Досліджено, що у хворих на ІХС у разі погіршення систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) відзначається прогресування розладів печінкової гемодинаміки, мікроциркуляції й ендотеліальної дисфункції. Встановлено, що за зменшення фракції викиду ФВлш погіршується ендотелійзалежна вазодилатація (ЕЗВД). Визначено, що стан ендотелійнезалежної вазодилатації (ЕНВД) гірший за помірної систолічної дисфункції ЛШ, а за подальшого зниження його ФВлш суттєво не змінюється. Висвітлено, що за наявності дифузних захворювань печінки у хворих на ІХС зі збереженою та зниженою скоротливістю ЛШ відзначаються більші розміри правого шлуночка та товщина його стінки, більші величини фактора Віллебранда та циркулюючих ендотеліоцитів.

  Завантажити