Визначено сутність житлово-комунального господарства (ЖКГ) як сукупності економічних відносин, що складаються між суб'єктами виробництва, розподілу, обміну та споживння комунальних послуг. Досліджено системний характер надання житлово-комунальних послуг, що проявляється у вигляді узгодження інтересів і дій виробників, споживачів, держави (їх діяльність здійснюється з урахуванням системи загальних і специфічних принципів). Узагальнено досвід розвитку ЖКГ шляхом визначення закономірностей і принципів його реформування та функціонування в країнах з розвиненою ринковою економікою. Удосконалено методи аналізу сучасного стану ЖКГ у країні, який проведено на основі статистичних методів. Одержано оцінку ефективності функціонування ЖКГ у Кіровоградському регіоні на основі порівняння основних показників його розвитку з загальноукраїнськими. Визначено можливості та перспективи розвитку ЖКГ на основі використання системно-аналітичного підходу до виявлення й оцінки проблем його функціонування. Запропоновано стратегію підвищення ефективності функціонування ЖКГ у регіоні, яка базується на максимальному використанні його потенціалу, застосуванні новітніх засобів територіальної організації. Побудовано бізнес-модель управляючої житлової організації як перспективної форми професійного управління житловим фондом регіону. Удосконалено загальну концепцію ефективного впровадження тарифно-цінового механізму надання житлово-комунальних послуг населенню на основі узгодження інтересів їх виробників і споживачів.

  Завантажити

Висвітлено проблеми підвищення ефективності та безпечності анестезії плечового сплетення. Наведено результати дослідження трьох доступів для блокади плечового сплетення на 22-х трупах і 312-ти дорослих ортопедичних пацієнтах. Анатомічним дослідженнями доведено існування бар'єра між над- і підключичною частинами футляра плечового сплетення й обгрунтовано дві оригінальні модифікації міждрабинчастої та коракоїдної підключичної блокад. За результатами клінічних досліджень показано ефективність інфрачервоної термометрії як предиктора успішної блокади, найшвидше настання сенсорного, моторного та симпатичного блоку після надключичної блокади та найкращу анестезію трапецієподібного м'яза після міждрабинчастої блокади. Водночас, після останньої виявлено найбільші респіраторні побічні ефекти та найвищі плазмові рівні лідокаїну. Зазначено, що після коракоїдної підключичної блокади респіраторних побічних ефектів не виявлено. Біохімічні стрес-маркери (глікемія, рівні кортизолу та пролактину) під час і після операції змінювались менше за провідникової анастезії, ніж за загальної, але пролактин зростав учетверо після виконання блокади, корелюючи з рівнем ситуативної тривожності пацієнтів. Після операції інтенсивність болю та потреба в опіоїдах були значно меншими, а тривалість аналгезії - довшою за провідникової анестезії. Запропоновано алгоритм вибору оптимального доступу для блокади плечового сплетення.

  Завантажити