Проаналізовано дефініції, які використовувалися в педагогічній науці у другій половині XX - на початку XXI ст. щодо підлітків, які не дотримувалися моральних і правових норм, уточнено поняття "делінквентна поведінка підлітків". Узагальнено соціальні, соціально-педагогічні й індивідуально-психологічні детермінанти делінквентної поведінки підлітків у даний період і виокремлено постійні та специфічні детермінанти такої поведінки. Визначено й охарактеризовано етапи розвитку соціально-педагогічної роботи з підлітками із делінквентною поведінкою (актуалізації (1950 - 1970-ті рр.), інституціалізації (1980-ті - середина 1990-х рр.) та технологізації (середина 1990-х рр. - початок XXI ст.)). Встановлено та систематизовано напрями та форми соціально-педагогічної роботи з делінквентними підлітками в різних соціальних інститутах (середні загальноосвітні школи, школи-інтернати для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, школи соціальної реабілітації, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, притулки для дітей, кримінальна міліція у справах дітей).

  Завантажити