Досліджено ставлення французького уряду доби Наполеона I до південно-західних окраїн Російської імперії. Зовнішню політику Франції щодо даної території розглянуто як багаторівневе історичне явище, сформоване за сприятливої міжнародної кон'юнктури (наполеонівських війн) у процесі ознайомлення державних діячів з різнорідною інформацією про Росію. З'ясовано, що проекти опанування такої важливої бази людських і матеріальних ресурсів як українські губернії Росії, створені на основі уявлень французьких урядовців, які склалися з екзотичних для свідомості західноєвропейців образів східноєвропейської реальності. Встановлено, що досягнення поставленої мети заплановано здійснити за допомогою економічних, політичних і, особливо, воєнних засобів. Виявлено, що під час походу "Великої армії" в Росію 1812 р. французький уряд здійснив комплекс заходів щодо розширення воєнних дій на південно-західні окраїни імперії. Доведено, що найбільш суттєвими заходами російської кампанії Наполеона було створення розвідувальної мережі, а також наступальна операція сьомого корпусу "Великої армії" у західних повітах Волинської губернії.

  Скачати повний текст