Простежено в історико-філософській перспективі змістове наповнення, буттєву вкоріненість і смислово-ідейні трансформації феномену творчості, виокремлено його концептуальні засади в межах класичної та некласичної парадигм філософування. Визначено, що творчість - динамічний, багатовимірний феномен, який сутнісно розкривається на рівні буття (онтологічному), сущого (онтичному) й екзистенції (екзистенційному). Проаналізовано дефінітивні особливості поняття "творчість" в історико-філософській перспективі та виявлено, що мовленнєві значення лексеми "творчість" вказують на її полісемантичність і вкладаються у таку послідовність: створення - творення - витворення - перетворення - відтворення. Особливу увагу акцентовано на комплексному філософському осмисленні творчості, яке поєднує онтологічний, гносеологічний, метафізичний, антропологічний і соціокультурний вимір даного феномену.

  Завантажити