Вперше зафіксовано ступені порушень екзокринної функції підшлункової залози (ЕФПЗ) у дітей з хронічними гастродуоденітами залежно від етіології захворювання. Встановлено, що найбільше ЕФПЗ порушується у пацієнтів з хронічною гастродуоденальною патологією (ХГДП) алергічного генезу, найменше - у хворих з функціональною диспепсією (ФД). Досліджено вплив ступеня порушення ЕФПЗ на динаміку клініко-об'єктивних показників, тривалість захворювання та стабільність ремісії у даної категорії дітей. Виявлено відмінності морфологічних форм гастродуоденальної патології (ГДП), досліджено цитологічний склад біоптатів слизової облонки шлунка (СОШ) залежно від етіології патологічного процесу. Проаналізовано особливості періоду ремісії залежно від етіології захворювання, його морфологічних форм, характеру лікування, а також ступеня екзокринної недостатності підшлункової залози (ЕНПЗ). Обгрунтовано доцільність корекції комплексного лікування хронічної патології верхніх відділів травної системи з супутньою вторинною екзокринною недостатністю підшлункової залози (ВЕНПЗ) шляхом включення препарату системної ензимотерапії (СЕ). Тривалість курсу даної терапії рекомендовано встановлювати залежно від генезу основного захворювання та ступеня порушеня ЕФПЗ. Показано позитивний вплив препарату СЕ на перебіг хронічної патології верхніх відділів травної системи у дітей та усунення ЕНПЗ, яка є закономірною за даної патології.

  Завантажити