Розроблено методологічні підходи щодо способу одержання аналітичних твердофазних реагентів на основі модифікованих похідними дифенілкарбазону силікагелів. На прикладі 1,5-дифенілкарбазону встановлено, що залежно від природи розчинника адсорбційне закріплення реагенту на поверхні силікагелю може відбуватись за рахунок різних типів взаємодії. Показано, що сорбований з донорно-активного розчинника дифенілкарбазон зберігає комплексотвірні властивості, іммобілізований на поверхі силікагелю цинк(II) дитизонат у кислому середовищі взаємодіє з Pd(II) і Cu(II) з утворенням координаційно насичених інтенсивно забарвлених комплексів. Доведено, що за збільшення концентрації металів у розчині на поверхні зростає концентрація комплексів найпростішої стехіометрії, іммобілізований на силікагелі манган(II) дитизонат у слабкокислому середовищі вилучає Co(II), Cu(II), Cd(II), Zn(II), і Ni(II). Зазначено, що найбільш контрастною є твердофазна реакція на Ni(II) завдяки наявності у спектрі поглинання "поверхневого" комплексу довгохвильового максимуму. Показано, що методики визначення Mo(VI) у морській солі та лікарському препараті є екобезпечними та простими у виконанні, визначення Pd(II) можливе в присутності металів платинової групи у технологічних сульфатних розчинах з високим вмістом важких металів. Встановлено, що за чутливістю методики сорбційно-спектроскопічного та тест-визначення Cu(II) у грунтах і овочах у 10 разів перевищують атомно-абсорбційну методику. Іммобілізований манган(II) дитизонат запропоновано для контролю вмісту нікелю у стічних водах і ювелірному сплаві.

  Завантажити