Розкрито суть і структуру банківських інвестицій. Узагальнено та систематизовано теоретичні підходи до їх класифікації. Розглянуто сучасний стан, специфіку, чинники та фінансові інструменти банківської інвестиційної діяльності в Україні. Досліджено функції національного банківського інвестування. Обгрунтовано необхідність і напрями державного регулювання даної діяльності. Проаналізовано причини, масштаби, межі та наслідки іноземного банківського інвестування. Обгрунтовано доцільність і перспективи створення в Україні структурних підрозділів іноземних банків, спеціалізованих інвестиційних банків, фінансових супермаркетів і банківських холдингів. Розроблено методичні підходи до оцінювання ефективності банківської інвестиційної діяльності з використанням економіко-математичних методів. Досліджено джерела та механізми формування банківських інвестиційних ресурсів і шляхи їх оптимізації. Обгрунтовано необхідність створення єдиної системи оцінки ризиків і на її основі та з використанням теорії ризик-менеджменту - державної системи управління інвестиційною безпекою банків. Висвітлено міжнародний досвід державного регулювання банківської інвестиційної діяльності та можливості його адаптації до умов сучасної банківської діяльності в Україні. Визначено концептуальні засади розвитку та шляхи вдосконалення державного регулювання банківської інвестиційної діяльності в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено перше комплексне монографічне історико-фольклористичне дослідження процесу рецепції українського фольклору у німецькомовних джерелах кінця XIX - початку XX ст., яке вводить в науковий обіг значний обсяг мало або цілком невичерпного матеріалу про історію розвитку контактів української та європейської фольклористики. Дослідження у повному обсязі охоплює факти рецепції українського фольклору у фаховій німецькомовній народознавчій літературі, виявляє певні закономірності появи та резонансу цієї рецепції, систематизує великий історико-фольклористичний фактаж для заповнення прогалин в історіографії розвитку української фольклористики.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено еволюцію поглядів на оцінку достатності капіталу банку та наглядові вимоги до її визначення. Уточнено визначення капіталу банку, достатності капіталу банку та ринкової невизначеності. Здійснена оцінка регулятивного капіталу та якості активів як основних складових розрахунку коефіцієнта достатності капіталу банку. Проведено аналіз динаміки основних показників, які характеризують структуру капіталу банків України, дотримання нормативів капіталу та ризикованість активів.Охарактеризовано сучасну структуру вимог до достатності капіталу. Проведено аналіз формування законодавчої бази національним регулятором та з'ясовано еволюцію підходів до нормативного визначення достатності капіталу банків у вітчизняній практиці. Проаналізовано якість кредитного портфеля вітчизняних банків, оцінено динаміку його розвитку та виявлено зміни у його складі. Досліджено нові наглядові інструменти, в основі яких є оцінка ризиків та якості управління ними в банку.Обґрунтовано напрями забезпечення якісної оцінки достатності капіталу банку в умовах ринкової невизначеності, переваги вдосконалення сучасних підходів до оцінки достатності капіталу банку з урахуванням міжнародних підходів, моделювання розміру достатності капіталу банку для покриття ризиків в умовах ринкової невизначеності, надано пропозиції з імплементації концепції внутрішньої20оцінки достатності капіталу (ICAAP), з розроблення карти річного циклу оцінки банком достатності свого капіталу.Ключові слова: капітал, капітал банку, центральний банк, достатність капіталу банку, розвиток банківської системи, регулятивний капітал, операційний ризик, ризик концентрації, ICAAP, SREP.^UThere has been investigated the evolution of views on assessing the adequacy of the bank's capital and supervisory requirements for its definition. The definition of the bank's capital, adequacy of the bank's capital and market uncertainty has been clarified. The essential characteristic of the concept of the bank capital has been considered through the prism of capital functions, which are the most appropriate during the period of economic fluctuations. It has been justified that during periods of market transformations, the function of ensuring confidence in the bank is of primary importance in the bank's activities.Prerequisites and methodological foundations of determination and regulation of the bank capital adequacy in conditions of market uncertainty have been described; existing approaches to estimation of main elements of calculation of the capital adequacy ratio have been disclosed. It has been established that the legal framework for international regulation of capital adequacy was formed as a reaction to the failure by means of individual supervision to monitor the stability of financial institutions during times of crisis and stress.The regulatory capital and the quality of assets have been assessed as the main components of the calculation of the bank's capital adequacy ratio. An analysis of the dynamics of the main indicators characterizing the capital structure of banks of Ukraine, compliance with capital standards and riskiness of assets has been carried out. It has been established that banks have formed a sufficient level of reserves for non-performing assets and are gradually reducing the share of distressed debt, and the coverage of non-performing loans with reserves is at an acceptable level in accordance with international standards.The modern structure of capital adequacy requirements has been described. An analysis of the formation of the legislative framework by the national regulator has been carried out and the evolution of approaches to the normative determination of capital adequacy of banks in domestic practice clarified. The quality of the loan portfolio of domestic banks has been analyzed, the dynamics of its development has been evaluated and changes in its composition have been revealed. New supervisory instruments have been investigated, which are based on the assessment of risks and the quality of their management in the bank.It has been proposed to introduce the 1st stage to implement the risk-oriented foundations of supervision, and the method of calculating capital to cover operational risk which is based on the definition of the business indicator of gross income (BI) for the purposes of domestic banking practice and the limit indicator α, the size of which is set depending on the value of the business indicator.The directions of ensuring a qualitative assessment of the bank's capital adequacy in conditions of market uncertainty, the advantages of improving modern approaches to assessing the capital adequacy of the bank taking into account international approaches, modeling the size of the bank's capital adequacy to cover risks in conditions of market uncertainty have been justified, proposals are made to implement the concept of internal capital adequacy assessment (ICAAP), on the development of a map of the annual cycle of the bank's internal capital adequacy assessment process, which contributes to the systematization and structuring of its components, which will protect financial institutions from mixing and/or falling out of certain stages of the process.Keywords: capital, bank capital, central bank, bank capital adequacy, banking system development, regulatory capital, operational risk, concentration risk, ICAAP, SREP.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення актуального наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних положень, розробленні методичних підходів та практичних рекомендацій щодо удосконалення державного регулювання фінансового оздоровлення банків в Україні. У роботі розвинено категорійно-понятійний апарат теорії фінансового оздоровлення, зокрема, за процесним підходом запропоновано тлумачити термін «фінансове оздоровлення банку» у вузькому та широкому розуміннях, акцентуючи увагу на тому, що його головною метою є досягнення довготривалої фінансової стабільності, адекватності капіталу та прибутковості банківської установи. Розвинені наукові підходи до систематизації сутнісних ознак фінансового оздоровлення банку та його характеристик за такими критеріями: змістом, формою прояву, економіко-правовим процесом, перспективною спрямованістю, зумовлюючими чинниками, джерелами фінансування. Як методичну основу фінансового оздоровлення банку визначено стратегічний підхід, виокремивши захисну та наступальну стратегії та обґрунтувавши особливості їх застосування у розрізі етапів життєвого циклу функціонування банку. Набула подальшого розвитку типологія видів фінансового оздоровлення банків, які запропоновано класифікувати у розрізі профілактичного; фінансового оздоровлення в умовах внутрішньо корпоративної кризи банку та посткризового. Сформовано теоретичну модель системи фінансового оздоровлення банків, головним пріоритетом функціонування якої є забезпечення їх фінансової стабільності. У рамках запропонованої системи обґрунтовано її суб'єктно-об'єктне середовище; функції (перерозподільна, попереджувальна, планувальна, стимулююча, соціальна, контрольна та стабілізаційна) та принципи її функціонування на мікро- та макрорівнях, а також представлено зміст підсистем системи фінансового оздоровлення банків. Набули подальшого розвитку обґрунтування змісту та структурування методичного інструментарію фінансового оздоровлення банків шляхом виокремлення зовнішніх та внутрішніх інструментів у розрізі фінансових, операційних, структурних, маркетингових та аналітичних їх різновидів. Розвинені наукові положення щодо методології державного регулювання в системі фінансового оздоровлення банків, а саме, окреслено визначальні риси об'єктів системи фінансового оздоровлення та детермінанти операційних векторів державного регулювання в системі фінансового оздоровлення, розглядаючи їх у розрізі мікро- та макропруденційних аспектів, а також виокремлених фаз циклів економічної активності («економічний бум», «економічний спад», «економічна/фінансова криза», «економічне пожвавлення» та «економічне зростання»). У роботі проведено угрупування інструментів державного регулювання фінансового оздоровлення банків у розрізі монетарних (економічні) та немонетарних (індикативні, адміністративні, організаційно-управлінські та нормативно-законодавчі) методів; визначено принципи державного регулювання задля ефективного та результативного фінансового оздоровлення банків. Також набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо інституціонального середовища державного регулювання в системі фінансового оздоровлення банків у розрізі інституцій прямого та опосередкованого впливу у рамках здійснення заходів з профілактичного, кризового та посткризового фінансового оздоровлення.Проведено комплексну оцінку особливостей вітчизняної практики державного регулювання в системі фінансового оздоровлення банків України, яка дозволила, з одного боку, констатувати суттєве удосконалення інституційного забезпечення функціонування цієї системи, починаючи з 2015 року та об'єктивне підвищення рівня фінансової стабільності банків України. Водночас, з іншого боку, з'ясовано, що наразі функціонал інституту фінансового оздоровлення банків більшою мірою направлений на мінімізацію фінансових втрат кредиторів та вкладників, а також фінансових витрат держави внаслідок виведення банківської установи з ринку. Оцінка сучасної трансформації вітчизняної системи фінансового оздоровлення у розрізі монетарних та немонетарних методів державного регулювання дозволила поглибити причинно-наслідкові зв'язки між змінами, які відбулися у інституційному забезпеченні її функціонування, та рівнем фінансової стабільності банківського сектору як головного пріоритету цієї системи. Особлива увага у дисертаційній роботі присвячена дослідженню впливу монетарних інструментів на ефективність заходів із фінансового оздоровлення банків. Як найбільш важливий вектор монетарних методів державного регулювання у рамках попередження фінансової крихкості вітчизняних банків визначено необхідність сприяння відновленню кредитування економіки. Ключові слова: банк, банківський сектор, державне регулювання, фінансове оздоровлення банків, система фінансового оздоровлення банків, монетарні методи державне регулювання, немонетарні методи державне регулювання.^UThe dissertation presents the solution of an important scientific and practical task to substantiate theoretical and methodological statements, to develop methodical approaches and practical recommendations for improving the state regulation of financial recovery of banks in Ukraine. The paper develops the categorical-conceptual apparatus of the theory of financial recovery. In particular, it is proposed to interpret the term “financial recovery of a bank” in a narrow and broad sense under the process approach, emphasizing that its main goal is to achieve long-term financial stability, capital adequacy and profitability. It is developed the scientific approaches to systematization of essential features of financial recovery of the bank and its characteristics according to the following criteria: content, form of manifestation, economic and legal process, perspective orientation, determining factors, sources of financing. As a methodological basis for the financial recovery of the bank it is identified a strategic approach, highlighting the defensive and offensive strategies and justifying the features of their application in terms of stages of the life cycle of the bank. The typology of financial recovery of banks are proposed to be classified in to three groups: preventive; financial recovery in the context of the bank's internal corporate crisis and post-crisis.A theoretical model of the system of financial recovery of banks has been formed, the main priority of which is to ensure their financial stability. Within the framework of the proposed system it is substantiated: its subject-object environment; functions (redistributive, preventive, planning, stimulating, social, controlling and stabilizing); principles of its functioning at the micro and macro levels; the content of the subsystems of banks' financial recovery. Substantiation of the content and structuring of methodological tools for financial recovery of banks by distinguishing external and internal instruments in terms of financial, operational, structural, marketing and analytical varieties have been developed. Scientific provisions on the methodology of state regulation in the system of financial recovery of banks are developed, namely, the defining features of objects of the system of financial recovery and determinants of operational vectors of state regulation in the context of financial recovery are outlined. They are distinguished across the cycles of economic activity as follows: “economic boom”, “economic downturn”, “economic / financial crisis”, “economic recovery” and “economic growth”. It is grouped the instruments of state regulation of financial recovery of banks in terms of monetary (economic) and non-monetary (indicative, administrative, organizational, managerial and regulatory) methods. Also it is defined the principles of state regulation for the effective and efficient financial recovery of banks. Theoretical statements on the institutional environment of state regulation in the system of financial recovery of banks in terms of institutions of direct and indirect influence in the implementation of measures for preventive, crisis and post-crisis financial recovery have also been developed. A comprehensive assessment of the peculiarities of domestic practice of state regulation in the system of financial recovery of Ukrainian banks allows, on the one hand, to state a significant improvement of institutional support for this system since 2015 and an objective increase in financial stability of Ukrainian banks. At the same time, on the other hand, it is found that currently the functionality of the institute of financial recovery of banks is largely aimed at minimizing financial losses of creditors and depositors, as well as financial costs of the state due to bank's resolution. It is deepened the causal links between changes in institutional support and the level of financial stability of the banking sector as the main priority of this system due to assessment of the current transformation of the domestic financial recovery system in terms of monetary and non-monetary methods of government regulation. Special attention in the dissertation is devoted to the study of the impact of monetary instruments on the effectiveness of measures for the financial recovery of banks. The need to promote the resumption of economy lending has been identified as the most important vector of monetary methods of state regulation in the framework of preventing the financial fragility of domestic banks. Key words: bank, banking sector, state regulation, financial recovery of banks, system of financial recovery of banks, monetary methods of state regulation, non-monetary methods of state regulation.