Досліджено проблему формування педагогічної культури батьків у вітчизняній педагогічній думці у другій половині XX ст. Проаналізовано передумови створення й особливості функціонування системи педагогічного всеобучу у даний період, розглянуто основні етапи розвитку педагогічної теорії та практики (кінець 1950 - 1960-ті рр. - етап інтенсивної розробки теоретичних питань формування педагогічної культури батьків, 1970 - 1980-ті рр. - теоретичне узагальнення та накопичення практичного досвіду, 1990-ті рр. - його осмислення та переоцінка). Розкрито зміст знань, умінь і навичок, необхідних батькам для реалізації завдань морального, естетичного, розумового, трудового, фізичного виховання дітей у сім'ї. Визначено тенденції формування педагогічної культури батьків у другій половині XX ст. (поступове розширення змісту педагогічної просвіти, удосконалення форм і методів роботи з батьками, широке залучення громадськості до поширення педагогічних знань, урахування прогресивних надбань попередніх років і використання передового досвіду). Розкрито особливості діяльності школи, народних університетів педагогічних знань для батьків, спрямованої на формування педагогічної культури батьків, визначено напрями творчого використання позитивного історичного досвіду за сучасних умов (педагогічна просвіта батьків, їх залучення до виховної роботи з дітьми). Визначено основні напрями формування педагогічної культури батьків у другій половині XX ст. (розробка навчальних посібників, науково-популярної літератури для батьків, підготовка словниково-довідкової літератури, використання засобів масової інформації). До наукового обігу введено нові матеріали (23 одиниці) з психолого-педагогічних проблем сімейного виховання, надруковані на сторінках педагогічної преси досліджуваного періоду. Проаналізовано досвід роботи Педагогічного товариства, шкіл і народних університетів педагогічних знань, метою діяльності яких є формування педагогічної культури батьків.

  Завантажити