Проведено соціально-філософське дослідження феномену "економічної людини" за умов глобалізації з позиції антропосоціокультурного підходу. Розроблено типологізацію соціально-історичних суб'єктів людської історії для визначення соціоантропних меж їх домінування, у тому числі, історичних меж домінування "економічної людини". Досліджено наслідки домінування "економічної людини" в межах економічної епохи як передумову глобалізації. З'ясовано механізм зворотного впливу глобалізації на суспільне буття "економічної людини" як пануючого людського типу. Визначено шляхи оптимізації процесів інституціоналізації соцієтальної конкуренції як способу долучення українського суспільства до глобальних тенденцій "постекономізації".

  Завантажити

Проаналізовано національну ідентичність, визначено її зміст і розкрито структурно-функціональну роль у націєтворчому процесі в широкому контексті політичних, економічних і соціокультурних трансформацій глобалізованого світу. Обгрунтовано, що глобалізація як якісно новий етап природно-історичного розвитку людства послаблює національні структури на різних рівнях їх вияву: державному, національно-етнічному, індивідуальному, змінює спосіб ідентифікації подій і явищ учасниками глобального суспільства. Зазначено, що національна ідентичність за умов глобалізації стає динамічнішою, ніж у традиційному суспільстві, змінюється її структура та внутрішній зміст. Доведено, що національне як альтернатива глобалізації проявляється в множинній, гібридній та одночасно фрагментованій ідентифікації індивідом себе з національно-культурними світами, які межують і взаємодіють між собою. У контексті становлення глобального комунікативного простору, процесів глобальної міграції та маргіналізації розглянуто ідентифікаційні практики, окреслено перспекиви національних держав і національного суверенітету за умов глобалізаційних трансформацій, досліджено формування транснаціональних (наднаціональних) ідентичностей. Визначено чинники та механізми формування і трансформації української національної ідентичності у глобалізованому світі, з'ясовано детермінанти оптимізації процесів націєтворення, а також проаналізовано ідентифікаційні практики в культуротворчому просторі української діаспори. Сформульовано й аргументовано положення щодо необхідності для України розробки власної національної глобалізаційної стратегії.

  Завантажити