Показано нездатність класичної неореалістської концепції балансування/пристосування надати об'єктивне пояснення особливостей тайвансько-китайських відносин. Запропоновано концепцію "хеджування" - проведення державою стратегії, спрямованої, з одного боку, на максимізацію вигід, а з іншого - на мінімізацію можливих ризиків. Розглянуто еволюцію політики Тайваню щодо Китаю, за цього особливу увагу приділено президентству Ма Ін-цзю (з 2008 р.). Проаналізовано причини вибору КР стратегії хеджування як основного інструменту політики щодо КНР, показано конкретні прояви реалізації цієї стратегії та перспективи її розвитку. Визначено фактори, що впливають на здійснення стратегії хеджування. Встановлено, що за умов зростання могутності Китаю хеджування є найбільш реалістичною та прагматичною стратегією для Тайваню у взаємовідносинах з Китаєм.

  Завантажити