Обгрунтовано, що свобода особи як ознака її правового статусу включає два аспекти: об'єктивний та суб'єктивний, де зовнішня свобода - зміст права, тоді як внутрішня умова існування права. Встановлено, що єдність обох аспектів свободи особи зумовлює й єдність правоохоронних інтересів та об'єктивних інтересів кожної конкретної особи. Висвітлено стратегічні підходи щодо дослідження поняття та структури законодавчого регулювання свободи особи та громадянина, що зумовлює наявність суб'єктивного аспекту правового регулювання. Запропоновано методи усунення такого зловживання та проведено структуризацію правового механізму забезпечення свободи у державі.

  Завантажити