Робота присвячена дослідженню прихованих вітамін-К-залежних порушень синтезу протромбіну шляхом визначення концентрації в сироватці крові PIVKA-II – протеїну, що виникає при недостатності вітаміну К, та вмісту протромбіну за Квіком (ПТ), протромбінового часу (ПТЧ), міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) в капілярній крові у дітей перших 6 місяців життя, які отримують природне вигодовування, в залежності від віку, профілактичного призначення філокінону після народження та антибактеріального лікування з їх корекцією пробіотичним препаратом В.Clausii. Шляхом анкетування оцінили забезпеченість філокінонами добових дієт матерів-годувальниць. Установлено, що у 71% дітей раннього неонатального періоду, які не отримали вітамін К1, спостерігався вроджений дефіцит вітаміну К (PIVKA-II – 56,6 ± 4,9 Au/ml), який проходив у дітей в неонатальному періоді після 7 доби життя (PIVKA-II – 33,1±7,8 Au/ml), незалежно від введення вітаміну К1 після народження. Але повернення дефіциту спостерігалось у дітей, які отримали цефтриаксон (PIVKA-II – 52,74 ± 9,2 Au/ml). У всіх досліджених дітей МНВ мало однакові показники із медіанами 1,1 од. При аналізі показників ПТЧ дітей I групи, які отримали вітамін К1, медіана дорівнювала 13 (11,8; 15,5) с. У дітей, які не отримали вітамін К1 при народженні, значення ПТЧ були близькими до тих, які отримали вітамін К1 після народження – 12,8 (11,5; 14) с, і перевищували референтне значення. Дослідження ПТЧ у дітей II групи показало, що Ме дорівнює 13,5 (12,2; 16,5) с, а це перевищувало референтне значення. ПТЧ у дітей III групи був найтривалішим – 15,8 (13,1; 18,4) с. У дітей I групи, які отримали та не отримали вітамін К1, медіана значення ПТ за Квіком дорівнювала 84 та 92% відповідно. У II та III групі дітей спостерігались приблизно такі ж самі показники (81 та 86% відповідно, тобто на мінімальних показниках норми). У дітей, які отримали антибактеріальну терапію, показники протромбінового комплексу становили МНВ 1,8 (1,3;8) од., ПТЧ – 22 (15,8;96) с, зі зниженням ПТ до 33 (18; 60)%, що може призвести до розвитку пізньої геморагічної хвороби. Корекція цього стану була проведена препаратом Bacillus clausii. Нормалізація показника ПТ спостерігалась в 11 з 13 випадків, тоді як в групі порівняння таких дітей було 3 з 13 (OR = 18,33; 95 % CI = 3,6 - 447; p=0,003). Результати анкетування 50 жінок-годувальниць довели, що їх раціони не досягають рекомендованого рівня вітаміну К (120 мкг на добу). Лише 14% з них регулярно вживають в їжу продукти з високим вмістом вітаміну К1, але це задовольняє їх фізіологічні потреби лише на 71-83% на добу.^UThe work is devoted to the study of latent vitamin K-deficiency disorders of prothrombin synthesis in children of the first 6 months of life who receive breastfeeding. To solve the research problems the content of PIVKA-II in blood serum and indicators prothrombin complex in capillary blood in newborns after prophylactic administration of vitamin K1 were determined. These indicators were determined in healthy infants and in those received antibiotic therapy. The questionnaire assessed the supply of daily rations of nursing mothers with filoqinones. It was found that 71% of children of the early neonatal period who did not receive vitamin K1 had a congenital deficiency of this nutrient. In children aged more than 8 days, regardless of receiving or not receiving vitamin K, the deficiency disappeared spontaneously and recurred only in those children who received antibiotic therapy. The PC indicators in children after antibiotic therapy were corrected with Bacillus clausii, which led to a complete normalization of prothrombin by Quick, as opposed to children who did not receive this drug. According to the questioning results of 50 breastfeeding women, it was found that in 86% of cases they were deficient in the recommended level of intake of vitamin K.

Робота ґрунтується на лікуванні 218 пацієнтів з первинними та вторинними інтраабдомінальними інфільтратами, абсцесами які знаходились на лікуванні в клініці кафедри хірургічних хвороб №1, на базі центру хірургії Київської міської клінічної лікарні №1 з 2006 р. по 2019 р. Вік пацієнтів складав від 16 до 85 років. Пацієнтів чоловічої статі 107 (49,08%), жіночої 111 (50,92%). В дослідження ключені хворі, що страждали пухкими інфільтратами, абсцесами. В залежності від часу шпиталізації (по рокам) хворі розділені на дві групи: контрольна група (КГ) (2006 – 2012 роки) 117 (53,67%) хворих, та досліджувана група (ДГ) (2013 – 2019 роки) 101 (46,33%) хворий. Причинами розділення на групи є використання новітніх інноваційних технологій з метою діагностики – візуалізації (КТ, СКТ, УЗД + кольорове дуплексне картування + еластографія, термометрія) недуги та новітніх загально-признаних та вдосконалених методик хірургічного лікування в досліджуваній групі. Всі хворі контрольної та досліджуваної групи розподілені на 4 підгрупи в залежності від чинників недуги. Дослідження епідеміології інтраабдомінальних інфільтратів і абсцесів первинного та післяопераційного походження у хворих встановлено, що всіх хворих за 2006 - 2019 роки було 30627, із яких 5483 (17,90%) хворих госпіталізовані та оперовані за ургентними показаннями. Нозологічні складові: апендицит (різні форми запалення) у 1318 (24,04%), із яких первинні інфільтрати та абсцеси у 74 (33,95%), перфоративна виразка шлунка та 12 палої кишки у 256 (4,67%), із яких первинні інфільтрати та абсцеси у 48 (22,02%), холецистит (різні форми запалення) у 1505 (27,45%), із яких первинні інфільтрати та перивезікальні абсцеси у 69 (31,65%) хворих. Операції з причини спайкової непрохідності і ускладнених гриж у 149 (2,72%) хворих (не включені в дослідження), а післяопераційні інфільтрати і абсцеси включені в дослідження та встановлено у 27 (12,38%) пацієнтів.^UThe work is based on the treatment of 218 patients with primary and secondary intra-abdominal infiltrates, abscesses who were treated in the clinic of the Department of Surgical Diseases №1, on the basis of the Surgery Center of Kyiv City Clinical Hospital №1 from 2006 to 2019. The age of patients ranged from 16 to 85 years old. Male patients 107 (49.08%), female 111 (50.92%). The study included patients suffering from loose infiltrates, abscesses. Depending on the time of hospitalization (by years), patients are divided into two groups: control group (CG) (2006 - 2012) 117 (53.67%) patients, and the study group (DG) (2013 - 2019) 101 (46,33%) patient. The reasons for the division into groups are the use of the latest innovative technologies for diagnosis - visualization (CT, ultrasound + color duplex mapping + elastography, thermometry) of the disease and the latest generally recognized and improved methods of surgical treatment in the study group. All patients of the control and study groups are divided into 4 subgroups depending on the factors of the disease. A study of the epidemiology of intra-abdominal infiltrates and abscesses of primary and postoperative origin in patients found that all patients in 2006 - 2019 were 30,627, of which 5,483 (17.90%) patients were hospitalized and operated on for urgent indications. Nosological components: appendicitis (various forms of inflammation) in 1318 (24.04%), of which primary infiltrates and abscesses in 74 (33.95%), perforated gastric ulcer and 12 duodenal ulcers in 256 (4.67%), with of which primary infiltrates and abscesses in 48 (22.02%), cholecystitis (various forms of inflammation) in 1505 (27.45%), of which primary infiltrates and perivesical abscesses in 69 (31.65%) patients. Surgery due to adhesions and complicated hernias in 149 (2.72%) patients (not included in the study), and postoperative infiltrates and abscesses were included in the study and found in 27 (12.38%) patients.