Уточнено поняття й інтерпретативний метод "іконології", визначено відмінності в підході до образу А. Варбурга та його послідовників. З'ясовано, що засадничим у даній концепції є розуміння динамічної природи образу, що дозволяє осмислити образ без банального схематизування: як певний стан "латентної неполяризованої амбівалентності" між сприйняттям міфічно-релігійним і раціональним, свідомим і несвідомим образ, набуває полярності через зустріч з людиною. Висвітлено етико-політичний вимір образу, де елементом кіно є не образ, а жест, що показано на прикладі експериментального проекту Абі Варбурга "Атлас образів Мнемозина".

  Завантажити