Запропоновано інтегрований підхід щодо вивчення номінативних одиниць на позначення невербального компонента комунікації "вираз обличчя" в англомовному художньому дискурсі. Вираз обличчя розглянуто як невербальний емотивний знак емоцій, що функціонує у дискурсивному просторі твору як єдність емоційного, комунікативного, прагматичного, аксіологічного та когнітивного модусів. Розглянуто основні властивості двовимірного номінативного поля "вираз обличчя" (відкритість структури, рухливість складу, дифузність меж). Показано значення даного поля як способу упорядкування мовних і мовленнєвих засобів відтворення виразу обличчя. Виокремлено комплекс номінацій на позначення лицьових експресій, обгрунтовано принцип їх лексико-семантичної організації. Проаналізовано мовленнєві засоби вербалізації лицьової експресії, описано механізми їх збагачення за допомогою прецедентних феноменів і сенсорних метафоричних перенесень. На підставі вивчення актомовленнєвого та конверсаційного потенціалу номінацій виразу обличчя зроблено висновок про їх прагматичну значущість. З урахуванням ролі досліджуваних номінацій у формуванні емотивного коду дискурсу розкрито їх емотивну специфіку.

  Завантажити