У дисертаційній роботі розглядається структура та аналізуються процеси кластероутворення фулеренів у рідинних системах із полярним / неполярним розчинниками. Головна увага привертається до аналізу можливих причин агрегації фулеренів у рідинних системах різної полярності та порівняння процесів кластероутворення у рідинних системах із фулеренами C70 та C60. Методами малокутового розсіяння нейтронів та рентгенівського синхротронного випромінення спостережене утворення агрегатів та їх реорганізація. Аналіз експериментальних даних з малокутової дифракції доповнено результатами методу динамічного розсіяння світла. Методом УФ-Вид спектроскопії виявлено сольватохромний ефект у системах фулеренів C70 і C60 / толуол / N-метил-2-пірролідон. Проаналізовано взаємозв'язок між змінами оптичних спектрів поглинання та агрегацією фулеренів у системах толуол / N-метил-2-піролідон. Показано, що основною причиною сольватохромних ефектів у досліджених системах можна розглядати утворення донорно-акцепторних комплексів між молекулами фулеренів С60 і С70 та N-метил-2-піролідона.^UThe thesis is devoted to investigation of the structure and clustering processes of fullerenes in polar / nonpolar liquid systems. The main attention is paid to analysis of the possible causes of the fullerenes' aggregation in systems with different polarities and a comparison of the clustering processes in liquid systems with fullerenes C70 and C60. The formation of aggregates and their reorganization were observed by small-angle neutron scattering and small-angle X-ray scattering methods. The method of dynamic light scattering was applied to supplement the analysis of experimental data on small-angle diffraction. The solvatochromic effect in the systems of C70 and C60 / toluene / N-methyl-2-pyrrolidone was observed by UV-Vis spectroscopy technique. The correlation between changes in the optical absorption spectra and the aggregation of fullerenes in toluene / N-methyl-2-pyrrolidone systems were analyzed. It was shown that the main cause of solvatochromic effects in the studied systems could be associated with the formation of donor-acceptor complexes between fullerene and N-methyl-2-pyrrolidone molecules.

Рідинні системи досліджуваних у роботі аніонних ПАР використовуються для синтезу стійких та біосумісних системи цільової доставки лікарських препаратів, зокрема слугують стабілізуючим компонентом мангітних рідинних систем, використовуються для синтезу асоціативних полімерних систем, гелей, емульсій, тощо. Здатність молекул ПАР формувати комплекси з нейтральними полімерами або з синтетичними чи біологічними поліелектролітами має визначальну характеристику для рідинних систем розчинів ПАР з полімерами, при цьому структура утворюваних комплексів значним чином залежить від властивостей компонентів системи (ПАР та полімеру), а також від фізико-хімічних та термодинамічних параметрів розчину.^UThe liquid systems studied in the work of anionic surfactants are used for the synthesis of stable and biocompatible systems of targeted drug delivery, in particular, serve as a stabilizing component of manganese liquid systems, used for the synthesis of associative polymer systems, gels, emulsions, etc. The ability of surfactant molecules to form complexes with neutral polymers or with synthetic or biological polyelectrolytes has a defining characteristic for liquid systems of surfactant solutions with polymers, and the structure of the formed complexes largely depends on the properties of system components (surfactant and polymer) thermodynamic parameters of the solution.

Дисертація складається зі вступу, чотирьох оригінальних розділів, висновків, списку використаних джерел та додатку.У вступі висвітлено актуальність вибраної теми дослідження та сформульовано мету дисертаційної роботи – вивчення нанорозмірного приповерхневого шару на границі поділу рідинна система – тверде тіло і його параметрів (товщина, густина довжини розсіяння нейтронів, шорсткість, пористість), на прикладі дослідження структури міжфазного твердого шаруелектроліту на границі твердого електроду з рідким електролітом у літій – іонних акумуляторах. Об’єктом дослідження є параметри (товщина, густина довжини розсіяння нейтронів, шорсткість, пористість) нанорозмірного приповерхневогоміжфазного твердого шару електроліту на поверхні контакту металевого електроду з рідким електролітом та процес їх еволюції під час заряду акумулятора, а також під впливом домішок тетрабутиламоніюперхлорату до рідкого електроліту. Предметом дослідження є нанорозмірний приповерхневий шар на границі контакту твердого металевого електроду з рідким електролітом.Структурні параметри приповерхневих шарів рідинних систем становлять значний інтерес при дослідженні процесів, які відбуваються на границі поділу рідкого середовища з твердим або газоподібним середовищем. Так, наприклад, структура досліджуваного у роботі нанорозмірного приповерхневого шару міжфазного твердого електроліту має значний вплив на основні характеристики літій – іонних акумуляторів (питома ємність, надійність, безпечність, швидкість заряду). Вивчення процесів, які є основою формування та еволюції приповерхневого міжфазного твердого шару електроліту під час роботиакумулятора є однією з задач молекулярної фізики, а прикладним аспектом отриманої інформації є вдосконалення літій – іонних акумуляторів.^UThe dissertation consists of an introduction, four original chapters, conclusions, a list of used sources, and an appendix. The introduction highlights the relevance of the chosen research topic and formulates the aim of the dissertation - studying thenanoscale interfacial layer at the interface of a liquid system - solid body and its parameters (thickness, neutron scattering length density, roughness, porosity). This is exemplified by investigating the structure of the solid electrolyte interface layer on theinterface of a solid electrode with a liquid electrolyte in lithium-ion batteries. The research object is the parameters (thickness, neutron scattering length density, roughness, porosity) of the nanoscale solid electrolyte interface layer on the contact surface of a metal electrode with a liquid electrolyte, and the evolution of these parameters during the battery charging process and under the influence of tetrabutylammonium perchlorate impurities in the liquid electrolyte. The subject of the research is the nanoscale interfacial layer at the contact interface of a solid metal electrode with a liquid electrolyte.Structural parameters of interfacial layers in liquid systems are of significant interest in studying processes occurring at the interface between a liquid medium and a solid or gaseous medium. For example, the structure of the investigated nanoscale interfacial layer of the solid electrolyte in this work significantly influences the key characteristics of lithium-ion batteries (specific capacity, reliability, safety, charging speed). Investigating the processes that underlie the formation and evolution of the solid electrolyte interface layer during the battery operation is one of the tasks of molecular physics, and the applied aspect of the obtained information is theimprovement of lithium-ion batteries.