Розглянуто культурний контекст формування концепту природи у В. Блейка і Ф. Тютчева, еволюції концепції природи в європейській філософській думці та відповідної зміни статусу пейзажу в літературно-художній творчості. Описано та проаналізовано концепт природи у В. Блейка, з'ясовано специфіку інтерпретації поетом гностичної доктрини та зумовленої нею драматичної символіки блейкового преромантичного пейзажу, еволюції способів художнього розв'язання лірики природи у В. Блейка. Досліджено процеси формування та зміни концепту природи і в пейзажній ліриці Ф. Тютчева. Встановлено правомірність застосування до його світогляду поняття "пантеїзм", простежено еволюцію поета від наївно-гедоністичного оспівування природи до християнського відчуття її "тимчасовості" й уразливості. Визначено специфіку авторського бачення природи та зміни суб'єктивно-романтичної інтерпретації природи, забезпечення останньої як з арсеналу традиційної культури в процесі подолання класицизму, так і з політично злободенного пошуку сучасності.

  Завантажити