Проаналізовано роль біоенергетичних порушень детрузора у формуванні гіперрефлекторного сечового міхура. Розглянуто гіперактивність детрузора сечового міхура як стан, який перебігає з дезадаптацією основних біохімічних процесів, що забезпечують біонергетику тканин, активацію вільнорадикального окиснення ліпідів, пригнічення антиоксидантного захисту тканини детрузора, які корелюють з морфофункціональними змінами біомембран, порушеннями фізико-хімічних властивостей фосфоліпідного бішару клітини, що є найважливішою ланкою в патогенетичному ланцюгу досліджуваної патології. Експериментально доведено розвиток енергодефіцитного діатезу в патогені гіперактивного сечового міхура в результаті перевитрати клітинної енергетики в тканинах детрузора, що призводить до явищ метаболічної дезадаптації тканини сечового міхура, інтегративних порушень динамічної та статичної складових. Доведено, що похідним сполукам із германієм притаманна принципово нова дія - нормалізація скоротливої активності детрузора in vitro та in vivo, за рахунок нормалізації вмісту макроергічних фосфатів, активації енергетичного обміну та підвищення антиоксидантного захисту. Обгрунтовано стратегію фармакологічної корекції функціонального стану детрузора у випадку гіперактивного сечового міхура, яка базується на комплексному використанні препаратів групи м-холіноблокаторів і енерготропних засобів, здатних нормалізувати порушення балансу макроергічних фосфатів, продуктів ліпопероксидації, сприяти економному витрачанню ендогенних оксидантів.

  Завантажити