Установлено роль типу волокон (целюлозних, метілцелюлозних та тонкодисперсного наповнювача) щодо течії технологічних сумішей, у тому числі таких реологічних показників, як ефективна в'язкість, темп руйнування структури за умов течії та тиксотропію. Для сухих полімерцементних сумішей, що містять целюлозні волокна та призначених для штукатурних робіт, визначено їх водопотребу та водовіддачу за умови рівності ефективної в'язкості у разі зміни складу. За результатами експериментальної оцінки та експериментально-статистичного моделювання параметрів якості затверділих полімерцементних композитів установлено закономірності впливу складу, зокрема вмісту целюлозних волокон, на їх міцність, у тому числі в ранній час твердіння. Визначено вплив целюлозних волокон і метилцелюлози на характер порового простору композитів з використанням нового показника - змінного у разі водопоглинання індексу повітряних пор. За допомогою обчислювальних експериментів визначено область раціональних складів полімерцементних сухих будівельних сумішей з целюлозними волокнами для високоякісних штукатурок і встановлено можливість зниження витрат метілцелюлози.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні проблеми реалізації інноваційних процесів на промислових підприємствах України. Систематизовано існуючі підходи щодо управління інноваційними процесами. Запропоновано теоретико-методичний підхід щодо управління інноваційним процесом на підприємстві. Розроблено науково-методичний підхід щодо формування структури витрат інноваційного процесу на підприємстві. Вдосконалено методи оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних проектів підприємства на базі диференційованого підходу щодо оцінки грошових потоків. Надано рекомендації щодо здійснення контролю ефективності інноваційно-інвестиційних проектів.

  Скачати повний текст

У межах дисертаційної роботи вперше у вітчизняній політичній науціґрунтовно висвітлено інституційні механізми регулювання гендернихвідносин у ЄС на основі опрацювання цілісної інституційної моделізабезпечення гендерної рівності. Виокремлено й досліджено ключовіскладові інституційної моделі регулювання гендерних відносин на рівніЄС: інституції, які безпосередньо регулюють гендерні відносини нанаднаціональному рівні; інституції, які реалізують політику рівних прав надержавному рівні країн –членів ЄС та інституційні інновації (зв'язки),засновані на цінностях гендерної рівності; усталені зв'язки між основнимиінституціями, залученими до процесу регулювання гендерних відносин.Доведено, що основою інституційних зв'язків слугують спеціальні заходи,ініційовані інституційними механізмами ЄС, відповідальними за реалізаціюполітики гендерної рівності, що, у поєднанні з політикою «гендерноїпріоритезації», формує базис подвійного підходу до забезпечення рівнихправ і можливостей для усіх громадян ЄС.Вивчено стан гендерних відносин у ЄС у шістьох основних сферахсуспільного життя: праці, фінансів, політики, часу (неоплачуванадіяльність), здоров'я та гендерно зумовленого насильства. З'ясовано, щопозитивних результатів у подоланні «гендерного розриву» і провадженні«дружньої до жінок» політики в ЄС вдалося досягнути шляхом черезпоетапного впровадження інституційних засад регулювання гендернихвідносин, спрямованих на реорганізацію основних інституцій (держави таполітики, економіки, сім'ї, освіти і науки тощо на рівні країн – членів ЄС),та інституційних інновацій у ключові сфери життя європейськогосуспільства.^UWithin the framework of this thesis paper, the key components of theinstitutional model of gender equality regulation at the EU level were identifiedand thoroughly studied: institutions that directly regulate gender relations at thesupranational level (; institutions that are responsible for gender equality policyimplementation at the level of the EU member states and institutional innovations(connections) based on the values of gender equality; as well as, established linksbetween the main institutions involved in the process of gender equalityregulations. It is proved that special measures, initiated by the EU institutionalmechanisms, serves as a basis for different institutional links. It is highlightedthat special measures in combination with gender mainstreaming form a wellknownEuropean “dual approach” to equal rights and opportunities for all EUcitizens.As a result, the institutional mechanisms for implementing gender policyhave been clarified, and a unique comprehensive institutional model forregulating gender relations has been developed and tested on the examples of theEU and Ukraine. At the state level the following elements were identified as coreparts of the institutional model: institutes of politics (public authorities),economy, family, culture; while at the level of advisory institutions: institutes ofeducation and science (research institutions, universities), statistical collectioninstitutes, non-governmental organizations and the relationship between them.