Проаналізовано загальну та спеціальну психологічну та педагогічну літературу, проект Державного стандарту освіти та навчальні програми з рельєфного малювання. Встановлено, що формування самоконтролю у сліпих учнів значно обтяжене сенсорною депривацією. Специфічність діяльності за порушень зорових функцій полягає, насамперед, у зміні сенсорного контролю. Візуальний контроль значно обмежений або зовсім відсутній, внаслідок його недостатності за рахунок компенсаційних процесів навички самоконтролю здійснюються з використанням збережених аналізаторів, найбільшої ваги за цього набувають м'язове та тактильне відчуття. Зазначено, що рука незрячого починає виконувати не тільки виконавчі функції, а й функції контролю. Описано особливості здійснення самоконтролю графічних рухів за параметрами: швидкість, розмах і сила; випереджального, поопераційного та підсумкового видів самоконтролю; встановлено чотири рівні сформованості самоконтролю (високий, середній, низький та нульовий). Визначено психологічні детермінанти самоконтролю у сліпих молодших школярів. Детально розкрито методологічні засади та зміст методики формування та корекції самоконтролю у сліпих молодших школярів. Зміст методики охоплює формування та розвиток: мотивації й установки на самоконтроль, самоконтролю графічних рухів за параметрами швидкості, розмаху та сили, випереджального, процесуального та підсумкового видів самоконтролю, а також навичок самооцінювання; активного сприймання, уваги, пам'яті, мислення; активізацію психомоторики. Аналіз результатів застосування формувальної методики виявляє наявність позитивних змін у ефективності здійснення образотворчої діяльності після експериментального навчання.

  Завантажити