Експериментально обгрунтовано доцільність застосування фосфатидилхолінових ліпосом (ФХЛЛ) для корекції порушень кровообігу у разі критичних станів (КС), що супроводжуються гіпоксією, кардіоваскулярними розладами, ендотоксемією та виявляються в артеріальній гіпотензії. Встановлено, що ліпосоми з яєчного фосфатидилхоліну (ФХЛ) спричиняють протигіпоксичну та антиоксидантну дію; у випадку гострої масивної крововтрати ФХЛ сприяють нормалізації кровообігу і запобігають розвитку його централізації, а також порушенням функцій серця і розвитку гіпотензії у разі септичного шоку; у випадку ішемії та реперфузії міокарда ФХЛ спричиняють кардіопротекторний і антиаритмічний ефект, нормалізують енергетичний метаболізм кардіоміцитів і електричну стабільність міокарда; у разі синдрому ендогенної інтоксикації ФХЛ забезпечують детоксикацію. Розкрито участь пероксинітриту в аритмогенезі внаслідок зміни фосфоліпідного оточення іонних каналів у мембрані. Визначено кардіопротекторну дію ФХЛ з кверцетином у випадку ішемії та реперфузії міокарда. Встановлено загальні механізми розвитку КС та обгрунтовано доцільність системної фармакологічної корекції функцій ефекторних елементів серцево-судинної системи за допомогою ФХЛЛ.

  Завантажити