Досліджено та проаналізовано різні типи нараторів. Встановлено, що, крім традиційних, автори іноді обирають нетрадиційних оповідачів, щоб показати світ з іншого погляду. Даний феномен дістав назву "дефаміліаризація" або "очуднення". Його сутність полягає в тому, що погляд вигаданого оповідача незнайомий читачеві. Оповідач має бути виключений із суспільного оточення читача (злочинець, убивця, перевертень, вампір, привид, душевнохворий). Наратив від коня, собаки, вази дозволяє показати речі з незвичного погляду. Виявлено антропологічні та неантропологічні типи оповідачів. Мовлення наратора в передорученій оповіді від першої особи набуває стилістичних особливостей у фонографічному, лексичному та синтаксичному лінгвоконтекстах.

  Завантажити