Проаналізовано процес ліквідації культових споруд Руської Православної Церкви (РПЦ) із урахуванням суспільно-політичних перетворень в Українській PCP у середині 1940-х Ч першій половині 1970-х pp. Визначено причини форсованого скорочення релігійної мережі. Висвітлено форми та методи реалізації державної політики щодо РПЦ, основні її засади відносно культових споруд. Обгрунтовано періодизацію процесу закриття та ліквідації культових споруд, визначено регіональні особливості політики партійно-державних структур щодо церковних об'єктів. Охарактеризовано напрями діяльності органів влади та громадськості в сфері охорони сакральних пам'яток у даний період. Встановлено, що ліквідація культових споруд в Україні, найбільш виражена наприкінці 1950-х - на початку 1960-х pp., була цілеспрямованим напрямом державної політики, яка здійснювалася відповідно до визначених КПРС світоглядних й ідеологічних пріоритетів державного керівництва СРСР та УРСР, визначалася особливостями суспільно-політичних трансформацій у країні.

  Завантажити