Досліджено вплив різного рівня цинку в раціоні поросят до і через різні строки після відлучення від свиноматок на активність антиоксидантної системи й обміну вуглеводів у їх організмі й інтенсивність росту. Встановлено інгібуючий вплив дефіциту цинку у раціоні поросят після відлучення від свиноматк на активність антиоксидантної системи та метаболізм глюкози у їх організмі. З'ясовано, що підвищення його рівня у раціоні поросят активує антиокидантну систему та метаболізм глюкози. Аналогічні відмінності виявлено також у вмісті продуктів перекисного окиснення ліпідів та активності супероксидиддисмутази у печінці та скелетних м'язах поросят залежно від вмісту цинку у згодовуваному їм комбікормі. Встановлено, що після відлучення від свиноматок концентрація глюкози та молочної кислоти у крові поросят, яким згодовували комбікорм з низьким (30 та 60 мг/кг) вмістом цинку значно більша у порівнянні з тваринами, яким згодовували комбікорм з високим (100 та 120 мг/кг) вмістом цинку. Встановлено пряму залежність між активністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та вмістом цинку в раціоні поросят.

  Скачати повний текст

На підставі проведених досліджень показано, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти та фібринолітичні компоненти) в тканинах парних органів (ПО) (півкулях мозку, легенях, нирках і стегнових м'язах) справа та зліва, мають різну активність. Встановлено, що асиметрія даних властивостей тканин ПО властива різним тваринам (курям, щурам, морським свинкам, кролям, котам) і людям. Доведено, що ступінь досліджуваних відмінностей у різних тварин неоднаковий. Визначено можливість надходження прокоагулянтів і фібринолітичних компонентів із тканин ПО у відповідні басейни кровообігу справа та зліва у тварин (яремні, ниркові та стегневі вени) та показано їх значення в регуляції гемостазу.

  Скачати повний текст

Вивчено розподіл речовин, які впливають на гемостаз у парних органах (півкулях головного мозку, легенях, нирках, стегнових м'язах) людей і тварин різних видів (півнів, щурів, морських свинок, котів, кролів) та з'ясовано їх значущість у регуляції згортання крові та фібринолізу у симетричних ділянах кровообігу (яремних, ниркових і стегнових венах) у тварин (котів) за фізіологічних умов. За результатами дослідження установлено, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти та фібринолітичні компоненти) у тканинах парних органів з урахуванням індивідуальних особливостей гемокоагуляційних і фібринолітичних властивостей тканин головного мозку, легень, нирок і стегнових м'язів розділено людей і тварин на дві групи. Першу групу становили тварини та люди з наявністю переважання прокоагулянтних і фібринолітичних властивостей зліва, другу - справа. Показано, що асиметрія гемостазу у симетричних органах притаманна людям і тваринам різних видів, тобто є загальнобіологічним явищем. Доведено, що ступінь цих розбіжностей у різних тварин неоднаковий. Зокрема з'ясовано, що тканини мозку мають високу тромбопластичну активність у щурів, котів, кролів і людей та високу фібринолітичну - у щурів, морських свинок і котів. Тканини нирок мають високі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості у щурів, морських свинок, котів і кролів. Аналогічні результати одержано стосовно тканин легень і стегнових м'язів. Виявлено, що в одних тварин і людей вони є переважними в органах, розташованих зліва, в інших - справа. Доведено, що кров, яка відтікає від парних органів, справа і зліва має різні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості, що залежить від рівня активності цих речовин в органах відповідного боку.

  Скачати повний текст

Вивчено біологічні (генетичні, імунологічні та фізіолого-біохімічні) особливості любінських рамчастого та лускатого коропів, їх помісей та гібридних форм і вплив певних факторів на підвищення їх продуктивності. Проведено системне дослідження зв'язку між білковим поліморфізмом крові, природною резистентністю, активністю імунної та антиоксидантних систем і обміном білків і ліпідів у коропа різного генезису. Вивчено генетичну структуру любінських рамчастого та лускатого типів коропа, їх помісей і гібридних форм і деяких інших внутрішньопорідних типів коропа українських порід за генетико-біохімічними маркерами. Показано відмінності та подібність між дослідженими коропами. Показано алельне збагачення генотипу коропа за умов гібридизації. Виявлено більш високу природну резистентність та вищу активність антиоксидантних ферментів в організмі любінського лускатого коропа, ніж рамчатого та гібридних форм коропів, ніж у чистопородних. Установлено зниження ативності імунної системи та факторів природної резистентності у любінських рамчастого та лускатого коропів, їх помісей та гібридних форм у разі підвищення щільності посадки у процесі їх вирощування у ставах. Установлено пряму взаємозалежність між масою тіла цьоголіток любінських рамчастого та лускатого коропів та вмістом білків і ліпідів у печінці та скелетних м'язах і ступенем використання їх в енергетичних процесах життєдіяльності у зимовий період. Вивчено продуктивну та метаболічну дію різних сполук селену у разі їх додавання до раціону коропа окремо та разом з різними сполуками йоду.

  Скачати повний текст

Вперше проведено визначення вмісту фізіологічного пріона й його молекулярних форм у селезінці, тонкому кишечнику та скелетних м'язах лабораторних щурів. Доведено, що пентосан полісульфат є на два порядки ефективнішим, у порівнянні з гепарином, щодо зниження вмісту фізіологічного пріона. Вперше встановлено відсутність впливу пентосан полісульфату на рівень мРНК фізіологічного пріона у периферичних органах пріон-реплікуючої системи лабораторних тварин. Визначено, що пентосан полісульфат не ушкоджує молекули геномної ДНК клітин селезінки.

  Скачати повний текст

Представлено дані про фізіолого-біохімічні механізми, які лежать в основі змін вмісту ліпідів у скелетних м'язах великої рогатої худоби в онтогенезі і про роль адреналіну в регуляції обміну ліпідів у вказаній тканині даного виду. Встановлено, що у скелетних м'язах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку зростає вміст триацилгліцеролів і зменшується вміст фосфоліпідів і холестеролу. При цьому в скелетних м'язах знижується активність триацилгліцеролліпази і підвищується активність ліпопротеїнліпази, знижується інтенсивність окислення жирних кислот. В період з 1- до 6-місячного віку в скелетних м'язах великої рогатої худоби знижується використання глюкози і зростає використання оцтової кислоти в синтезі ліпідів, змінюється жирнокислотний склад ліпідів. Після триразового введення тваринам адреналіну в скелетних м'язах знижується вміст триацилгліцеролів, підвищується активність триацилгліцеролліпази і посилюється окиснення жирних кислот, знижується інтенсивність синтезу ліпідів із оцтової кислоти, змінюється жирнокислотний склад ліпідів.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень впливу низького функціонального навантаження на біоелектричні властивості кістки, які одержано за методом відведення потенціалу навантаження (ПН) з поверхні стегнової кістки щурів лінії Вістар та її мультичастотного імпедансометричного тестування за умов дозованого механічного навантаження та жорсткого 28- та 45-добового обмеження рухливості. Установлено, що гіпокінезія вірогідно зменшує ПН, особливо у діапазоні навантажень фізіологічного рівня. Розвиток гіпокінетичної остеопенії супроводжується зменшенням імпедансу, активного та реактивного опорів і значним збільшенням ємності кістки. Жорстка тривала гіпокінезія зменшує напруження кисню у ненавантажених м'язах і швидкість споживання кисню кістковою тканиною. Використання переривчастої нормобаричної гіпоксії (ПНГ) дозволяє зменшити порушення кисневого метаболізму й активувати анаболічні процеси у кістковому матриксі, що зумовлює покращання пасивних електричних властивостей кістки. Найбільший остеопротекторний ефект виявлено за умов використання ПНГ на етапі преадаптації та всього періоду обмеження рухливості. Одержані результати про закономірності змін активних і пасивних електричних властивостей кістки за умов гіпокінезії можуть бути використані для розробки нових методів діагностики та корекції патології кісткової системи.

  Скачати повний текст

Розроблено нові методи визначення вмісту окремих форм високомолекулярних жирних кислот у біологічному матеріалі. Досліджено вміст окремих форм цис-лінолевої кислоти, яка надходить до організму тварин і птиці з кормом і виділяється з нього з молоком, яйцями та каловими масами, залежно від виду кормів і технології їх заготівлі та впливу наявності у раціоні різних жирів і жирних кислот та деяких гормонів. Встановлено зв'язок між вмістом цис-лінолевої кислоти в раціоні та її кількістю в окремих фракціях ліпідів плазми крові та молока, в раціоні телиць і бичків та її вмістом у ліпідах плазми крові, печінці, стінці рубця, скелетних м'язах, у раціоні гусей та її кількістю в ліпідах їх тканин. Виявлено зв'язок між вмістом цис-лінолевої кислоти в раціоні корів, їх молочною продуктивністю та відтворювальною здатністю.

  Скачати повний текст

Показано, що за період з 60- до 180-денного віку у крові свиней відбуваються суттєві зміни у концентрації окремих метаболітів і гормонів, які тісно пов'язані зі змінами інтенсивності анаболічних і катаболічних процесів у скелетних м'язах і жировій тканині. Встановлено дозалежний вплив добавок лізину, метіоніну та треоніну до раціону свиней на вміст загального білка, вільних амінокислот, сечовини, глюкози та неетерифікованих жирних кислот у крові.

  Скачати повний текст

У дисертації приведені дані про зміни метаболічного профілю крові, інтенсивності синтетичних і енергетичних процесів у скелетних м'язах корів в залежності від фізіологічного стану і факторів живлення. Зокрема, встановлено залежність вмісту загального білка і співвідношення окремих фракцій, загальних ліпідів, триацилгліцеролів, неетерифікованих жирних кислот, глюкози і сечовини в крові корів від їх фізіологічного стану, типу годівлі і складу раціону. Встановлено також, що інтенсивність синтезу білків, ліпідів і енергетичних процесів у скелетних м'язах корів на початку лактації нижча, ніж у кінці і особливо у сухостійний період. Виявлені істотні різниці у ступені використання стеаринової і оцтової кислот, глюкози і фенілаланіну у субстратному забезпеченні синтезу ліпідів і енергетичних процесах у скелетних м'язах корів на початку і в кінці лактації, а також у кінці тільності. Показано, що збільшення частки цукру і важкорозщеплюваного протеїну у раціоні корів впливає на ферментативні процеси і синтез бактеріального протеїну у рубці, на поглинання молочною залозою попередників молока, на збільшення вмісту жиру і лактози в молоці. Збільшення частки важкорозщеплюваного протеїну в раціоні лактуючих корів приводить до збільшення перетравності і засвоєння протеїну, до збільшення концентрації глюкози, оцтової кислоти і кетонових тіл в крові і їх ефективнішого використання в синтезі компонентів молока в молочній залозі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему діагностування та хірургічного лікування хворих на торсійну дистонію (ТД) і змішані форми гіперкінезів (ЗФГ). Наведено дані спостереження та лікування 108-ми таких хворих, проведених протягом 1991 - 2006 рр. Стереотоксичні втручання виконано 55-ти (50,93 %) чоловікам і 53-ьом (49,07 %) жінкам. З локальною формою ТД проліковано 42 (56,76 %), з генералізованою - 32 (43,24 %) пацієнтів. Проведено 149 стереотоксичних операцій і 34 втручання на периферичних нервах і м'язах. У 63-х (58,33 %) хворих нейрохірургічне лікування завершилося проведенням однієї операції, 45 (41,67 %) хворих потребували повторного оперативного втручання. Всього було виконано 149 стереотаксичних втручань, з них: 123 (82,55 %) - деструктивних (кріодеструкцію) і 22 (14,76 %) - недеструктивних (електропалідостимуляцію). На підставі аналізу результатів лікування хворих з екстрапірамідними розладами у найближчому післяопераційному періоді покращання виявлено у 78,71 % (ТД - 85,13 %, ЗФГ - 64,71 %) випадків, у віддаленому періоді (до одного року) - у 74,53 % (ТД - 80,56 %, ЗФГ - 61,76 %). Зменшення частки позитивних результатів через два роки до 56,95 % (ТД - 62,74 %, ЗФГ - 42,86 %) свідчить про прогресування захворювання та необхідність виконання повторних оперативних втручань. Використання методу довгострокової електропалідостимуляції у хворих з екстапірамідними розладами дозволило збільшити частку позитивних результатів лікування до 88,89 % (ТД - 90 %, ЗФГ - 87,5 %). Це свідчить про високу ефективність методу стереотаксичної електростимуляції підкіркових структур і хорошу переносимість її хворими. Інтраопераційний комп'ютернотомографічний і електросубкортикографічний моніторинг дозволив уникнути можливість ускладнень.

  Скачати повний текст

З метою покращання результатів лікування хворих на прогресуючу м'язову дистрофію (ПМД) з ортопедичними проявами розроблено та впроваджено діагностичний алгоритм і спеціальну систему її лікування. Досліджено структурно-функціональний стан скелетних м'язів, особливості виникнення та перебігу ортопедичної патології, зроблено її систематизацію. Проаналізовано результати комплексного обстеження 91-го хворого на ПМД, проведеного з використанням клінічних, біохімічних, електроміографічних, статистчних методів дослідження. Встановлено, що деформація стоп діагностується за ПМД Дюшена, Ерба - Рота та Емері - Дрейфуса. За ПМД Дюшена діагностовано найбільше випадків еквінусної деформації стоп (37 %), еквіно-варусної (31 %), порожнистої падаючої стопи (6 %). У осіб, хворих на ПМД Ерба - Рота найбільш поширеними були такі деформації стопи: евінусна - у 36 % обстежених, еквіно-варусна - у 40 %. У пацієнтів з ПМД Емері - Дрейфуса встановлено найбільше випадків еквінусної деформації стоп (у 57 %). З'ясовано, що контрактури у хворих на ПМД є згинальні та симетричні, у більшості випадків формуються у великих суглобах, залежать від стадії захворювання та відзначаються схильністю до постійного прогресування; за ПМД Дюшена діагностуються переважно у плечових (9 %), кульшових (24 %) та колінних (37 %) сгулобах; Ерба - Рота - у кульшових (27 %) та колінних (27 %); Емері - Дрейфуса - у ліктьових (100 %), кульшових (43 %) та колінних (57 %); Ланлузі - Дежеріна - у плечових (100 %). На підставі результатів електроміографічного дослідження встановлено залежність між змінами показників потенціалів рухових одиниць і динамікою патологічного процесу у м'язах. Проведено біохімчне дослідження сироватки крові та м'язової тканини хворих на ПМД. Об'єктивно оцінено активність патологічного процесу та встановлено залежність між активністю ферментів енергетичного обміну у сироватці крові та м'язовій тканині та клініко-ортопедичними проявами ПМД. Виявлено, що дана залежність найбільш виражена у хворих з швидкопрогресуючими формами ПМД, найменше - з повільнопрогресуючими. Експериментально доведено, що впровадження розробленого діагностично-лікувального алгоритму та системи ортопедичного лікування хворих на ПМД сприяє досягненню позитивних результатів лікування у 73 % випадків.

  Скачати повний текст

Встановлено, що статико-динамічні характеристики стопи обумовлені взаємодією її суглобів і плантарного апоневрозу та визначаються положенням заднього відділу стопи під час навантаження. Запропоновано методики оперативної корекції деформованої стопи, які грунтуються на застосуванні стандартизованої схеми обстеження хворих і математичному аналізі. На підставі патоморфологічного та ультразвукового досліджень вивчено структурно-функціональний стан скелетних м'язів і зміни регіонарної гемодинаміки у хворих з ішемічною контрактурою стопи. Встановлено, що прогресуючі дистрофічні зміни у м'язах відбуваються за наявності хронічної ішемії ураженої нижньої кінцівки. З використанням клініко-ультразвукових критеріїв розроблено показання щодо ампутації гомілки у хворих з ішемічною контрактурою стопи.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено наявність актопротекторної дії у нових похідних адамантану за звичайних і ускладнених умов (у разі гіпо-, гіпер- та нормотермії, гіпоксії, гіпокінезії). Установлено залежність актопротекторної активності адамантанів від наявності в їх хімічній структурі певних радикалів, а саме: морфоліну (ЮК-1, адемол), діетиламіну (ЮК-4), N-2-фторфенілпіперазинилу (ЮК-16), N-3-хлорфенілпіперазинилу (ЮК-20). Серед досліджених адамантанів виявлено сполуку ЮК-1 (адемол), конкурентоспроможну з еталонним актопротектором бемітилом. Доведено більшу ефективність використання адемолу з застосуванням моделей фізичного навантаження (плавальної проби, бігу у третбані, статичної витривалості) у зіставленні з бемітилом. Зроблено припущення, що механізм актопротекторної дії адемолу, як і бемітилу, зумовлений їх протигіпотоксичними властивостями та здатністю стимулювати синтез РНК і ДНК у печінці та, можливо, білків-ферментів енергетичного обміну. Це призводить до перебудови метаболізму у клітині, а саме: збільшення енергетичного потенціалу (усунення енергодефіциту у скелетних м'язах і збереження вуглеводних резервів) та відновлення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. На підставі результатів проведених морфологічних досліджень внутрішніх органів щурів установлено, що введення адемолу щоденно на фоні 15-денної гіпокінезії, подібно до бемітилу, сприяє зменшенню ознак дистрофічних змін і посиленню регенераторних процесів у печінці, серці, нирках, наднирниках і скелетних м'язах тварин.

  Скачати повний текст

Установлено, що після збагачення стандартного гранульованого комбікорму соняшниковою олією та фузом (5 % його маси) загальний вміст жирних кислот (ЖК) у ньому зростає в 2,4 і 2,1 раза, а кількість лінолевої кислоти - у 2,6 і 2,4 раза. У разі додавання до комбікорму ріпакової олії та фузу у зазначеній кількості загальний вміст ЖК у ньому збільшується у 2,3 і 2,2 раза, а кількість лінолевої та ліноленової кислот - відповідно у 1,6 - 1,3 і 7 - 4 рази. Загальний вміст ЖК у хімусі товстого кишечнику (ТК) дворічок коропа, яким згодовували комбікорм, збагачений соняшниковою і ріпаковою оліями та їх фузами, був менший у 1,4 - 1,6 раза, ніж у хімусі ТК коропів контрольної групи. За умов згодовування дворічкам коропа у заключний період вирощування стандартного комбікорму, збагаченого соняшниковою та ріпаковою оліями та їх фузами, загальний вміст ЖК у складі ліпідів і неетерифікованих ЖК у печінці суттєво не змінювався або був менший, ніж у печінці дворічок коропа контрольної групи, яким згодовували комбікорм без жирових домішок. У скелетних м'язах дворічок коропа, яким згодовували комбікорм, збагачений даними речовинами, загальний вміст ЖК у складі ліпідів і неетерифікованих ЖК був у 1,4 - 1,6 раза більший, ніж у скелетних м'язах коропів контрольної групи. У разі згодовування коропам соняшникової олії та фузу вміст поліненасичених ЖК у складі ліпідів скелетних м'язів зростав головним чином внаслідок збільшення кількості лінолевої, арахідонової та докозаекгсаєнової кислот, а за умов згодовування ріпакової олії та фузу - за рахунок збільшення кількості ліноленової, ейкозапентаєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот.

  Скачати повний текст

Наведено дані про жирнокислотний склад загальних ліпідів і неетерифікованих форм вищих жирних кислот природних кормів (зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності) рибоводних ставів західного регіону України та його зміни під час вегетаційного періоду (з травня по серпень). Установлено жирнокислотний склад загальних ліпідів і фракції неетерифікованих жирних кислот у печінці та скелетних м'язах лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура впродовж вегетаційного періоду. Показано зміни чисельності та біомаси природних кормів (зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності) у ставі під час зазначеного періоду. Виявлено взаємозв'язок між високим вмістом поліненасичених жирних кислот родини n-3 у фітопланктоні та вищих водних рослинах та їх вмістом у скелетних м'язах білого товстолоба та білого амура. Установлено, що відношення між вмістом даних кислот родин n-3 та n-6 у печінці і скелетних м'язах білого товстолоба та білого амура є значно більшим, ніж у цих тканинах лускатого коропа.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності відновлювального лікування хворих на дорсалгію. Зазначено, що курс реабілітації (КР) одержали 207 пацієнтів, зокрема 85 з остеохондрозом хребта (ОХ), 71 - з міофасціальним больовим синдромом (МФБС), 51 - з фіброміалгією (ФМ). Доведено, що хворі мали біль у м'язах спини, обмеження фізичної активності, тугорухливість, загальну слабкість, вегетативні функції. Визначено фактори ризику, що ініціюють розвиток захворювання, домінування порушення рухового стереотипу. Розроблено методологію відновлювального лікування хворих на дорсалгію із застосуванням кінезотерапії (зайняття на лікувальних тренажерах, партерна гімнастика, гідрокінезотерапія). Зазначено, що у разі ОХ застосована кінезотерапія, МФБС - кінезотерапія в комплексі з електропунктурою, спрямована на інактивацію міофасціальних тригерних болючих точок, ФМ - кінезотерапія в комплексі з медикаментозними засобами (мебікар, мідокалм). Визначено високу ефективність розроблених методів лікування, зокрема, зі значним покращенням КР завершили 85 (57,4 %), 56,2 % хворих з ОХ, 67,3 - МФБС, 43,7 - ФМ, з покращенням виписано 35,8 % пацієнтів, 10 хворих без змін. Доведено, що позитивний ефект більше 6-ти місяців зберігся у 57-ми (70,3 %) пацієнтів з анкетованих (48,7 % - ОХ, 40,7 - МФБС, 26,6 - ФМ), оцінка ефективності лікування корелює з показниками якості життя за даними опитувальників Освестрі, МакГілла, індексу Цунга у хворих з ОХ якість життя покращилася в 2,1 раза (46,6 %), МФБС - 36,7, ФМ - 46,2.

  Скачати повний текст

На підставі результатів медико-статистичного дослідження встановлено, що глибокі трофічні розлади (ГТР) є причиною ампутацій нижньої кінцівки (АНК) в 94 % випадків, виявлено невідповідність між ступенем ішемічного ураження кінцівки та рівнем ампутації. Проаналізовано результати лікування 86-ти хворих з ГТР нижньої кінцівки (НК), що виникла внаслідок мікро- та макроангіопатій (облітеративного атеросклерозу й ендартерії, діабетичної ангіопатії, хвороби Рейно) та гнійно-некротичного процесу на стопі. Для лікування даної категорії пацієнтів застосовано систему хірургічного втручання, що включає підшкірну фасціотомію гомілки (ПФГ) та удосконалену методику ампутації переднього відділу стопи. На підставі УЗД і вимірювання внутрішньокісткового (ВКТ) та підфасціального (ПФТ) тиску розроблено показання до фасціотомії гомілки та визначено можливі механізми її впливу на трофіку кінцівки. Доведено ефективність застосування фасціотомії для лікування хворих з нейропатичною формою діабетичної стопи. На підставі результатів біохімічного досліження доведено позитивний вплив ПФГ на трофіку нижньої кінцівки, що підтверджено підвищенням активності креатинфосфокінази (КФК) і лактатдегідрогенази (ЛДГ) у м'язах після операції. Обгрунтовано доцільність видалення власних м'язів стопи та ревізії заднього глибокого футляра гомілки під час ампутації переднього відділу стопи. Розроблено тактику хірургічного лікування у хворих з ГТР НК, що базується на врахуванні локалізації та поширеності хірургічної інфекції та визначенні ступеня артеріальної недостатності (ішемії) кінцівки й характеру некротичного ураження. Показано, що нова тактика хірургічного лікування сприяє збереженню опорності нижньої кінцівки у 71 % хворих основної клінічної групи.

  Скачати повний текст

Досліджено кислотно-лужний стан і показники мінерального обміну в організмі вагітних щурів та плодів за умов отруєння свинцю ацетатом і вплив кальцію лактату на накопичення плюмбуму в тканинах та органах отруєних щурів. Встановлено особливості накопичення плюмбуму в крові, печінці, серці, селезінці, м'язах, кістках, плаценті, плодах і печінці плодів в процесі перорального введення вагітним щурам свинцю ацетату. За дії ацетату в крові щурів виявлено стан субкомпенсованого метаболічного ацидозу, більш вираженого в організмі отруєних вагітних щурів. У вагітних щурів за дії свинцю ацетату встановлено посилення глюконеогенезу та гальмування процесів уреогенезу, а також знаження концентрації креатиніну в крові. Виявлено різноспрямовані зміни вмісту макро- та мікроелементів у крові, органах і фетоплацентарному комплексі щурів, отруєних свинцю ацетатом. Одержані результати спрямовані на зниження кумуляції плюмбуму та запобігання його негативного впливу на організм тварин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст