Розроблено теоретико-методологічні положення та науково-методичне забезпечення організації управління фінансовими потоками економічних агентів. До наукового обігу введено концепт "скелетон потоків фінансових ресурсів". Обгрунтовано концепцію управління фінансовими потоками економічних агентів. Встановлено узагальнювальну ознаку врахування наявної асиметрії розподілу фінансових ресурсів, яку необхідно використовувати під час проведення аналізу фінансових потоків. Визначено сутність категорії "фінансовий потік". Розглянуто особливості дослідження фінансових потоків фондового ринку та банків. Проаналізовано взаємодію фінансових потоків. Виявлено віртуальний ефект обмеженого зростання вхідного потоку фінансових ресурсів підприємств реального сектора економіки. Запропоновано методику оцінки вартісної характеристики економічної інформації.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі вирішено важливе наукове завдання щодопоглиблення теоретико-методичних засад, розвитку методичних підходів тарозробки практичних рекомендацій щодо підвищення рівня транспарентностіфінансових потоків України в контексті їх детінізації.Систематизовано теоретичні положення і сформульовані основніположення, що характеризують «транспарентність фінансових потоків».Запропоновано авторське бачення поняття «транспарентність фінансовихпотоків» на різних рівнях фінансових відносин.Досліджено концептуальну модель транспарентності. Визначено, щотранспарентність будується на трьох взаємопов'язаних принципах: принципрозкриття (кількість представленої інформації та ступінь її доступності длязацікавлених осіб); принцип ясності (обрання засобу масової інформації,контекстна чутливість, лінгвістична узгодженість, презентація, управлінняшумом та релевантність, яка дозволяє зрозуміти, що відбувається) тапринцип точності (ступінь точного сприйняття інформації).Уточнено головні ознаки транспарентної інформації до яких належать:ясність, достовірність, повнота, істотність, актуальність, оперативність,доступність, систематичність, раціональність, перевірюваність.Проаналізовано існуючу нормативно-правову базу в Україні дляформування інституту транспарентності.Охарактеризовано типові інструменти відмивання злочинних доходів,використовувані в Україні. Визначено позитивні та негативні риси тінізаціїфінансових потоків держави.Визначено інституційні фактори тінізації фінансових потоків. Наведеновизначення накопичувального ефекту факторів впливу на рівень тінізаціїфінансових потоків держави як результату взаємодії інституційних факторів,від яких залежить обсяг тінізації фінансових потоків держави, наслідкомякого є зростання або зниження рівня тінізації фінансової діяльності, щопогіршує або навпаки, покращує загальну соціально-економічну ситуацію вдержаві. Накопичувальний ефект може бути позитивним або негативним.Охарактеризовано роль транспарентності фінансових потоків у їхдетінізації. Як свідчить досвід провідних країн світу, саме транспарентністьдозволяє зменшити обсяги тіньових операцій в країні, шляхом впровадженнядієвого механізму антикорупційного законодавства та інститутів, нових формнеупередженого контролю з боку держави, відкритої незалежної судовоїсистеми, транспарентності між учасниками фінансових відносин.Проаналізовано зарубіжний досвід ефективного подолання тіньовихоперацій з фінансовими потоками таких країн як: Данія, Нова Зеландія,Фінляндія, Сінгапур, Швеція, Швейцарія, Норвегія, Нідерланди, Німеччина,Люксембург.Досліджено особливості тінізації фінансових потоків України, якухарактеризують: недієвість та суперечливість роботи антикорупційних таправоохоронних органів; відсутність законодавчих гарантій захистувикривачів корупційних операцій; не зупинений тиск на активістів, якізаймаються дослідженням корупції в країні; незначна роль громадської радидоброчесності в процесі перевірки кваліфікації кандидатів на посаді суддів;несприятливі умови для ведення бізнесу в Україні; нерівномірністькапіталовкладень в регіони України; складне адміністрування податків;проблеми під час отримання банківських кредитів і позик; нестабільнаполітична ситуація в країні; забюрократизованість державних інституцій таінш.Визначено, що фінансові установи почали активно використовуватитехнології блокчейнів для створення нових бізнес-моделей, зменшеннявитрат та збільшення прибутковості і конкурентоспроможності. Основноюсеред причин застосування блокчейну є потенційне скорочення витрат врезультаті оптимізації якості даних, транспарентності та внутрішньогоконтролю. Проте, користуючись новою технологією, потрібно ретельнозабезпечувати процес контролю її впровадження для мінімізації ризиків, якіпов'язані з її розвитком та які можуть бути потенційними загрозами не лишефінансовій безпеці банківського сектору, а й небанківського фінансовогосектору країни.Досліджено вплив тінізації фінансових потоків на складові фінансовоїбезпеки України, який проявляється у вигляді: нецільового використаннякоштів, низького рівня транспарентності монетарної політики НБУ,проведення незаконних валютних операцій, корупційної складовоїінвестиційної сфери, тіньового банкінгу, відсутності належного державногонагляду, криміналізації фінансових відносин підприємств тадомогосподарств.Обґрунтовано доцільність використання Україною міжнародногодосвіду детінізації фінансових потоків, забезпечені фіскальними інститутамизарубіжних країн, що сприятиме підвищенню рівня транспарентностінаціональної фінансової системи. Запропоновано систему заходів щодовпровадження успішного фіскального зарубіжного досвіду детінізаціїфінансових потоків України з метою подолання відмінностей порівняно зпровідними країнами світу.^UAn important scientific task to deepen the theoretical and methodological principles, develop methodological approaches and develop practical recommendations for increasing the level of transparency of financial flows in Ukraine in the context of their de-shadowing is solved in the thesis. Theoretical provisions are systematized and the main provisions characterizing “transparency of financial flows” are formulated. The author's vision of the concept of "transparency" in the economic sphere is offered. The conceptual model of transparency is investigated. It is determined that transparency is based on three interrelated principles: the principle of disclosure (the amount of information provided and the degree of its availability to stakeholders); the principle of clarity (choice of media, context sensitivity, linguistic consistency, presentation, noise management and relevance to understand what is happening) and the principle of accuracy (the degree of accurate perception of information). The main features of transparent information, which include: clarity, reliability, completeness, materiality, relevance, efficiency, accessibility, systematicity, rationality, verifiability, have been clarified. The existing legal framework in Ukraine for the formation of the institution of transparency is analyzed. Typical instruments of money laundering used in Ukraine are described. Positive and negative features of shadowing of financial flows of the country are determined. Institutional factors of shadowing of financial flows are determined. The cumulative effect of factors influencing the level of the country's shadow economy is defined. The cumulative effect can be positive or negative. The role of transparency of financial flows in their de-shadowing is characterized. According to the experience of the world's leading countries, transparency reduces the volume of shadow transactions in the country through the introduction of an effective mechanism of anti-corruption legislation and institutions, new forms of impartial control by the state, open independent judicial system. The foreign experience of effective overcoming of shadow operations with financial flows of such countries as: Denmark, New Zealand, Finland, Singapore, Sweden, Switzerland, Norway, the Netherlands, Germany, Luxembourg is analyzed. The current state of the level of shadowing of Ukraine's financial flows, which is characterized as high due to the following reasons: inefficiency and inconsistency of the work of anti-corruption and law enforcement agencies; lack of legislative guarantees for the protection of whistleblowers; pressure on activists investigating corruption in the country has not stopped; insignificant role of the public integrity council in the process of checking the qualifications of candidates for the position of judges; unfavorable conditions for doing business in Ukraine; uneven investment in the regions of Ukraine; difficult tax administration; problems in obtaining bank loans and borrowings; unstable political situation in the country; over-bureaucratization of state institutions, etc. It is determined that financial institutions have begun to actively use blockchain technologies to create new business models, reduce costs and increase profitability and competitiveness. The main reasons for using the blockchain are potential cost reductions as a result of data quality optimization, transparency and internal control. However, when using new technology, it is necessary to carefully ensure the process of monitoring its implementation to minimize the risks associated with its development and which can be a potential threat not only to the financial security of the banking sector but also the non-banking financial sector. The impact of shadowing of financial flows on the components of financial security of Ukraine, which manifests itself in the form of: misuse of funds, low level of transparency of monetary policy of the NBU, illegal foreign exchange transactions, corrupt investment, shadow banking, lack of proper state supervision, criminalization of financial relations and households. The expediency of Ukraine's use of the international experience of deshadowing of financial flows provided by fiscal institutions of foreign countries, which will help increase the level of transparency of the national financial system, is substantiated. The directions of introduction of successful fiscal foreign experience of de-shadowing of financial flows of Ukraine as overcoming of differences with the leading countries of the world are offered. It is proved that maintaining the transparency of the business entity at a sufficiently high level is its competitive advantage, as it allows to adapt harmoniously to the changing financial situation in the country and the world, reduces the negative effects of systemic effects of financial market destabilization.

Визначено сутність ФБ СГД, обґрунтовано особливості формування і функціонування системи її забезпечення, визначено цілі і завдання, що ставляться перед нею, уточнено структуру СЗФБ з виокремленням забезпечувальних підсистем, об'єктів, суб'єктів, методів, інструментів, цілей, завдань, ризиків та загроз даній системі. Досліджено сукупність ризиків, загроз, розглянуто їх класифікацію та виявлено їх вплив на СЗФБ СГД. Проаналізовано й оцінено стан та недоліки управління СЗФБ на вітчизняних підприємствах. Виявлено недосконалість наукового супроводу аналізу та управління ФБ СГД, недостатнє нормативно-правове забезпечення державою процесу управління СЗФБ суб'єктів господарювання. Здійснено діагностику стану ФБ економіки України, наголошено на критично низькому її рівні, що прямо впливає на рівень ефективності управління СЗФБ вітчизняних підприємств.Вдосконалено методичний підхід до визначення рівня ФБ СГД та оцінки ефективності управління системою її забезпечення, запропоновано процесно-організаційну модель імплементації СЗФБ в господарський механізм прийняття управлінських рішень для ефективного управління нею. Розроблено практичні рекомендації з обміну досвідом впровадження СЗФБ в управління підприємством та наголошено на необхідності її створення та покращення через використання безпекового бенчмаркінгу.Ключові слова: фінансова безпека, система забезпечення фінансової безпеки підприємства, загрози фінансовій безпеці, оцінка рівня фінансової безпеки підприємства, управління системою забезпечення фінансової безпеки підприємства, стратегія управління фінансовою безпекою, безпековий бенчмаркінг.^UThe essence of FS of a business entity is determined, functional components of financial security of business entities are investigated.The importance of the formation of a financial security system (SFS) of business entities is considered, the structure of SFS is determined with the allocation of supporting subsystems, objects, subjects, methods, tools, goals, objectives, risks and threats to this system. The set of risks and threats is investigated, their classification is considered, and the influence they have on the SFS of business entities is revealed.The level of financial security of Ukraine was investigated on the basis of the existing methodological support. The problems and shortcomings of the Methodological Recommendations for determining the level of financial security of the state are identified, and appropriate adjustments are proposed. The state was analyzed and assessed, the shortcomings of SFS management at domestic enterprises were revealed. The state of scientific support for the formation, analysis and management of SFS of business entities, insufficient regulatory and legal support by the state of the process of SFS management of a business entity was critically assessed.An algorithm for a complex two-factor model for assessing the level of financial security of an enterprise is proposed. The influence of the investigated values on the profitability of the enterprise is modeled, the corresponding correlation-regression equations are built. Evaluated the effectiveness of the management of the financial security system at the studied enterprises. A process-organizational model for introducing SFS into the activities of an enterprise using a project approach to ensure constant control over the effectiveness of this system is proposed. A new tool for improving the efficiency of management and organization of the financial security system at an enterprise through security benchmarking is proposed. Recommendations are given on state support for safety benchmarking in order to improve the efficiency of the functioning of domestic enterprises.Keywords: financial security, a system for ensuring the economic security of an enterprise, threats to financial security, assessing the level of financial security of an enterprise, managing a system for ensuring financial security of an enterprise, financial security management strategy, security benchmarking.