Досліджено питання художньої виразності та значущості числівників та їх трансформ у поетичних текстах (дискурсах) шістдесятників, їх поетичній картині світу, ідіостилі. Вивчено складну різнопланову взаємодію граматики та поетики числівника, механізм формування прагматичного значення. Висвітлено тенденції розвитку поетичної мови шістдесятників за рахунок використання числівника, зокрема і як прецедентного феномена. Актуалізовано один з напрямів лінгвопоетичних студій - вивчення потенційних можливостей частин мови, що в художньому тексті є маркером прагматики - образності, емоційності, оцінки, експресії, репрезентантом інтертекстуальності, яка виражає універсально-, національно-, соціумно- й автопрецедентні смисли. Числівник розглянуто як автопрецедентний знак, що зумовлюється прагмарефлексами креативних мовних особистостей.

  Завантажити