Акцентовано увагу на теоретико-методологічних і культурно-історичних особливостях дослідження становлення соціальної історії науки як міждисциплінарної галузі. Поглиблено розуміння соціальної історії науки, соціальної епістемології та антропології. Узагальнено існуючі концептуальні підходи до соціальної історії науки, виявлено основні напрями: конструктивістський, діалектико-рефлексивний, етнографії науки. Розглянуто взаємовідношення науки як соціального інституту з іншими в межах макроаналітичної стратегії соціальної історії науки, а також особливості вивчення окремих випадків, аналіз неповторних, унікальних подій історії науки. Обгрунтовано тезу, що міждисциплінарність соціальної історії науки забезпечила прогрес в пізнанні об'єкту дослідження, поставила центральним завданням співвідношення та ієархію методів і результатів дослідження та можливості його вирішення на основі єдиної методологічної схеми.

  Завантажити