to the implementation and practical use of IMS, which are manifested in uncontrolled growth of management complexity, which in turn reduces both its efficiency and motivation of the enterprise to use IMS in general. The application of the project approach to the formation of the IMS is substantiated and the phases of the formation of the IMS is developed. It is proved that there is a relationship between environmental factors and the introduction of standardized enterprise management systems. It is substantiated that each country has its own set of factors of the external environment of enterprises that influence their decision to implement standardized management systems. It is determined that there exist similar models of the external environment of enterprises, which stimulate the introduction of standardized enterprise management systems. It was found that in Ukraine none of the selected environmental factors showed a correlation with the process of implementation of standardized enterprise management systems. In our opinion, this indicates that in general enterprises in the country do not consider the trends of changes in the external environment while forming IMS, which negatively affects their development. However, companies that are focused on the external markets, in particular, the EU market, implement standardized targeted management systems to modernize their business processes. It is proved that the introduction of standardized management subsystems with their subsequent integration increases the complexity of not only the enterprise management system but also the managed subsystem. Therefore, the impact of the IMS or its non-integrated components should be assessed on the scale of the entire enterprise system, and the assessment of the level of complexity should take into account all elements of the enterprise system. It is determined that enterprises that have already integrated standardized control subsystems have a smaller increase in complexity than enterprises that have implemented autonomously operating (non-integrated) standardized control subsystems. It is substantiated that the formation of IMS causes an uneven increase in the complexity of the elements of the enterprise system. The indicators of the domestic market of the checkpoint, in particular production volumes, sales, export, import volumes in dynamics of past years are analysed. The degree of prevalence of certified (sub) control systems at the enterprises-manufacturers of checkpoints is scrutinised. It was found that the most common of those used is DSTU ISO 9001: 2015 "Quality Management Systems". There is a low level of interest in the implementation of DSTU OHSAS 18001: 2010 "Occupational Health and Safety Management Systems". Only two companies, which are leaders in the domestic market of cable products, have integrated standardized management systems. A method has been developed to identify the links between the complexity of the MIS, the complexity of the managed subsystem and the financial results of the enterprise. There is also proposed a method for selecting IMS strategies to

Дисертаційна робота «Формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх юристів у процесі фахової підготовки» є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх юристів у процесі фахової підготовки. Перший розділ «Формування професійно-комунікативної компетентності юристів як педагогічна проблема» присвячено вивченню та аналізу педагогічних аспектів формування професійно-комунікативної компетентності у майбутніх юристів. Підкреслюється важливість розвитку не лише фахових знань, але й навичок ефективної комунікації, які визначають успішну практику в юридичній сфері. У розділі проводиться аналіз сучасних педагогічних стратегій, методик та підходів, спрямованих на покращення процесу формування комунікативних умінь та професійних здібностей у майбутніх юридичних фахівців. Розглядаються теоретичні аспекти педагогічної науки, які пов’язані із визначенням оптимальних стратегій навчання та розвитку, спрямованих на підвищення рівня комунікативної компетентності в межах юридичної освіти.У другому розділі «Методичні засади професійно-комунікативної підготовки майбутніх юристів» розглядаються ключові методичні аспекти, спрямовані на підготовку майбутніх юристів до успішної професійної діяльності в контексті комунікативних вмінь та навичок. Аналізуються теоретичні основи методики викладання та організації навчального процесу з урахуванням специфіки юридичної освіти.У третьому розділі «Експериментальна перевірка педагогічних умов формування компетентності майбутніх юристів» розглядається експериментальне дослідження, спрямоване на перевірку та оцінку ефективності педагогічних умов, які сприяють формуванню компетентності у майбутніх юристів. Проводиться аналіз методів та стратегій, що використовуються для впровадження педагогічних інновацій у навчальний процес з метою підвищення якості освіти у сфері юридичної діяльності. В розділі представлені результати експериментального дослідження, включаючи порівняльний аналіз результатів між контрольною та експериментальною групами, а також статистичну обробку отриманих даних. Здійснюється оцінка впливу педагогічних умов на формування та підвищення рівня компетентності здобувачів освіти-юристів. Дослідження робить акцент на практичному значенні отриманих результатів і рекомендаціях для вдосконалення навчального процесу, спрямованих на підвищення ефективності формування компетентності майбутніх фахівців у галузі права через оптимальний вибір педагогічних підходів та умов навчання. У ході написанні дисертації, ми дійшли таких висновків. Нами здійснено теоретико-методологічний аналіз поняття професійної компетентності, визначено критерії та показники рівнів її сформованості. Нами експериментально перевірено ефективність запропонованої моделі шляхом упровадження сконструйованої на її основі програми формування професійної компетентності майбутніх юристів. Нами визначено рівні сформованості професійної культури майбутніх юристів за такими діагностичними методиками. В експериментальній групі базовий рівень визнали 28,55% майбутніх юристів, у контрольній групі – 27,68% респондентів. На результативному рівні в експериментальній групі зараховано 61,41% майбутніх юристів, у контрольній – 61,77% здобувачів освіти. Рефлексивний рівень зафіксований у 10,04% опитаних експериментальної групи та у 10,55% юристів майбутньої контрольної групи. Значні позитивні зміни відбулися в експериментальній групі. Так, під час контрольного експерименту початковий рівень виявлено у 6,1% майбутніх юристів експериментальної групи (на початковому етапі він був у 28,55% респондентів); продуктивний рівень зафіксовано у 72,6% здобувачів освіти (раніше 61,41%); рефлексивний рівень виявлено у 21,3% майбутніх юристів (у 10,04% здобувачів освіти). У контрольній групі виявлено невеликі позитивні зміни. Так, на етапі контролю базовий рівень виявлено у 23,3% майбутніх юристів (виявлено у 27,68% опитаних); продуктивний рівень зафіксовано у 64,1% здобувачів освіти (був у 61,77%); рівень рефлексії виявили 12,6% майбутніх юристів (таких було 10,55% здобувачів освіти).Таким чином, використання різноманітних форм, методів і прийомів професійної підготовки сприяє формуванню професійної компетентності здобувачів освіти, дозволяє їм оволодіти способами інтерпретації професійної культури та стратегіями культурологічного дослідження, передбачити можливі проблеми професійної діяльності та визначити шляхи сприяння їм, забезпечуючи при цьому розвиток комунікативних навичок юристів у майбутньому, формування їх професійної культури на основі контекстного навчання.^UThe dissertation "Formation of Professional and Communicative Competence of Future Lawyers in the Process of Professional Training" is a theoretical and experimental study of the problem of formation of professional and communicative competence of future lawyers in the process of professional training. The first section "Formation of Professional and Communicative Competence of Lawyers as a Pedagogical Problem" is devoted to the study and analysis of pedagogical aspects of the formation of professional and communicative competence of future lawyers. The author emphasizes the importance of developing not only professional knowledge, but also effective communication skills that determine successful practice in the legal field. The chapter analyses modern pedagogical strategies, methods and approaches aimed at improving the process of developing communication skills and professional abilities of future lawyers. The theoretical aspects of pedagogical science related to the determination of optimal learning and development strategies aimed at improving the level of communication competence within legal education are considered.The second chapter, "Methodological Foundations of Professional and Communicative Training of Future Lawyers", examines the key methodological aspects aimed at preparing future lawyers for successful professional activities in the context of communication skills. The theoretical foundations of teaching methods and organization of the educational process are analyzed, taking into account the specifics of legal education.The third chapter, "Experimental Verification of Pedagogical Conditions for Forming the Competence of Future Lawyers", deals with an experimental study aimed at verifying and evaluating the effectiveness of pedagogical conditions that contribute to the formation of competence in future lawyers. The methods and strategies used to introduce pedagogical innovations into the educational process in order to improve the quality of education in the field of legal activities are analyzed. The section presents the results of the experimental study, including a comparative analysis of the results between the control and experimental groups, as well as statistical processing of the data obtained. The author assesses the impact of pedagogical conditions on the formation and improvement of the level of competence of law students. The research focuses on the practical significance of the results obtained and recommendations for improving the educational process aimed at increasing the effectiveness of the formation of competence of future legal professionals through the optimal choice of pedagogical approaches and learning conditions. In the course of writing this thesis, we have come to the following conclusions. We have carried out a theoretical and methodological analysis of the concept of professional competence, identified criteria and indicators of its levels of formation. We have experimentally tested the effectiveness of the model by implementing a programme to develop the professional competence of future lawyers.We have determined the levels of formation of future lawyers' professional culture using the following diagnostic methods. In the experimental group, the basic level was recognized by 28.55% of future lawyers, and in the control group - by 27.68% of respondents. At the effective level, 61.41% of future lawyers in the experimental group and 61.77% of students in the control group were enrolled. The reflexive level was recorded in 10.04% of respondents in the experimental group and in 10.55% of lawyers in the future control group. Significant positive changes occurred in the experimental group. Thus, during the control experiment, the initial level was found in 6.1% of future lawyers of the experimental group (at the initial stage it was in 28.55% of respondents); the productive level was recorded in 72.6% of students (previously 61.41%); the reflective level was found in 21.3% of future lawyers (10.04% of students). In the control group, small positive changes were found. Thus, at the control stage, the basic level was found in 23.3% of future lawyers (27.68% of respondents); the productive level was recorded in 64.1% of students (61.77%); the level of reflection was found in 12.6% of future lawyers (10.55% of students).Thus, the use of various forms, methods and techniques of professional training contributes to the formation of professional competence of students, allows them to master the ways of interpreting professional culture and strategies of cultural research, to foresee possible problems of professional activity and to identify ways to facilitate them, while ensuring the development of communication skills of lawyers in the future, the formation of their professional culture based on contextual learning.