Проведено комплексний аналіз якісних характеристик епідеміології правця (захворюваність, смертність, напруженість колективного імунітету, профілактичні заходи, вплив чинників трудової діяльності та навколишнього середовища) серед різних верств населення України та військовослужбовців. Зазначено, що одержані результати дозволили обгрунтовано охарактеризувати особливості епідеміології правця в Україні ХХ - початку ХХІ ст. Визначено вікові групи підвищеного ризику розвитку маніфестних форм захворювання. Установлено, що в цілому за період спостереження (1972 - 2008 рр.) показники захворюваності на правець серед дорослого населення України мають тенденцію до зниження та за останні п'ять років не перевищують рівень 0,05 випадків на 100 тис. населення, що є наслідком ефективності проведених заходів профілактики хворих на правця медичною службою МОЗ України. Встановлено, що переважну групу правця становлять особи 60 - 80 років, що, як підтверджується дослідженнями, є наслідком прогресивної втрати протиправцевого імунітету після 40-ка років і переважним розвитком (60 - 70 %) у таких пацієнтів тяжких і блискавичних форм клінічного перебігу захворювання. Встановлено, що в Україні існують прошарки населення з наявністю у сироватці крові антитоксинів до правця як нижче захисного рівня, так і у високих титрах, причому питома вага останніх значно перевищує частку населення з недостатнім захисним рівнем проти даного захворювання.

  Завантажити