Запропоновано нове поняття видачі осіб і проаналізовано його складові. Розвинуто класифікацію та надано характеристику правових підстав видачі, виокремлено нові правові підстави видачі. Розширено суб'єктний склад екстрадиційних правовідносин і досліджено зв'язок між суб'єктним складом правовідносин видачі, правовими підставами видачі та відмови у видачі та джерелами правового регулювання екстрадиції. Проведено остаточне розмежування між правовими інститутами видачі, передачі, вислання, повернення осіб. Доведено протиправність викрадення осіб як способу забезпечення реалізації принципу невідворотності покарання за скоєний злочин. Проаналізовано правові підстави невидачі з погляду співвідношення міжнародного та національного права. Досліджено правовий інститут юрисдикції як прояв співвідношення міжнародного та національного права з питань видачі осіб. Розвинуто класифікацію принципів кримінально-правової юрисдикції в міжнародному праві. Запропоновано нову систему розгляду та прийняття рішень у запитах про видачу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування вітчизняної дидактичної думки другої половини XIX - початку XX ст. Розглянуто маловідомі персоналії з загальнодидактичних питань, створені вітчизняними педагогами у досліджуваний період. Висвітлено стан, місце та роль теорії організації процесу навчання у становленні та розвитку вітчизняної дидактичної думки другої половини XIX - початку XX ст. Виявлено вплив основних чинників на формування концептуальних засад різних напрямків у вітчизняній дидактиці дослідженого періоду. Проаналізовано сутність основних складових домінанти навчання та систему наукових дидактичних понять у їх взаємозв'язку з урахуванням загального рівня розвитку теорії навчання та специфіки кожного концептуального напрямку.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження – теоретичні засади розвитку освіти в середніх школах України.Мета дослідження – узагальнити досвід і науково обґрунтувати теоретичні засади змісту освіти в середніх школах України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття та з'ясувати значущість доробку українських педагогів і науковців для вдосконалення змісту шкільної освіти в сучасних умовах.Методи дослідження: пошуково-бібліографічний, хронологічний, порівняльний і статистичний аналіз, систематизація та теоретичне узагальнення, контент-аналіз, структурне, функціональне, теоретичне моделювання змісту освіти.Вперше цілісно проаналізовано зміст шкільної освіти в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.; обґрунтовано авторську періодизацію змісту освіти в контексті соціально-економічних, політичних та національно-культурних детермінант: початок 50-их – 60-ті роки ХІХ ст. Установлено специфіку кожного періоду. Доведено планомірність і поступовість змін, характерних для зарубіжних освітніх систем, хаотичність і непослідовність реформ у Російській імперії, що негативно впливало на рівень науково-методичного забезпечення навчального процесу, в тому числі і на зміст освіти; виявлено тенденції розвитку змісту освіти в зарубіжних середніх школах на основі вітчизняних періодичних видань; здійснено порівняльну характеристику змісту освіти на українських землях, що перебували під владою Австро-Угорської та Російської імперій. Акцентовано увагу на досягненнях гуманітарної освіти (становлення лінгводидактики; увага до проблеми якості підручників; методика вивчення іноземних мов; увага до запитань; теоретичне обґрунтування змісту освіти в класичних і реальних навчальних закладах).Подальшого розвитку набули теоретичні узагальнення щодо змісту й особливостей вивчення предметів природничо-математичного циклу.До наукового обігу введено значну кількість маловідомих архівних документів та історичних матеріалів. Узагальнено позитивний ретроспективний досвід вибору змісту освіти й можливості імплементації дидактичних ідей минулого в умовах реформування сучасної школи.Проведено всебічний аналіз системи базових понять, що характеризують зміст освіти, на основі порівняльних таблиць встановлено взаємозв'язки між їх структурними елементами.^UTheoretical framework of education development in secondary schools of Ukraine is the research object. The research aim is to summarize the experience and scientifically substantiate the theoretical foundations of the educational content in secondary schools of Ukraine in the second half of the nineteenth – early twentieth century, to estimate the significance Ukrainian teachers and scholars achievements to improve the content of school education in modern conditions.The research methods: search and bibliographic, chronological, comparative, statistical analysis, systematization, and theoretical generalization, content analysis, structural, functional, theoretical modeling of educational content.For the first time school educational content in Ukraine in the second half of the XIX – early XX century has been comprehensively studied; the author's periodization of educational content in the context of socio-economic, political and national-cultural determinants. The specifics of each period have been shown. The orderliness and gradualness of changes in foreign educational systems and the chaos and inconsistency of reforms in the Russian Empire that negatively affected the research and methodological support of the educational process, including educational content, have been proved; the trends in educational content in foreign secondary schools on the basis of domestic periodicals have been revealed; a comparative characteristics of educational content in the Ukrainian lands under the rule of the Austro-Hungarian and Russian empires has been provided. Emphasis is placed on the achievements of humanities education; theoretical generalizations on the content and peculiarities of the study of natural sciences have been further developed; a significant number of little-known archival documents and historical materials have been introduced into scientific circulation. A comprehensive analysis of journals on the educational content in secondary schools has been carried out; positive retrospective experience in choosing educational content and the possibility of implementing didactic ideas of the past in terms of reforming modern school has been generalized; a comprehensive analysis of the system of basic concepts that characterize educational content has been conducted, the relationship between their structural elements on the basis of comparative tables has been established.