Проведено системний аналіз конституційного законодавства та практики функціонування парламентів в зарубіжних країнах і з'ясовано можливість впровадження відповідного досвіду у конституційну доктрину України. Визначено правову природу, а також місце та роль номінаційного напряму діяльності українського парламенту в системі його основних функцій. Проаналізовано чинну конституційно-правову базу, що регламентує участь ВР України у формуванні внутрішньо-парламентських структур, органів виконавчої та судової влади, а також державних інституцій, які організаційно не належать до жодної з гілок державної влади. Виявлено наявні прогалини та суперечності у чинному законодавстві, що регулює номінаційні повноваження вітчизняного законодавчого органу, сформульовано конкретні пропозиції щодо їх усунення.

  Завантажити