Вперше обгрунтовано систему роботи загальноосвітньої школи (ЗОШ) щодо формування толерантності вчителя та охарактеризовано напрями її реалізації - багатовекторну взаємодію вчителя із суб'єктами педагогічного процесу: учнями, учителями, батьками учнів, адміністрацією та психологом, а також у процесі здійснення самоосвіти та самовиховання. Виявлено педагогічні умови, за яких зазначені форми та методи мали оптимальний результат, та чинники сприятливого толерантного середовища, які впливають на результати взаємодії суб'єктів педагогічного процесу. Уточнено сутність поняття "толерантність вчителя ЗОШ" як засновану на ціннісних і гуманістичних орієнтаціях його професійну здатність зрозуміти, визнати й прийняти суб'єктів педагогічного процесу - учнів, учителів, адміністрацію школи, батьків учнів - такими, якими вони є, - носіями інших цінностей, логіки мислення, форм поведінки, суб'єктного досвіду, встановлювати відносини співробітництва в процесі взаємодії з суб'єктами, аналізувати й критично оцінювати суб'єктний досвід та поведінку. Виявлено її структурні компоненти (когнітивно-ціннісний, перцептивно-ціннісний, перцептивний, рефлексивно-поведінковий),; уточнено критерії (когнітивно-ціннісний, перцептивний, рефлексивно-поведінковий) та показники (високий, достатній, адаптивний) сформованості толерантності вчителя. Подальшого розвитку набули форми та методи формування толерантності в процесі діяльності ЗОШ.

  Завантажити