Досліджено регіональні особливості напружено-деформованого стану зсувної основи та протизсувних споруд Чернівецької області. Вперше визначено та досліджено регіональні особливості зсувної основи схилів краю, виділено три основні схеми та відповідні їм моделі механізмів розвитку зсувного процесу (течія, ковзання, зріз). З'ясовано, що найбільш масштабними є зсуви зрізу (ЗЗ), поверхня ковзання яких проходить у глинах неогенового віку (ГНВ), що відрізняються високими значеннями фізико-механічних характеристик (ФМХ) і переущільненням. Проведено математичне моделювання та натурні спостереження схилів, уражених ЗЗ методом "притулених" відсіків Г.М. Шахунянца. З урахуванням реального тривалого періоду порушення гравітаційної рівноваги, високих значень ФМХ ГНВ, механізму формування поверхні ковзання ЗЗ, значних зсувних товщ доведено, що втрата стійкості схилу можлива і без наявності повністю сформованої поверхні ковзання. Розроблено методику розрахунку стійкості схилів, уражених ЗЗ. Наведено результати експериментальних числових досліджень інженерного захисту з урахуванням регіональних особливостей зсувної основи, розроблено рекомендації щодо проектування та будівництва протизсувних споруд.

  Завантажити