Досліджено особливості морфологічних змін посттравматичного регенерату великогомілкових кісток щурів за умов дегідратаційних порушень водно-сольового обміну й обгрунтовано шляхи їх корекції. Із використанням методів остеометрії, гістоморфометрії, ультрамікроскопії, растрової електронної мікроскопії з мікроаналізом, хіміко-аналітичного аналізу регенерату досліджено структурно-метаболічні характеристики кісткового мозоля після нанесення дірчастого дефекту у діафізі великогомілкової кістки, проаналізовано тривкісні показники травмованих кісток і проведено біохімічний аналіз крові. Встановлено, що зневоднення організму призводить до уповільнення формування кісткового регенерату, яке виявляється у клітинному дисбалансі на першій стадії репарації. Порушення клітинних взаємовідношень викликає зміни гістогенезу на наступних стадіях регенерації, про що свідчить збільшення вмісту грубоволокнистої тканини та зменшення рівня пластичної. Остеобласти регенерату зазнають дистрофічних змін, а це свідчить про зниження процесів внутрішньоклітинної регенерації. Доведено, що ці зміни активізуються зі збільшенням ступеня зневоднення, що обумовлює формування незрілого кісткового мозоля. Застосування трималіну прискорює мінеральний обмін і внутрішньоклітинну регенерацію, що сприяє нормалізації утворення кісткового мозоля та його звапнінню.

  Завантажити

  Завантажити