Досліджено проблему формування готовності майбутніх інженерів до професійної комунікації на основі інтегративного підходу. Висвітлено теоретичні засади формування готовності до професійної комунікації, проаналізовано базові поняття дослідження. Розкрито тенденції розвитку вищої технічної освіти у світі та в Україні. Проаналізовано особливості й актуальні проблеми професійної підготовки майбутніх інженерів у технічних ВНЗ. Розглянуто основні підходи щодо вирішення проблеми формування професійної комунікації у контексті вітчизняної педагогіки. Висвітлено методологічні засади формування готовності студентів технічних ВНЗ до професійної комунікації. Проаналізовано стан, проблеми й особливості професійної підготовки студентів технічних спеціальностей на основі інтегративного підходу у вищій технічній школі України та за кордоном. Запропоновано концепцію та модель формування готовності студентів технічних спеціальностей до професійної комунікації. Визначено її критерії, показники та рівні. Обгрунтовано дидактичні засади формування готовності до професійної комунікації. Визначено критерії відбору навчального матеріалу, зроблено його структуризацію, розкрито особливості використання вербальних і комп'ютерних засобів. Обгрунтовано структуру керівництва навчально-пізнавальною діяльністю майбутніх інженерів у процесі формування готовності до професійної комунікації як складової професійної підготовки. Запропоновано навчально-методичний комплекс для викладачів гуманітарих і технічних дисциплін у ВНЗ. Експериментально підтверджено результативність запропонованого інтегративного підходу до формування готовності майбутніх інженерів до професійної комунікації.

  Завантажити

Обгрунтовано науково-технологічні основи формування багатокомпонентних порошкових систем й обгрунтовано шляхи підвищення якості формовок. Вперше оцінено внесок молекулярного, хімічного та механічного компонентів міцності пресовок за різних температурних умов пресування, які створювали за рахунок використання порошків, що за нормальних умов формування моделювали холодні (Mo, FeSi), теплі (Cu, Ni) або гарячі (Sn, Zn) температурні умови. Зазначено про вирішальний внесок у міцність пресовок механічної взаємодії на контактах. Вперше для чистих порошків та їх сумішей розроблено комплексну характеристику формованості, що включає як геометричний критерій - бал формованості, а як міцнісний критерій - показник міцності. Встановлено, що на показник міцності впливають температурні умови формування, матеріал і форма частинок, а на бал формованості - лише відносна насипна густина порошку. Із використанням балу формованості оптимізовано режими обробки порошків для підвищення їх формованості. Теоретично обгрунтовано й експериментально встановлено оптимальні співвідношення між крихкою та пластичною складовими під час виготовлення міцних і технологічних формовок, одержаних з порошків методами пресування та прокатування. Показано, що міцність формовок залежить від об'ємного співвідношення компонентів, які під час формування знаходяться у пружно-крихкому та пружно-пластичному (або пластичному) станах. На підставі розроблених науково-технічних основ формування багатокомпонентних порошкових систем розроблено технологію виготовлення композиційних комплексних модифікаторів нового покоління, що включають легкі компоненти та дозволяють одночасно проводити модифікування, мікролегування та розкиснення сплавів системи Fe - C поза піччю. Досліджено процес прокатування керамічних порошків зі зв'язуючим за умов гравітаційного способу їх подачі. Встановлено, що коефіцієнт сортаменту прокату з таких порошків за інших рівних умов збільшується у 3 - 3,5 раза у порівнянні з коефіцієнтом сортаменту прокату з металевих порошків.

  Завантажити