Виділено класи моделей представлення зображень, визначено векторну модель, і для кожного з класів введено адитивні абелеві групи функціоналів, які визначені на регулярних покриттях зображень. Сформульовано поняття майже факторизації топологічного простору зображення, яке є розширенням факторизації метричного простору за визначеної топології та заданого відношення еквівалентності. На основі задачі майже факторизації розроблено нові та удосконалено існуючі методи суміщення зображень у наборах. Розроблено стійкі до розмірностей методи оцінювання наборів зображень за параметрами моделей представлення, які грунтуються на побудові інтервальних оцінок для виділених класів моделей представлення зображень. На основі методів лінійної алгебри, нечіткої логіки та генетичних алгоритмів розроблено методи зміни роздільної здатності та синтезу зображень, які мінімізують інформаційні втрати під час передискретизації зображень.

  Завантажити