Дисертація присвячена вирішенню завдання вдосконалення лікування дітей з синдромом вегетативної дисфункції шляхом вивчення виду порушень моторної функції верхнього відділу травного каналу та призначення схем терапії залежно від типу розладів моторики.Було проведено комплексне клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження 109 дітей віком 6–16 років з вегетативною дисфункцією і скаргами з боку органів травлення. Було вивчено клінічну симптоматику захворювань з урахуванням скарг та анамнестичних даних, результатів об'єктивного обстеження, загального клінічного дослідження крові та сечі, біохімічного дослідження крові, дослідження калу на яйця гельмінтів, даних електрокардіографії, консультацій лікарів-спеціалістів, ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.Стан слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки та наявність моторно-евакуаторних порушень у вигляді рефлюксу оцінювали за даними фіброезофагогастродуоденоскопії. Визначення евакуаторної функції шлунка проводилося під час ультразвукового дослідження методом наповнення. Усім дітям проведилося вивчення вегетативної регуляції серцевого ритму методом кардіоінтервалографії. Було проведено діагностику рівнів ситуативної (реактивної) та особистістої тривожності з використанням тесту Спілбергера–Ханіна.Виявлено групу дітей із синдромом вегетативної дисфункції і порушеннями моторної функції верхнього відділу травного каналу. Вивчено клінічні прояви, фактори ризику виникнення, типи порушень моторної функції верхнього відділу травного каналу при синдромі вегетативної дисфункції у дітей, визначено зв'язок цих порушень з інфікуваністю H. pylori.Усі обстежені діти були поділені на дві репрезентативні групи. Основна група – 87 дітей із синдромом вегетативної дисфункції іпорушеннями моторної функції верхнього відділу травного каналу та група порівняння – 22 дітей із синдромом вегетативної дисфункції без порушень моторики.З метою проведення лікування діти підгрупи ІА із синдромом вегетативної дисфункції та прискоренням моторної функції ВВТК були поділені на дві терапевтичні підгрупи: ІА1 – отримувала тільки базисну терапію СВД та ІА2 – крім базисної терапії СВД отримувала корекцію порушення моторної функції ВВТК. Пацієнти підгрупи ІБ також були поділені на дві підгрупи: ІБ1 – отримувала тільки базисну терапію СВД та ІБ2 – крім базисної терапії СВД отримувала корекцію порушення моторної функції ВВТК. Була доведена ефективність лікування синдрому вегетативної дисфункції з урахуванням типу розладів моторики верхнього відділу травного каналу.Ключові слова: вегетативна дисфункція; моторна функція; діти^UThe dissertation is devoted to solving the problem of improving the treatment of children with autonomic dysfunction syndrome by studying the type of motor dysfunction of the upper digestive tract and the appointment of treatment regimens depending on the type of motor disorders.A comprehensive clinical, laboratory and instrumental examination of 109 children aged 6-16 years with autonomic dysfunction and complaints from the digestive system was conducted. Clinical symptoms of diseases were studied taking into account complaints and anamnestic data, results of objective examination, general clinical examination of blood and urine, biochemical examination of blood, examination of helminth eggs, electrocardiography data, consultations of specialists, ultrasound examination of abdominal organs.The condition of the mucous membrane of the stomach and duodenum and the presence of motor-evacuation disorders in the form of reflux was assessed by fibroesophagogastroduodenoscopy. Determination of the evacuation function of the stomach was performed during ultrasound examination by filling. All children were studied the autonomic regulation of heart rhythm by cardiointervalography. Levels of situational (reactive) and personal anxiety were diagnosed using the Spielberger–Khanin test.A group of children with autonomic dysfunction syndrome and motor disorders of the upper digestive tract was identified. The clinical manifestations, risk factors, types of disorders of the motor function of the upper digestive tract in the syndrome of autonomic dysfunction in children, the connection of these disorders with H. pylori.All surveyed children were divided into 2 representative groups. The main group – 87 children with autonomic dysfunction syndrome and motor dysfunction of the upper digestive tract and the comparison group – 22 children with autonomic dysfunction syndrome without motor dysfunction of the upper digestive tract.In order to treat children of subgroup IA with autonomic dysfunction syndrome and acceleration of motor function UPDT were divided into 2 therapeutic subgroups: ІA1 – received only basic therapy of VD syndrome and ІA2 – received in addition to basic therapy SVD correction of motor UPDT. Patients of subgroup ІB were also divided into 2 subgroups: subgroup ІB1 – received only basic therapy SVD and subgroup ІB2 received in addition to basic therapy SVD correction of motor dysfunction UPDT. The effectiveness of treatment of autonomic dysfunction syndrome was proved taking into account the type of motor disorders of the upper digestive tract.Key words: autonomic dysfunction; motor function; children

Дана дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей клінічного перебігу та оптимізації терапії бронхіальної астми у дітей з супутніми надлишковою масою тіла та ожирінням. За оцінками ВООЗ 2020 року, бронхіальна астма є найбільш поширеною хронічною патологією у світі серед дитячого населення. За даними офіційної статистики, що опубліковані у звіті ВООЗ Global Asthma Report 2018 року, поширеність бронхіальної астми у регіоні, що об'єднує Західну і Східну Європу (до якого належить Україна), серед дітей віком 6-7 років складає 8,7 %, віком 13-14 років 9,7 %. Однією з супутніх патологій, що може обтяжувати перебіг бронхіальної астми, є надлишкова маса тіла та ожиріння, що теж стрімко поширюються в останні десятиріччя. За оцінками UNICEF 2019 року, у Східній Європі майже 1 із 7 дітей до 5 років має надлишкову масу тіла, а тенденція поширення ожиріння у світі говорить про те, що до 2025 року кількість дітей із надлишковою масою тіла у віці до 5 років зросте до 43 мільйонів. Проблема коморбідного перебігу бронхіальної астми і ожиріння вже привернула увагу науковців усього світу, адже сучасні рекомендації зазвичай спрямовані на надання допомоги по кожній із нозологій окремо, не враховуючи взаємообтяжуючого впливу обох захворювань. У матеріалах GINA ожиріння визнано чинником ризику бронхіальної астми із рівнем доказовості В. Обидва процеси, як бронхіальна астма, так і ожиріння, є хронічними, складними і багатофакторними за своєю природою, обидва суттєво погіршують якість життя, проте чіткі патогенетичні механізми їх взаємовпливу достеменно невідомі, гіпотетичні. Крім того, більшість наукових здобутків у цій царині стосуються дорослого населення, особливості ж поєднаного перебігу та вибору ефективних підходів до лікування цих захворювань у дітей вкрай обмежені, що обумовлює нагальну необхідність цих досліджень у педіатрії. Метою даної роботи є підвищення ефективності лікування бронхіальної астми та покращення якості життя у дітей з надлишковою масою тіла та ожирінням шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу та вибору контролюючої терапії бронхіальної астми з врахуванням наявності у таких дітей додаткового низькорівневого персистуючого системного запалення.Завдання дослідження:1. Вивчити особливості клінічного перебігу бронхіальної астми у дітей з надлишковою масою тіла та ожирінням.2. Дослідити функцію зовнішнього дихання у дітей, хворих на бронхіальну астму з надлишковою масою тіла та ожирінням.3. Визначити зміни запальних показників крові у дітей, хворих на бронхіальну астму з надлишковою масою тіла та ожирінням.4. Провести оцінку якості життя дітей, хворих на бронхіальну астму з надлишковою масою тіла та ожирінням.5. Обґрунтувати вибір схеми контролюючої терапії бронхіальної астми у дітей з надлишковою масою тіла та ожирінням з використанням комбінації3 низьких доз інгаляційних глюкокортикостероїдів з антилейкотрієновим препаратом монтелукастом, враховуючи особливості фенотипу захворювання.^UThis dissertation is devoted to the study of the features of clinical course and optimization of the treatment of bronchial asthma in children with concomitantoverweight and obesity. According to WHO 2020 estimations, bronchial asthma is the most common chronic pathology in the world among children. According to official statistics published in the WHO Global Asthma Report 2018, the prevalence of bronchial asthma in the region uniting Western and Eastern Europe (which includes Ukraine), among children aged 6-7 years is 8,7 %, among children aged 13-14 years is 9,7 %. One of the concomitant pathologies that can aggravate the course of bronchial asthma is overweight and obesity, which have also spread rapidly in recent decades. According to UNICEF estimates in 2019, in Eastern Europe almost 1 in 7 children under 5 years of age are overweight, and the trend of obesity in the world suggests that by 2025 the number of overweight children under 5 years of age will increase to 43 millions. The problem of the comorbid course of bronchial asthma and obesity has already attracted the attention of scientists around the world, because modern recommendations are usually aimed at providing assistance for each of the nosologies separately, without taking into account the aggravating effects of both diseases.Objectives of the research:1. To study the pecularities of the clinical course of bronchial asthma in children with overweight and obesity.2. To investigate the lung function in children with asthma, who are overweight and obese.3. To determine the changes in inflammation markers due to minimal chronic persistent inflammation in children with asthma, who are overweight and obese.4. То assess the quality of life of children with asthma, who are overweight and obese.5. To justify the choice of control therapy for bronchial asthma in overweight and obese children using a combination of low doses of inhaled glucocorticosteroids with the antileukotriene drug montelukast, taking into account the phenotype of the disease.