Дисертацію присвячено проблемі діагностики та корекції вад мовленнєвого розвитку дітей з нерізко вираженим загальним недорозвитком мовлення (НЗНМ) 7-го року життя у зв'язку з підготовкою їх до оволодіння нормами орфографії. Аналіз науково-теоретичної літератури свідчить, що засвоєння дитиною морфологічного принципу письма забезпечується сформованістю так званої орфографічної навички - складного психологічного утворення, що є сукупністю автоматизованих компонентів орфографічних дій. Формування складових орфографічної навички передбачає певний рівень володіння дітьми усіма системами, а також діями та операціями з мовними знаками на мимовільному та довільному рівнях. Аналіз відповідної літератури дозволив встановити, що окремі передумови, які зумовлюють формування орфографічної навички можуть бути сформованими вже в дошкільному віці. На основі спеціально розробленої методики дослідження мовленнєвого розвитку дитини старшого дошкільного віку було проведено порівняльне експериментальне дослідження дітей з нормою розвитку та НЗНМ, визначено стан їх готовності до засвоєння норм орфографії. З урахуванням виявлених вад розроблено адекватний структурі дефекту зміст корекційно-розвивального та попереджувального навчання дітей з НЗНМ.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виховання в підлітків емоційно-позитивного ставлення до навчання. Виявлено чинники та умови, що впливають на даний процес, серед яких: екологічно зорієнтована педагогіка, наявність сприятливого психологічного клімату в підлітковому колективі, особистісно зорієнтована педагогічна взаємодія, формування та розвиток інформаційної та пізнавальної потреб. Сформульовано критерії та ознаки емоційно-позитивного ставлення до навчання, визначено рівні їх сформованості, тип ставлення підлітків до навчання (емоційно-позитивний, емоційно-негативний, нейтральний). Теоретично обгрунтовано проективну модель професійної діяльності вчителя у вихованні в підлітків позитивного ставлення до навчання, висвітлено умови функціонування даної моделі.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні методологічні напрямки системного дослідження сільськогосподарської кооперації. Виявлено закономірності розвитку кооперації товаровиробників у практичному та теоретичному аспектах. Уточнено обгрунтування специфічної функціональної ролі кооперації у системі аграрних перетворень і аграрної політики. Визначено особливості дії соціальних факторів кооперації. Встановлено механізм впливу кооперації сільськогосподарських товаровиробників на підвищення їх конкурентоспроможності. Уточнено категоріальну структуру концепції кооперативного підприємства. Розроблено комплекс напрямків активізації сільськогосподарської кооперації: методологічні підходи до освітньої роботи, удосконалення фінансового механізму (обгрунтування оптимальної структури власних коштів, оптимальної стратегії повернення паїв), дії соціальних факторів та урахування зарубіжного досвіду в напрямку застосування процедур повернення паїв і пропорційного голосування.

  Скачати повний текст